Постанова

від 07.11.2011 по справі 2/246-б

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р. Справа № 2/246-Б

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Бригінець Л.М.

суддів Демидюк О.О.

суддів Щепанська Г.А.

при секретарі судового засідання Риштун О.М.

розглянувши апеляційну скаргу боржника Публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" м. Полонне на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 09.08.11 р. у справі № 2/246-Б

за заявою Управління Пенсійного Фонду України в Полонському районі м. Полонне в інтересах держави

до Відкритого акціонерне товариство "Полонський комбінат хлібопродуктів" м. Полонне

про визнання банкрутом

За участю представників:

боржника - Сороколіт О.Г. ( довіреність № б/н від 14.06.2011 р. )

кредиторів - не з'явився

від органу прокуратури ( в інтересах Державного агенства резерву України) - Кривецька-Люліч Т.А. (посвідчення №32 від 12.05.2011р.)

Розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.09.2011р. було внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя Бригінець Л.М. , суддя Василишин А.Р., суддя Щепанська Г.А.

Розпорядження голови Рівненського апеляційного господарського суду від 04.10.2011р. було внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді, колегію суддів визначено у складі: головуючий суддя Бригінець Л.М., суддя Демидюк О.О., суддя Щепанська Г.А.

Судом роз'яснено присутнім представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 09.08.2011р. (суддя - Вибодовський О.Д. (т.11 а.с.101)) у справі про банкрутство ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" визнано грошові вимоги Державного агенства резерву України м.Київ до Публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" м.Полонне у справі №2/246-Б на суму 325243грн. 71коп. та внесено їх до реєстру вимог кредиторів у третю чергу.

Не погоджуючись з винесеною судом першої інстанції ухвалою, боржник ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні грошових вимог Державного агенства резерву України до ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" на суму 325243 грн. 71коп..

Апелянт вважає, що ухвалу місцевого суду прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зокрема зазначає, що без належного дослідження та оцінки судом визнано як преюдиційні факти акт перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності зерна держрезерву від 08.06.05р. та лист боржнику від 28.04.05р. №678/1, який підписаний посадовими особами підприємства.

Акт перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності зерна держрезерву від 08.06.05р. є доказом, що досліджується і оцінюється судом нарівні з іншими доказами при розгляді справи про грошові вимоги Державного агенства резерву України до боржника.

Відтак невідомі мотиви відхилення як належного доказу акта зачистки № 3-бн від 2002 року, затвердженого начальником Хмельницької обласної державної інспекції 2002 року, згідно з яким "нестача пшениці урожаю 1999 року Держрезерву в кількості 75 157 кг. виявилась за рахунок покращення якості по вологості і сміттєвій домішці"

Між тим, згідно з пунктом 2.1 Договору про відповідальне зберігання від 10 серпня № 78 "Комітет" визнає "Зберігачу" природні втрати матеріальних цінностей при зберіганні, а також нестачі понад природні втрати, спричинені покращенням якості на підставі актів зачистки, затверджених Державною хлібною інспекцією, та зменшення кількості продукції на ці втрати та нестачі.

Первинні документи, включаючи приймальні акти за формою Р - 16, що надані кредитором як докази, не підтверджують заявлені грошові вимоги. Оскільки простий арифметичний підрахунок за формулою: кількість зерна закладеного до держрезерву мінус відпуск зерна згідно нарядів (наказів) мінус втрати зерна згідно актів зачистки не відповідає припущенням перевіряючих щодо 294,255 тонн самовільно відчуженого зерна держрезерву.

Як на підставу виникнення грошових вимог Кредитор посилається на договір №78 про відповідальне зберігання від 10 серпня 1999 року.

Згідно з пунктом 9.1 цей Договір набирає чинності з часу його підписання, тобто з 10 серпня 1999 року і діє до видання Комітетом розпоряджень нарядів на відпуск матеріальних цінностей державного резерву, що зберігаються в повному обсязі.

Відтак документи, що стосуються господарських зв"язків Кредитора та Боржника до 10 серпня 1999 року не можуть бути належними доказами у цій справі.

Акт перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності зерна держрезерву від 08.06.05. не є достовірним доказом.

