Рішення

від 12.05.2014 по справі 913/66/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 травня 2014 року Справа № 913/66/14

Провадження №16/913/66/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального теплопостачаючого підприємства "Алчевськтеплокомуненерго", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 356 388 грн. 15 коп.

Суддя Седляр О.О.,

Секретар судового засідання Чех Т.М.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - Агафонов П.О., довіреність № 651 від 15.02.2013,

в с т а н о в и в :

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011 №14/2583/11 інфляційних нарахувань у сумі 20457 грн. 91 коп.: за зобов'язаннями за листопад 2012 року за період з 16.11.2012 по 15.12.2012 у розмірі 9549 грн. 29 коп., за зобов'язаннями за грудень 2012 року за період з 16.12.2012 по 15.02.2013 у розмірі 10908 грн. 61 коп.; 3% річних у сумі 23329 грн. 92 коп., у тому числі за зобов'язаннями за жовтень 2011 року за період з 09.10.2012 по 08.11.2012 у сумі 285 грн. 62 коп., за зобов'язаннями за жовтень 2012 року за період з 15.11.2012 по 04.12.2012 - 879 грн. 38 коп., зобов'язаннями за листопад 2012 року за період з 15.12.2012 по 27.12.2012 у розмірі 4492 грн. 55 коп., за зобов'язаннями за грудень 2012 року за період з 15.01.2013 по 12.03.2013 у розмірі 17672 грн. 38 коп., а також стягнення штрафних санкцій: пені у розмірі 90021 грн. 13 коп., у тому числі за зобов'язаннями за листопад 2012 року за період прострочення з 18.12.2012 по 27.12.2012 у розмірі 1659 грн. 23 коп., за зобов'язаннями за грудень 2012 року за період з 15.01.2013 по 12.03.2013 у розмірі 88361 грн. 90 коп., 7% штрафу у розмірі 222579 грн. 19 коп. за період з 15.01.2013 по 14.02.2013.

Відповідач, 27.02.2014, надав суду заперечення на позовну заяву № 64 від 17.02.2014, в якому зазначив, що позов не визнає в частині стягнення втрат від інфляції, оскільки, при здійсненні позивачем розрахунку інфляційних втрат не враховані сплати боргу за період, що індексується.

Доповненням до заперечення від 28.02.2014 № 653 відповідач вказує на невірний розрахунок позивачем 7% штрафу. Який на його думку повинен складати 212 578 грн. 63 коп., а також у відповідності до вимог п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України просить суд застосувати спеціальний строк позовної давності до вимог позивача щодо стягнення пені на зобов'язання нараховані за листопад 2012 року у сумі 1 659 грн. 23 коп.

Крім того, клопотанням № 497 від 18.02.2014, відповідач просить суд при прийнятті рішення у даній справі зменшити розмір пені на 50%, що становить 45 010 грн. 56 коп.

Доповненням до клопотання від 05.03.2014 № 695 відповідач просить суд зменшити розмір неустойки, яка становить 150 470 грн. 27 коп. на 50% , а саме: пеню на 44 180 грн. 95 коп. та штрафу 7% на 106 289 грн. 32 коп., а у частині позовних вимог щодо стягнення пені за зобов'язаннями листопада 2012 року в сумі 1659 грн. 23 коп., відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Позивач, поясненнями від 03.03.2014 б/н наполягає на задоволенні позовних вимог та заперечує проти клопотання щодо зменшення пені з підстав зазначених у них.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що були присутніми у судовому засіданні, суд дійшов наступного.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/2483/11 від 30.09.2011 (далі - Договір), згідно п.1.1., якого Продавець (позивач у справі) зобов'язується передати у власність Покупцю ( відповідачеві у справі) з 01.10.2011 по 31.12.2012 імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (далі - споживачам Покупця), та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати. (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, Продавець передає Покупцю з 01.10.2011 по 31.12.2012 газ у обсязі до 6 500 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів: жовтень 2011 року - 280,0 тис. куб. м, листопад 2011 року - 620,0 тис. куб. м, грудень 2011 року - 830,0 тис. куб. м, січень 2012 року - 950,0 тис. куб. м, лютий 2012 року - 950,0 тис. куб. м, березень 2012 року - 830,0 тис. куб. м, квітень 2012 року - 320,0 тис. куб. м, жовтень 2012 року - 320,0 тис. куб. м, листопад 2012 року - 600,0 тис. куб. м, грудень 2012 року - 800,0 тис. куб. м.

