Постанова

від 12.05.2014 по справі 813/1141/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2014 року 11 год. 25 хв. Справа № 813/1141/14

Львівський окружний адміністративний суду в складі:

головуючого судді - Сакалоша В.М.

за участю секретаря судового засідання - Ємчук Л.В.

представника позивача- ОСОБА_4,

представника відповідача 2 - Іващук О.М.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентиризації та експертної оцінки", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Автогаражного кооперативу "Чайка" про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентиризації та експертної оцінки", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Автогаражного кооперативу "Чайка" відповідно до якої позивач просив суд:

1) Визнати дії Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1, реєстраційний номер 33044070, протиправними.

2) Скасувати рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності на гараж АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2.

3) Зобов'язати Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції провести дії щодо реєстрації права власності на гараж АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 26307440 на ім'я ОСОБА_2.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що гаражний бокс АДРЕСА_1 (далі - гаражний бокс), належить йому на праві приватної власності згідно Свідоцтва про право власності від 10 січня 2011 року, виданого на підставі наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 10 січня 2011 року №10-НЖ-Ш.

Під час реєстрації права власності на нерухоме майно, працівником ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» право власності на вказаний гараж було зареєстроване під іншим ідентифікаційним кодом юридичної особи, а саме 25255876, тобто у іншому авто гаражному кооперативі «Чайка», до якого він жодного відношення не має. Вказані відомості внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

У зв'язку із помилкою, допущеною під час внесення відомостей до Реєстру прав власності на нерухоме майно, на теперішній час позивач позбавлений можливості здійснювати усі передбачені законом дії відносно належного йому на праві власності гаражного боксу.

Вказує також, що Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції відмовляє у внесенні виправлень до Реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки виправлення помилок у Реєстрі прав власності на нерухоме майно є неможливим, а з 01 січня 2013 року бюро технічної інвентаризації не повноважні вносити зміни та доповнення до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Посилаючись на те, що під час здійснення державним реєстратором БТІ делегованих повноважень з державної реєстрації було допущено помилку при внесенні відомостей до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а внаслідок зміни законодавства, що регулює спірні правовідносини, жоден з відповідачів на теперішній час не повноважний вносити зміни або виправлення до вказаного реєстру, позивач вважає, що належним способом захисту його порушеного права має бути:

- скасування відповідно до вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішенням суду рішення про реєстрацію права власності на гараж АДРЕСА_1;

- реєстрація права власності на гараж АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 26307440 на ім'я ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, дала пояснення, аналогічні викладеним у адміністративному позові, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 у справі заперечень на позов не надав, явки повноважного представника в судове засідання 12.05.2014 року не забезпечив. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України беручи до уваги наступне. 01 квітня 2014 року представник Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання дій Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1, реєстраційний номер 33044070, протиправними, та щодо скасування рішення державного реєстратора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» щодо реєстрації права власності на гараж АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 не заперечувала. У задоволенні вимоги щодо зобов'язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції здійснити дії щодо реєстрації права власності на гараж АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 26307440 на ім'я ОСОБА_2, просила відмовити.

Представник відповідача 2 в ході судового розгляду справи позовні вимоги підтримала, проти їх задоволення не заперечила. Позиція відповідача 2 викладена у наданих письмових поясненнях на позов, відповідно до яких зазначено, що при проведенні Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» державної реєстрації права власності, гараж АДРЕСА_1 було помилково зареєстровано під іншим ідентифікаційним кодом юридичної особи, а саме 25255876 замість 26307440, тобто у іншому автогаражному кооперативі «Чайка». Однак, підтвердити чи спростувати інформацію щодо допущеної помилки в останнього немає можливості, оскільки у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України, держателем єдиного Реєстру прав власності на нерухоме майно з 01.01.2013 року є спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав Міністерства юстиції України (Укрдержреєстр).

Представник третьої особи надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує, просить взяти до уваги усі попередньо надані ним в ході судового розгляду справи, матеріали та пояснення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження встановив наступне.

10 січня 2011 року ОСОБА_2 на підставі наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 10 січня 2011 року №10-НЖ-Ш, видано Свідоцтво про право власності на гаражний бокс АДРЕСА_1

Зазначене свідоцтво посвідчувало, що гаражний бокс АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

02 березня 2011 року зазначене право власності позивача на вказаний гараж зареєстровано ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за реєстраційним номером 33044070 та видано ОСОБА_2 Витяг про державну реєстрацію прав №29189203. Однак, як встановлено судом, визнано та не заперечується сторонами, державним реєстратором ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» при реєстрації права власності ОСОБА_2 на гаражний бокс, було допущено помилку в ідентифікаційному коді юридичної особи Автогаражного кооперативу «Чайка», а саме зареєстровано право власності ОСОБА_2 у авто гаражному кооперативі «Чайка» з ідентифікаційним кодом юридичної особи 25255876, тобто у іншому авто гаражному кооперативі, до якого позивач жодного відношення не має.

Крім цього, Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2013 року, встановлено факт, що гаражний бокс АДРЕСА_1, загальна площа приміщення гаража 18,4 м. кв., знаходиться у Автогаражному кооперативі «Чайка» за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код юридичної особи 26307440.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Вирішуючи справу по суті, суд бере до уваги наступне.