Наводяться інші мотиви скасування ухвали.

Заслухавши доводи апелянта та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 16.09.05р. згідно ст. 4-1 ГПК України порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів".

Після опублікування в офіційних друкованих органах оголошення про порушення справи про банкрутство, заяву з грошовими вимогами до боржника подав Державний комітет України з державного матеріального резерву на суму 325243грн.71коп.

Як на підставу своїх грошових вимог Державний комітет України з державного матеріального резерву посилається на акт перевірки від 08.06.2005р. складений та підписаний головним спеціалістом Західного КРВ ДКУзДМР і бухгалтером ДП "Дунаєвський КХП" в присутності старшого оперуповноваженого ГДСБЄЗ Полонського РВ УМВС УМВСУ у Хмельницькій області. Згідно вказаному акту перевірка проводилась за період з 02.07.2004 по 08.06.2005р.

Зазначений акт перевірки від 08.06.2005р. встановлює самовільне відчудження зерна за період до 02.07.2004р. у кількості 297,377тон в тому числі пшениця 3кл., 4кл., жито гр.А, ячмінь продов.1кл., 2кл.. Фактична наявність зерна перевірялась шляхом звірки даних складського і бухгалтерського обліку, визначення об"єму шляхом обміру з розрахунком ваги. Різниця в обігу встановлена по пшениці 3кл. та пшениці 4кл., яка виникла за рахунок неоправданої нестачі, що виникла при відвантаженні її по наряду Держкомрезерву на ДП "Дунаєвецький КХП" (перевізник - ТОВ "Агросвіт").

Акт зазначає, що звірка по відвантаженому зерну не проведена. Однак підтверджує нестачу пшениці 3кл. - 14,521т та 4кл. - 16,461т - всього 30,982т. Одночасно констатує, що у зв"язку з відсутністю на підприємстві підтверджуючих документів по відвантаженню цієї пшениці, нестача віднесена до самовільного відчуження. В цю кількість входить самовільне відчуження, що встановлене перевіркою від 02.07.2004р. тобто до 08.06.05р. - всього - 294,225т.

Відповідно до статей 1, 11 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом; частина запасів матеріальних цінностей державного резерву може зберігатися на промислових, транспортних, сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

Згідно з пунктами 4, 10 Порядку № 1129 розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Держкомрезервом на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, а також на інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах; матеріальні цінності вважаються закладеними до державного резерву після підписання акта про їх приймання, розміщення на місці постійного зберігання та оформлення відповідних бухгалтерських документів складського обліку.

Зобов"язання по зберіганню виникають з укладеного договору зберігання. Як вбачається з матеріалів справи договір укладено у 1999р.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього кодексу.

Згідно умов договору №78 (п.2.2.) Комітет надолужує нестачі й втрати матеріальних цінностей державного резерву одноіменними матеріальними цінностями такої ж якості, негайно після виявлення нестачі витрат. Всі суперечки і розбіжності за цим договором вирішуються сторонами по домовленості. У разі недосягнення згоди - через суд.

Встановивши факт самовільного відчуження в 2005р. матеріальних цінностей, Комітет не скористався правом захисту досудового врегулювання спору, в подальшому не звернувся до суду з вимогами повернення матеріальних цінностей.

Згідно з постановою Верховної ради України від 20.02.1996р. №57/96-ВР "Про механізм застосування міри відповідальності юридичних осіб, на зберіганні яких знаходяться матеріальні ресурси державного резерву, за самовільне їх відчуження (використання, реалізацію)" доручено Держкомрезерву України та його територіальним органам здійснювати перевірку стану зберігання матеріальних ресурсів державного резерву в юридичних осіб, на зберіганні яких вони знаходяться (далі -відповідальний зберігач). Перевірка проводиться уповноваженими представниками Держкомрезерву України або його територіальних органів за участю працівників відповідального зберігача. За результатами перевірок складаються акти, з якими обов'язково ознайомлюються керівник і головний бухгалтер відповідального зберігача, підписи яких скріплюються печаткою. У разі відмови цих посадових осіб від підписання акта перевірки на ньому уповноваженим представником Держкомрезерву України або його територіальних органів робиться відповідний запис.

