Постанова

від 14.05.2014 по справі 3/380-295/б

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р. Справа № 3/380-295/б

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Желік М.Б.

суддів Костів Т.С.

Кузь В.Л.

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики України, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 87-Г (вих. № 04-62/156 від 31.01.2014 року)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області

від 27.03.2014 року у справі № 3/380-295/б

за заявою: Спільного підприємства Акціонерного товариства "Украгробізнес", м. Київ

до боржника Чернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, м. Чернівці (код ЄДРПОУ 00384682)

про визнання банкрутом

За участю представників сторін:

від заявника - не з'явився;

від боржника - не з'явився;

арбітражний керуючий (ліквідатор) - не з'явився;

від кредитора - ДПІ у м. Чернівцях ГУ Міндоходів у Чернівецькій області - Полісада О.А.

прокурор - Куцик В.Б.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

27.03.2014 року Господарським судом Чернівецької області (суддя Ковальчук Т.І.) винесена ухвала у справі № 3/380-295/б за заявою Спільного підприємства Акціонерного товариства "Украгробізнес" до боржника Чернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості про визнання банкрутом, відповідно до якої вимоги Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо визнання його кредитором щодо боржника відхилено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги скаржника до боржника та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали не враховано те, що за інформацією арбітражного керуючого по бухгалтерському обліку боржника обліковується заборгованість перед скаржником у сумі 23 138,52 грн.

07.04.2014 року автоматизованою системою документообігу суду справу № 3/380-295/б розприділено до розгляду судді доповідачу - М.Б.Желіку. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2014 року у склад колегії для розгляду справи № 3/380-295/б введено суддів Кузь В.Л., Малех І.Б. У зв'язку з перебуванням судді-члена колегії у відпустці, до складу колегії суддів по розгляду справи № 3/380-295/б вносилися зміни, відтак розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желікa М.Б., суддів Костів Т.С., Кузя В.Л.

Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 23.04.2014 року.

23.04.2014 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд справи відкладався з підстав зазначених у ній.

14.05.2014 року через канцелярію суду від директора відділення ФСЗІ надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника фонду.

Кредитор ДПІ у м.Чернівцях участь уповноваженого представника в судове засідання забезпечив, який надав пояснення по суті апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесенні постанови. Інші сторони та учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду.

Зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, наявності достатніх доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, а також належне повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, колегія судів приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 27.03.2014 року у справі № 3/380-295/б слід залишити без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого переважають у застосуванні над нормами Господарського процесуального кодексу, як спеціальні норми.

Згідно з статтею 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом, а також під час провадження у справі про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи зазначене, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

08.09.1999 року ухвалою Арбітражного суду Чернівецької області порушено провадження у справі про банкрутство Чернівецького обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Чернівецької області від 07.11.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нестіну О.В. Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Голос України" № 220 від 22.11.2013 року.

Із врахуванням зазначеного при розгляді справи слід керуватися положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в новій редакції.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.11.2013 року до господарського суду звернувся Фонд соціального захисту інвалідів з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у сумі 23 138,52 грн., а саме цільових коштів за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів, а також штрафні санкції.

Свої вимоги заявник обґрунтовує наявністю рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.10.2004 року у справі № 6/152, від 20.11.2002 року у справі № 4/662 та 30.10.2003 року у справі № 4/348 на виконання яких господарським судом видано накази від 29.10.2004 року № 6/152, від 02.12.2002 року № 4/662 та від 09.11.2003 року № 4/348.

На виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий 13.02.2014 року надав відзив (№ 02-01/24) на подану заяву фонду, з якого вбачається, що ліквідатор не визнає заявлених вимог, з огляду на те, що заявником не надано доказів щодо відкриття виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень наданих на підтвердження його вимог.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"кредитор - юридична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Вимоги заявлені Чернівецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів є поточними, оскільки виникли після порушення провадження у справі про банкрутство боржника. Однак, колегія суддів погоджуючись із висновками суду першої інстанції вважає, що вказані вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

24.01.2008 року Садгірським відділом державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції повідомлено, що наказ Господарського суду Чернівецької області № 4/662 від 02.12.2002 року та наказ № 4/348 від 03.10.2013 року направлено розпоряднику майна боржника ОСОБА_5 ще 10.03.2004 року, а наказ Господарського суду Чернівецької області № 6/152 від 29.10.2004 року направлено на адресу розпорядника майна боржника ОСОБА_6 30.06.2006 року.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що відкритих виконавчих проваджень з виконання вказаних виконавчих документів у Садгірському відділі державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції немає, а матеріали виконавчих проваджень по виконанню наказів Господарського суду Чернівецької області по стягненню з боржника № 4/662 від 20.11.2002 року, № 4/348 від 30.10.2003 року та № 6/152 від 18.10.2004 року знищено згідно акту вилучення виконавчих проваджень для знищення від 28.02.2011 року у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання.

Так, як вбачається із поданого акту № 3 від 28.02.2011 року виконавчі провадження, що були закінченими у 2004 році, в тому числі ті, які є підставою для звернення заявника до господарського суду були знищеними.

Скаржником не надано доказів оскарження постанов Садгірського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції про завершення виконавчого провадження з примусового виконання наказів Господарського суду Чернівецької області, чи поновлення виконавчих проваджень в установленому законом порядку, чи поновлення строків давності пред'явлення виконавчих документів до виконання, чи поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання.

Враховуючи приписи Закону України "Про виконавче провадження" судові накази, які підтверджують вимоги заявника є простроченими до пред'явлення їх до виконання, як на день набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження", так і на день відкриття ліквідаційної процедури і звернення Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів з заявою про визнання його кредитором.

Відтак колегія суддів, погоджуючись із висновками суду першої інстанції вважає, що вимоги кредиторів до боржника у справі про банкрутство повинні бути дійсними, не обтяженими пропуском строку позовної давності чи строком пред'явлення виконавчого документа до виконання, у зв'язку з чим у визнанні кредиторських вимог заявника до боржника слід відмовити.

Не визнаються належним доказом для скасування оскаржуваної ухвали доводи скаржника про те, що згідно бухгалтерського обліку боржника така заборгованість перед заявником існує, оскільки грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених Законодавством України.

Із врахуванням зазначеного, діючи в межах повноважень передбачених ст. 103 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду Чернівецької області у справі № 3/380-295/б від 27.03.2014 року, а відтак приходить до висновку, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Чернівецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політики України, м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 87-Г (вих. № 04-62/156 від 31.01.2014 року) відмовити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернівецької області у справі № 3/380-295/б від 27.03.2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 19.05.2014 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Костів Т.С.

суддя Кузь В.Л.