Як зазначено у п. 3.3 Договору, приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Відповідно до п. 3.4 Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між Сторонами.

Ціна на газ під час дії договору неодноразово змінювалась.

Так, згідно пункту 5.2 Договору вона складала за 1000 куб.м. газу 3023,50 грн. з ПДВ. Пізніше було укладено низку додаткових угод, згідно яких ціна за 1000 куб.м. газу складала: 4139,57 грн. з ПДВ (додаткова угода № 1 від 30.09.2011), 3449,64 грн. з ПДВ (додаткова угода № 2 від 11.10.2011), 4661,74 грн. з ПДВ з 01.07.2012 (додаткова угода № 3 від 01.08.2012).

Згідно п. 6.1 Договору, сторони домовились, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключено грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

У разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором ( п.7.2 Договору).

Відповідно до Додаткової угоди № 3 від 01.08.2012, сторони домовились, щодо зміни обсягів постачання та виклали п. 2.1 Договору у наступній редакції: «Продавець передає Покупцю у 2011 році природний газ у обсязі 258,877 тис. куб. м. та у 2012 році до 2955,0 тис. куб. м., у тому числі по місяцях 2012 року: жовтень 2012 року - 455,0 тис. куб. м, листопад 2012 року - 1250,0 тис. куб. м, грудень 2012 року - 1250,0 тис. куб. м.».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов Договору протягом жовтня 2011 року, з жовтня по грудень 2012 року він поставив відповідачу природний газ у обсязі 3564,432 тис. куб. м. на загальну суму 16 472 091,37 грн., що підтверджено актами приймання-передачі ( а.с. 18-22).

Однак, відповідач зобов'язання з оплати за поставлений природний газ виконав з порушенням строків які зазначені у Договорі, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 7% штрафу у сумі 222 579 грн. 19 коп., пені у сумі 90 021 грн. 13 коп., 3% річних у сумі 23 329 грн. 92 коп. та інфляційних нарахувань у сумі 20 457 грн. 91 коп.

Представник відповідача у відзиві заперечує проти стягнення інфляційних нарахувань та просить зменшити розмір суми пені на 50%.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

З наданого позивачем витягу з особистого рахунку відповідача (а.с. 26-32) вбачається, що останній дійсно несвоєчасно розрахувався за наданий позивачем природний газ , що відповідачем також не оспорюється.

У зв'язку з несвоєчасним виконанням зобов'язань по оплати позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 23 329 грн. 92 коп., нараховані на зобов'язання з оплати, що виникли у жовтні 2011 року за період з 09.10.2012 по 08.11.2012; нараховані на зобов'язання з оплати, що виникли у жовтні 2012 року, за період з 15.11.2012 по 04.12.2012; на зобов'язання з оплати, що виникли у листопаді 2012 року, за період з 15.12.2012 по 27.12.2012; на зобов'язання з оплати, що виникли у грудні 2012 року за період з 15.01.2013 по 12.03.2013, згідно наданого позивачем розрахунку ( а.с. 23-25).

Також позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції у сумі 20457 грн. 91 коп., нараховані на зобов'язання з оплати, що виникли у листопаді 2012 року, за період з грудня 2012 року по січень 2012 року в сумі 9549 грн. 29 коп.; на зобов'язання з оплати, що виникли у грудні 2012 року, за період з січня 2012 року по березень 2013 року в сумі 10 908 грн. 61 коп., згідно уточненого розрахунку наданого позивачем ( а.с. 124).

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 23 329 грн. 92 коп. , відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими, вірно нарахованими та підлягають задоволенню.

Стосовно інфляційних нарахувань у сумі 20 457 грн. 91 коп. слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочення платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу , що мала місце на останній день місяця , в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочення.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу .

Як зазначено у п. 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

З наданого до позову уточненого розрахунку, наданого позивачем до суду 17.04.2014 ( а.с. 124) вбачається, що індекс інфляції застосовувався до суми боргу, що існувала на початок місяця без врахування часткових оплат. Такий алгоритм розрахунку суперечить вищевказаному порядку визначення втрат від інфляції.

Позивачем в розрахунку втрат від інфляції по кожному місяцю було взято суму боргу на початок місяця та застосовано поточний індекс інфляції, а не індекс інфляції за наступний місяць, як зазначено вище.