Пунктом 2 зазначеної постанови (в редакції постанови Верховної ради України №26/97-ВР від 23.01.1997р.) передбачено, що за виявленими фактами самовільного відчуження (використання) матеріальних ресурсів до відповідальних зберігачів застосовуються фінансові санкції в судовому порядку.

Факт закладення матеріальних цінностей державному матеріальному резерву на зберігання у ПАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" підтверджується приймальними актами форми Р-16 за 1995-1999рр. Матеріалами справи доведено закладку зерна державного матеріального резерву по договору №78 від 10.08.1999р. у кількості 3864,701т, відпуск зерна за нарядами Державного комітету України з ДМРУ - 3820,924т. По акту зачистки з обліку списання є сума - 271,114т.

Самовільне відчуження 294,225т не підтверджується матеріалами справи. Отже, віднявши із кількості закладеного зерна відпуск зерна за нарядами Державного комітету України з ДМРУ та втрати по акту зачистки, не вбачається нестачі, так само не підтверджується самовільне відчуження ТМЦ в кількості 294,225т.

Кредиторами згідно статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтвердженні документами вимоги щодо грошових зобов"язань до боржника.

Розмір грошових вимог визначається кредитором, виходячи з вартості відсутнього майна (зерна) на момент подання заяви.

Акт від 08.06.2005р. не підтверджує грошові вимоги Державного комітету України з ДМРУ. Складений акт не робить висновків встановлення кількості зерна зважуванням його.

Згідно з п. 8.5. Технічного регламенту зернового складу, затвердженого Наказом Мінагрополітики України 15.06.2004 №228: "Розмір нестачі (надлишку) зерна визначається різницею між: його залишком за бухгалтерським обліком та фактичною наявністю, установленою в результаті переважувань. Обґрунтування збитку зерна встановлюється у відповідності до досягнутої при зберіганні та доробці зерна зміни його якості і чинних норм природного збитку при зберіганні зернових культур.

Після проведення розрахунків фактичну нестачу порівнюють з виправданою, а різницю записують в акт зачистки за формою №30 або № 30-а. При цьому може бути відповідність (різниця дорівнює нулю), невиправдана нестача або надлишок. Акт зачистки в трьох примірниках підписують члени комісії і пред'являють уповноваженій посадовій особі Держконтрольсільгосппроду України (хлібної інспекції області) для перевірки та затвердження начальником хлібної інспекції області. Акти зачисток мають порядкові номери і реєструються на протязі року, датою акта зачистки є день підписання його комісією".

Інструкцією "Про порядок ведення обліку та оформлення операцій з зерном і його переробки на підприємствах хлібопродуктів системи Міністерства заготівель СРСР", затвердженої наказом Міністерства заготівель СРСР від 15 лютого 1978 № 55 (не застосовується на території України згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005 № 310) передбачено:

П.124. Розмір нестачі зерна та продукції визначається як різниця між залишками бухгалтерському обліку і фактичним залишком, встановленим в результаті зважування. Обгрунтування природних втрат приводиться у відповідності з досягнутим при зберіганні і підробці покращення якості, тобто зниження вологості і сміттєвих домішок, і нормами природних втрат при зберіганні.";

П. 127. Після перевірки правильності кількісних і якісних показників по первинних документах і підрахунків в книзі кількісно-якісного обліку комісія складає акт зачистки по ф. № 30 в трьох примірниках і надає їх інспектору Держхлібінспекцїї для перевірки і розгляду".

Висновок перевіряючих про "самовільне відчуження 30982 кг пшениці" через відсутність підтверджуючих документів у боржника на нестачу зерна при перевезеннях зерна вантажоотримувачем - ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів»(підприємство Держрезерву) не є підтвердженим, оскільки акт від 08.06.05р. складався зацікавленою особою зі сторони одержувача пшениці - бухгалтера ДП «Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів».

В основу висновку перевіряючими також покладено акт попередньої перевірки від 02.07.2004р., в той час, як вимоги заявляються кредитором за період після 02.07.04р.

Господарським судом м.Києва, при розгляді справи №42/192, на рішення якого від 06.06.2006р. посилається Державний комітет України з державного матеріального резерву, не враховано посилання Держкомрезерву на те, що факти викладені в акті перевірки від 08.06.2005р. свідчать про невиконання зберігачем зобов'язань за договором про відповідальне зберігання від 10.08.1999р. №78 щодо кількісного збереження зерна.

