Рішення

від 12.05.2014 по справі 922/860/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2014 р.Справа № 922/860/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інтермет", м. Донецьк до ТОВ "Стартек", м. Харків про стягнення 71 873,51грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - Хадєєва Т.М., дов. б/н від 26.03.14р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 71 873,51грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 19 133,00грн., штрафу в розмірі 52 615,75грн., 3% річних в розмірі 86,49грн. та збитків від інфляції в розмірі 38,27грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № П/29 від 10.07.13р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача у призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує частково, визнає наявність суми основного боргу в розмірі 19 133,00грн., 3% річних в розмірі 86,49грн. та збитків від інфляції в розмірі 38,27грн. В частині стягнення штрафу позов не визнає. Звернувся до суду з клопотанням, в якому просить зменшити розмір штрафу до 19 133,00грн., посилаючись на значне перевищення його розміру в порівнянні з сумою основного боргу.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10.07.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інтермет" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стартек" (відповідач) укладено договір поставки № 11/29 (далі договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач прийняти та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Сторони погодили, що номенклатурний перелік, асортимент, кількість та ціна товару вказуються у видаткових накладних, специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п.1.2 договору).

За умовами п.2.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах EXW "Франко склад - Продавця" за адресою м. Гуляйполе, вул. Шевченка, 189, згідно Інкотермс 2010.

Загальна сума договору складається з сумарної вартості товару, поставка якого здійснюється за договором, а також вартості всіх витрат, передбачених договором (п.3.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору відповідач зобов'язався здійснити оплату протягом 21 календарного дня з дати поставки.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач на виконання умов договору поставив на адресу відповідача товар на загальну суму 38 763,00грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується видатковою накладною № С0000000392 від 19.12.13р., оформленою належним чином та наявною у матеріалах справи.

Видаткова накладна відповідає вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дана накладна є первинним документом, яка фіксує здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково, на загальну суму 19 630,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за поставлений за договором товар в розмірі 19 133,00грн.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності заборгованості за спірним договором на суму 19 133,00грн. підтверджується належними доказами, наявними у справі та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 19 133,00грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.2 договору сторони погодили, що у разі порушення строків оплати, передбачених умовами даного договору, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення.

На підставі зазначеного позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 52 615,75грн.

Розрахунок штрафу судом перевірений, він відповідає умовам договору.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 19 133,00грн., що дорівнюється сумі основного боргу за договором, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено право господарського суду у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі, порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, передбачена також в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що штраф є неспіврозмірним в порівнянні з наслідками порушення боржником зобов'язання. Сума штрафу більше ніж в два рази перевищує наявну суму основного боргу за договором.

З наданих відповідачем документів, судом вбачається, що за період дії договору позивачем на адресу відповідача було поставлено товар на загальну суму 389 191,86грн., з яких 370 058,86грн. відповідачем було сплачено своєчасно, що підтверджується копіями банківських виписок, наявними у справі.

Відповідно до положень ст.3, ч.3 ст.509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Згідно з ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

На підставі вищевикладеного та виходячи з принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до суми основного боргу, на підставі чого позовна вимога в частині нарахування штрафу підлягає частковому задоволенню в розмірі 19 133,00грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної статті позивач нарахував відповідачу за період з 10.01.14р. по 06.03.14р. 3% річних в розмірі 86,49грн. та збитки від інфляції в розмірі 38,27грн.

Нарахування 3% річних та збитків від інфляції не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що у разі зменшення судом розміру неустойки судовий збір покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 509, 549, 551, 610, 611, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України, статтями 193, 233, 265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стартек", код ЄДРПОУ 33262330 (61017, м. Харків, вул. Котлова, 183, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Інтермет", код ЄДРПОУ 38707450 (83001, м. Донецьк, вул. 50-річчя СРСР, 138а, відомості про рахунки відсутні) - 19 133,00грн. основного боргу, 19 133,00грн. штрафу, 86,49грн. 3% річних, 38,27грн. збитків від інфляції, 1 827,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.05.2014 р.

Суддя Т.А. Лавренюк