Так, борг за листопад 2012 року - 5739 035 грн. 22 коп. повинен був бути сплачений до 14.12.2012. Як вбачається з розрахунку позивача ( а.с. 124), станом на кінець місяця - 27.12.2012 борг був зовсім відсутній, а тому помилковим є нарахування позивачем інфляції на цю суму за грудень 2012 року, оскільки борг місяць не існував.

Борг за грудень 2012 року - 9 114 430 грн. 43 коп. повинен був бути сплачений до 14.01.2013. Як вбачається з розрахунку позивача ( а.с. 124), станом на кінець місяця - січня 2013 року, борг складав 5 351 221 грн. 56 коп., а не 2 294 858 грн. 14 коп., як зазначив в розрахунку позивач, а отже на цю суму слід було нараховувати інфляційну складову за наступний місяць - лютий 2013 року, а не січень 2013 року, як помилково визначив позивач.

Оскільки у лютому індекс інфляції склав - 99,9% (дефляція) , то позивачем помилково нарахувано інфляцію за цей місяць.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, до всього у задоволенні вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань слід відмовити.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 90 021 грн. 13 коп., нарахованої на зобов'язання з оплати, що виникли у листопаді 2012 року за період прострочення з 18.12.2012 по 27.12.2012, у грудні 2012 року за період з 15.01.2013 по 12.03.2013, згідно наданого позивачем розрахунку, та 7% штрафу у сумі 222 579 грн. 19 коп., нарахованої на зобов'язання з оплати, що виникли у з 15.01.2013 по 14.02.2013, згідно наданого позивачем розрахунку ( а.с. 23-25).

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1 умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги Продавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за цим Договором.

З огляду вищевикладене, обґрунтовано нарахована та заявлена до стягнення сума пені 88 504 грн. 67 коп., оскільки нарахована позивачем пеня у сумі 1 516 грн. 46 коп. за період з 18.12.2012 по 26.12.2012 заявлена ним поза межами строку позовної давності в 1 рік, відповідно до положень п.1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України ( відповідач звернувся до суду з даним позовом відповідно до поштового штемпелю - 27.12.2013).

Щодо заявленої до стягнення суми 7% штрафу у розмірі 222 579 грн. 19 коп., нарахованої на зобов'язання з оплати у сумі 3179702 грн. 69 коп., що виникли за період з 15.01.2013 по 14.02.2013, слід зазначити наступне.

З наданого позивачем розрахунку (а.с. 23-25) вбачається що станом на 14.02.2013 сума боргу складала 3 036 837 грн. 61 коп., не 3 179 702 грн. 69 коп. ( як зазначено позивачем), а тому сума 7% штрафу буде арифметично вірною у розмірі 212 578 грн. 63 коп., (відповідно до за розрахунку відповідача а.с. 108).

Водночас, відповідач надав суду клопотання № 497 від 18.02.2014 та № 695 від 05.03.2014, згідно яких просив при прийнятті рішення у даній справі зменшити розмір суми неустойки на 50%, а саме на 150 470 грн. 27 коп., із них пеню на суму 44180 грн. 95 коп. та 7% штрафу на суму 106 289 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Як зазначено у п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд враховує, що відповідач є комунальним підприємством, яке надає послуги з теплопостачання населенню м. Алчевська, а населення несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує послуги відповідача, що в свою чергу веде до виникнення заборгованості і затримки оплати спожитого газу.

Заборгованість населення м. Алчевська перед підприємством відповідача, станом на 01.01.2014 становила 39 859,4 тис. грн.

Стягнення пені та 7% штрафу суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг, що ним надаються.

З огляду на вказане, враховуючи вищевикладене та численні нарахування позивача, заявлені до стягнення, суд вважає за доцільне на підставі п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити на 50% розмір пені - до 44 252 грн. 33 коп. та 7% штрафу до 106 289 грн. 32 коп. У стягненні решти суми пені та 7% штрафу слід відмовити.

З урахуванням викладеного, задоволенню підлягають позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7% штрафу у сумі 106 289 грн. 32 коп., пені у сумі 44 252 грн. 33 коп., 3% річних у сумі 23 329 грн. 92 коп. В решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, на підставі статті 49 ГПК України. В частині зменшення штрафних санкцій судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м. Алчевськ, Луганської області, вул. Леніна, буд.126, ідентифікаційний код 02132266, на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720 3% річних у сумі 23 329 грн. 92 коп., пеню у сумі 44 252 грн. 33 коп., 7% штрафу в сумі 106 289 грн. 32 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 6718 грн. 61 коп., видати наказ.

3. В решті у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписане: 19.05.2014.

Суддя О.О. Седляр