Висновки перевіряючих щодо самовільного відчуження зерна повинні ґрунтуватись на даних бухгалтерського обліку Держкомрезерву і зберігача, достовірність яких може підтверджуватись результатами інвентаризації проведеної відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. №69.

Згідно з п.2.1 договору про відповідальне зберігання від 10.08.1999р. №78 комітет зобов'язаний визнавати зберігачу природні втрати матеріальних цінностей при зберіганні, а також нестачі понад природні втрати, спричинені покращенням якості на підставі актів зачистки, затверджених Державною хлібною інспекцією, та зменшення продукції на ці втрати та нестачі.

Однак, наявний в матеріалах справи акт зачистки зерна від 04.06.2002р. за №3-б/н, що затверджений начальником Державної хлібної інспекції 25.06.2002р. згідно якого природні втрати пшениці 4 кл., урожаю 1999 року, становлять 75157кг., що не було враховано Держкомрезервом.

Крім цього, із висновку №2704 судово-економічної експертизи, складеному судовим експертом Ільчук Г.П., станом на 23.07.2009р. вбачається, що твердження ревізорів про самовільне відчуження зерна в кількості 294,225тн. є документально необґрунтованим, а підтвердити документально, чи має місце недостача (самовільне вилучення) зерна на складах ВАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів", що відображена в акті перевірки від 08.06.2005р., не можливо.

Доводи кредитора про те, що акт перевірки контрольно-ревізійної служби Держкомрезерву України є офіційним документом, який встановлює певні факти та обставини не заслуговують на увагу, оскільки такий акт повинен бути складений у точній відповідності до вимог чинного законодавства. В даному випадку вбачаються порушення таких вимог, зокрема, щодо проведення перевірки уповноваженими представниками Держкомрезерву України або його територіальних органів за участю працівників відповідального зберігача, без врахування технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Мінагропромполітики України від 15.06.2004р. №228, Інструкції "Про порядок ведення обліку оформлення операцій з зерном і продуктами його переробки на підприємствах хілібопродуктів системи Міністерства заготівель СРСР", затвердженої наказом Міністерства заготівель СРСР від 15.02.1978р. №55.

Отже, грошові вимоги кредитора грунтуються на даних бухгалтерського обліку Державного матеріального резерву України, на підставі яких проведено перевірку по акту від 08.06.2005р. Залишки зерна не визначались з урахуванням на певну дату; дату надходження оформленого актами Р-16, відпуск по нарядах Держрезерву, втрата зерна при сушінні, очистці, зберіганні відповідно до актів зачистки, затверджених Державною хлібною інспекцією.

Звірка сторонами не проводилась, що найшло відображення у постанові Вищого господарського суду України від 05.12.06р.

Так, постановою Вищого господарського суду України від 5 грудня 2006р. у справі №42/192 в якій зазначається , що ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2006р. було витребувано від позивача та відповідача додаткові документи та зобов"язано сторони провести звірку кількості зерна, що зберігалось, та розрахунків за його зберігання. ВАТ "Полонський комбінат хлібопродуктів" надав витребувані документи та докази звернення та направлення свого представника до відповідача за звірянням кількості зерна на зберіганні та розрахунків за нього. Держкомрезерв витребувані документи не надав, проводити звіряння відмовився з посиланням на знищення первинних документів через закінчення терміну їх зберігання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності із ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошові вимоги матеріального резерву в сумі 325 243,71грн. не є підтвердженими належними доказами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів", м. Полонне - підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Хмельницької області від 09.08.2011р. у справі №2/246-Б підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів", м. Полонне задовільнити.

2. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 09.08.2011р. у справі №2/246- Б- скасувати.

3. Відмовити у визнанні грошових вимог Державного агенства резерву України до Публічного акціонерного товариства "Полонський комбінат хлібопродуктів" на суму 325243,71грн.

4. Матеріали справи №2/246-Б повернути до господарського суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Бригінець Л.М.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Щепанська Г.А.

01-12/16132/11 16132/11