Рішення

від 14.05.2014 по справі 910/6071/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6071/14 14.05.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Степ Бізнес Компані» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гравіцаппа» простягнення 75 663,13 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Кондратенко В.М. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Степ Бізнес Компані» (надалі - ТОВ «Степ Бізнес Компані») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гравіцаппа» (надалі - ТОВ «Компанія «Гравіцаппа») про стягнення 75 663,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки обладнання №296 від 18.07.2013 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 26 928,45 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 48 734,68 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.05.2014 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №29472380, отриманим представником відповідача 14.04.2014 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засідання, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2013 р. між ТОВ «Степ Бізнес Компані» (постачальник) та ТОВ «Компанія «Гравіцаппа» (покупець) було укладено договір поставки обладнання №296 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити. Кількість та асортимент обладнання, що поставляється, визначається у додатку-специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що оплата вартості обладнання, що становить 22 440,37 грн., ПДВ - 4 488,08 грн., загальна сума - 26 928,45 грн. здійснюється покупцем до 25.07.2013 р.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 26 928,45 грн., що підтверджується видатковою накладною №15739 від 18.07.2013 р. та довіреністю №146 від 18.07.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 26 928,45 грн.

Договори є договорами поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (видаткова накладна №15739 від 18.07.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару на суму 26 928,45 грн. згідно умов Договором.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2.1 Договору визначено, що оплата вартості обладнання, що становить 22 440,37 грн., ПДВ - 4 488,08 грн., загальна сума - 26 928,45 грн. здійснюється покупцем до 25.07.2013 р.

Отже, з урахуванням викладених положень Цивільного кодексу України та Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за отриманий товар до 25.07.2013 р.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 26 928,45 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість визнана.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Степ Бізнес Компані» про стягнення з ТОВ «Компанія «Гравіцаппа» заборгованості у розмірі 26 928,45 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 48 734,68 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 26.07.2013 р. по 25.01.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у разі порушення строків поставки товару, зазначених у п. 2.2 цього договору, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару згідно зі специфікацією до цього договору за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 48 734,68 грн., розрахованої як 1% від суми, що підлягає до оплати за кожний день прострочення, проте суд відзначає наступне.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, правомірною є вимога про стягнення пені, нарахованої за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

Отже, з урахуванням викладеного за перерахунком суду, правомірним є стягнення пені у розмірі 1 778,02 грн. В іншій частині (46 956,66 грн.) пеня нарахована безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Компанія «Гравіцаппа» на користь ТОВ «Степ Бізнес Компані» заборгованості у розмірі 26 928,45 грн. та пені у розмірі 1 778,02 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 46 956,66 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Бізнес Компані» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Гравіцаппа» (01033, м. Київ, вул. Іллі Еренбурга, 5; ідентифікаційний код 36484035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ Бізнес Компані» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72-А; ідентифікаційний код 37558448) заборгованість у розмірі 26 928 (двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 45 коп., пеню у розмірі 1 778 (одна тисяча сімсот сімдесят вісім) грн. 02 коп. та судовий збір у розмірі 693 (шістсот дев'яносто три) грн. 16 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.05.2014 р.

Суддя В.П. Босий