На час внесення державним реєстратором БТІ відомостей до Реєстру прав власності на нерухоме майно про вказаний гаражний бокс (березень 2011 року) відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності регулювались Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV в редакції від 16 березня 2010 року (далі - Закон № 1952).

Крім того, в редакції від 01 жовтня 2010 року діяло Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення).

Відповідно до абз. 2 ч.1 ст.2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Як встановлено п.1.2 Тимчасового положення, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону № 1952 та п. 1.4 Тимчасового положення, обов'язковій державній реєстрації підлягали речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, зокрема: право власності на нерухоме майно.

Систему органів державної реєстрації прав складали, згідно ч.1 ст.6 Закону № 1952, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Водночас п.1.3 Тимчасового положення встановлював, що державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (далі - Реєстру прав).

П.п. 2.1, 2.2 Тимчасового положення передбачали, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.

Заява про державну реєстрацію прав подається тому реєстратору, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.

Порядок проведення державної реєстрації прав визначався розділом 3 Тимчасового положення.

Відповідно до п.3.10 Тимчасового положення одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав реєстратор вносить записи до відповідного розділу Реєстру прав.

Після внесення запису до відповідного розділу Реєстру прав реєстратор видає витяг про державну реєстрацію прав, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робить відмітку (штамп) про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 8, що було передбачено п.3.11 Тимчасового положення.

П.1.8 Тимчасового положення передбачав, що Реєстр прав власності на нерухоме майно є єдиною державною інформаційною системою, що містить відомості про зареєстровані права, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна та незавершеного будівництва (далі - об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації), правовстановлювальні документи та документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що встановлювалось.

Відповідно до п.1.12 Тимчасового положення, прямий доступ до Реєстру прав мають БТІ, створені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключені до Реєстру прав у межах визначених територій адміністративно-територіальних одиниць на підставі укладених договорів з Адміністратором Реєстру прав.

Згідно з п.6.1. Тимчасового положення було передбачено, що на кожний об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації та право власності на який заявлено вперше, реєстратором БТІ відкриваються відповідний розділ Реєстру прав та реєстраційна справа.

Згідно з п.6.2 Тимчасового положення розділ Реєстру прав складається з трьох частин, які містять записи про об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації; право власності на об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, та суб'єкта (суб'єктів) цього права; інші речові права на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав.

Як встановлено судом, на підставі Свідоцтва про право власності від 10 січня 2011 року, право власності на гаражний бокс АДРЕСА_1, належало ОСОБА_2.

02 березня 2011 року державним реєстратором БТІ прийнято рішення про реєстрацію права власності на гаражний бокс на підставі Свідоцтва про право власності від 10 січня 2011 року та внесено відповідні відомості до Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо власника цього нерухомого майна.

Водночас під час внесення відомостей до Реєстру прав власності на нерухоме майно державним реєстратором БТІ допущена помилка у ідентифікаційному коді юридичної особи Автогаражний кооператив «Чайка».

Відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 11 лютого 2010 року № 1878-VI, який набрав чинності з 01 січня 2013 року, державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державному реєстрі іпотек, надання інформації із зазначених реєстрів здійснюються до 01 січня 2013 року.

Державний реєстратор, нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону № 1952, починаючи з 01 січня 2013 року мають доступ до Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек і використовують під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційні дані зазначених реєстрів.

Порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з положеннями п.п.92-93 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.

Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про: 1) державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; 2) обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек; 3) обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; 4) обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст.

Аналіз наведених вище правових норм, зумовлює висновок, що починаючи з 01 січня 2013 року суб'єкти владних повноважень, до компетенції яких належить державна реєстрація прав на нерухоме майно, не повноважні вносити будь-які зміни або доповнення до Реєстру прав власності на нерухоме майно, проте використовують ці дані під час проведення державної реєстрації прав в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Неповноважні вносити зміни та доповнення до Реєстру прав і посадові особи бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти виключно в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що визначено ч.1 ст.2 КАС України.

Ч.1 ст.8 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За приписами ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Крім того, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, що передбачено ч.1 ст.162 КАС України.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

З огляду на те, що під час здійснення державним реєстратором БТІ делегованих повноважень з державної реєстрації допущена помилка при внесенні відомостей до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а внаслідок зміни законодавства, що регулює спірні правовідносини, жоден з відповідачів на теперішній час не повноважний вносити зміни або виправлення до вказаного реєстру, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача має бути:

1)скасування відповідно до вимог ч. 2 ст. 26 Закону №1952 на підставі рішення суду рішення про реєстрацію права власності на гараж АДРЕСА_1;

2)реєстрація права власності на гараж АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 26307440 на ім'я ОСОБА_2.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 слід задоволити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати дії Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо державної реєстрації прав на гараж АДРЕСА_1, реєстраційний номер 33044070, протиправними.

3.Скасувати рішення державного реєстратора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» щодо реєстрації права власності на гараж АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2.

4.Зобов'язати Реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції провести дії щодо реєстрації права власності на гараж АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 26307440 на ім'я ОСОБА_2.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2) судовий збір в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 19 травня 2014 року.

Суддя Сакалош В.М.