Рішення

від 14.05.2014 по справі 910/4430/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4430/14 14.05.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Сек'юріті» простягнення 330 596,71 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Кострець Є.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» (надалі - ТОВ «Міжнародна група морепродуктів») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Сек'юріті» (надалі - ТОВ «Столиця-Сек'юріті») про стягнення 330 596,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у повному обсязі оплачено вартість товару згідно договору купівлі-продажу №01/04 від 01.04.2011 р., а відповідач належним чином зобов'язання по поставці товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 330 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача процентів у розмірі 596,71 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення передоплати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.04.2014 р. розгляд справи було відкладено на 14.05.2014 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвали суду.

В судове засідання представник позивача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 10-А, корп. 2, кв. 39, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18513146 від 10.04.2014 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 р. між ТОВ «Міжнародна група морепродуктів» (покупець) та ТОВ «Столиця-Сек'юріті» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №01/04 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 2.1 Договору продавець на протязі терміну дії чинного договору зобов'язується передавати у власність, а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що покупець зобов'язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок продавця протягом 3 днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної.

Згідно з п.п. 6.1 та 6.2 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Чинний договір укладено на невизначений строк. Сторона, яка бажає розірвати цей договір повинна письмово сповістити про таке іншу сторону за 30 діб до моменту такого розірвання.

На виконання умов Договору позивачем було повністю оплачено виставлений відповідачем рахунок №9 від 08.10.2012 р. на суму 330 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4962 від 10.10.2012 р.

06.02.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати зобов'язання з поставки продукції за Договором на суму 330 000,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по поставці товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 330 000,00 грн.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи (платіжне доручення №4962 від 10.10.2012 р.) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача вартості товару у розмірі 330 000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, що умовами Договору сторонами не було погоджено строк виконання продавцем зобов'язання з поставки продукції.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

06.02.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою виконати зобов'язання з поставки продукції за Договором на суму 330 000,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів виготовлення відповідачем товару у визначений ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України строк.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «Столиця-Сек'юріті» зобов'язання з поставки товару, ТОВ «Міжнародна група морепродуктів» звернулося до нього з вимогою №85 від 25.02.2014 р. про повернення грошових коштів, сплачених в якості передоплати за таку продукцію.

Таким чином, у відповідача виникло грошове зобов'язання по поверненню позивачу передоплати у розмірі 330 000,00 грн., а строк його виконання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 330 000,00 грн. згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Міжнародна група морепродуктів» про стягнення з ТОВ «Столиця-Сек'юріті» заборгованості у розмірі 330 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача процентів у розмірі 596,71 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з повернення передоплати у період з 19.02.2014 р. по 10.03.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по наданню послуг не виконав, а тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Згідно зі ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відтак, право позивача на нарахування та отримання процентів за користування чужими грошовими коштами передбачено законом. Однак, розмір таких процентів ні укладеним між сторонами Договором, ні положеннями Цивільного кодексу України чи інших актів цивільного законодавства, що регулюють відносини поставки, не передбачений.

Крім того, відносини з приводу стягнення з постачальника суми попередньої оплати регулюються, зокрема, ст. 693 Цивільного кодексу України, в частині третій якої встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, а відтак, до правовідносин, що склались між сторонами, положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України застосуванню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №3-30гс13 від 15.10.2013 р.

З огляду на викладене, відсутні підстави для стягнення відповідача процентів у розмірі 596,71 грн. у суду відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Столиця-Сек'юріті» на користь ТОВ «Міжнародна група морепродуктів» заборгованості у розмірі 330 000,00 грн.

В іншій частині (проценти у розмірі 596,71 грн..) в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця-Сек'юріті» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 10-А, корп. 2, кв. 39; ідентифікаційний код 35524349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 11; ідентифікаційний код 32248136) заборгованість у розмірі 330 000 (триста тридцять тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 6 600 (шість тисяч шістсот) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.05.2014 р.

Суддя В.П. Босий