Рішення

від 15.05.2014 по справі 920/518/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.2014 року Справа № 920/518/14

За позовом: державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсталь", м. Конотоп Сумської області

про стягнення 143361 грн. 47 коп.

СУДДЯ Рунова В.В.

Представники:

від позивача - Рудюк Ю.А., довіреність б/н від 14.04.2014 року

від відповідача - не з'явився

При секретарі судового засідання Балицькому В.В.

Суть спору : позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 139365 грн. 86 коп., у тому числі: 96871 грн. 54 коп. основного боргу, 5213 грн. 66 коп. пені, 15068 грн. 91 коп. 7% штрафу, 21527 грн. 01 коп. 10% штрафу, 684 грн. 74 коп. 3% річних, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2787 грн. 32 коп.

17.04.2014 року позивачем було подано до суду заяву № 44/22-687 від 14.04.2014 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 143186 грн. 31 коп., у тому числі: 96871 грн. 54 коп. основного боргу, 5213 грн. 66 коп. пені, 15068 грн. 91 коп. 7% штрафу, 21527 грн. 01 коп. 10% штрафу, 1114 грн. 69 коп. 3% річних, 3390 грн. 50 коп. інфляційних збитків, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2863 грн. 72 коп.

15.05.2014 року позивач подав до суду заяву № 44/22-808 від 06.05.2014 року про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 143361 грн. 47 коп., у тому числі: 96871 грн. 54 коп. основного боргу, 5213 грн. 66 коп. пені, 15068 грн. 91 коп. 7% штрафу, 21527 грн. 01 коп. 10% штрафу, 1289 грн. 85 коп. 3% річних, 3390 грн. 50 коп. інфляційних збитків, а також стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 2867 грн. 23 коп.

Подані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог, з урахуванням поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції у справі до суду не подав, у судове засідання 15.05.2014 року не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

28.08.2013 року між позивачем - державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Промспецсталь" було укладено договір поставки № 44/2-81, відповідно до умов якого (п.п. 1.1) постачальник (відповідач) зобов'язувався передати у власність покупця (позивача) товар (труби сталеві), а відповідач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти цей товар та здійснити його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 4.2.1 та п. 4.2.2 договору, покупець зобов'язувався здійснити попередню оплату у розмірі 45% від ціни договору протягом 7 банківських днів з дня набрання чинності договору. Решту 55% від ціни договору - протягом 7 банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 2.5 договору та специфікації, товар повинен був бути поставлений відповідачем позивачу упродовж 14 календарних днів з дати передоплати.

Так, позивач здійснив передоплату у розмірі 96871 грн. 54 коп. шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача 28.08.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1765 від 28.08.2013 року (копія у справі).

Таким чином, відповідач був зобов'язаний поставити товар у строк не пізніше 11.09.2013 року, проте відповідач у порушення умов договору не здійснив поставку товару, відкладаючи строки поставки спочатку на період з 20.09.2013 року по 25.09.2013 року (акр. спр. 19), потім на період до 18.10.2013 року (акр. спр. 20).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж , якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до поданих позивачем документів до позовної заяви вбачається, що позивачем було направлено на адресу відповідача претензію № 44/22-1871 від 09.10.2013 року з вимогою негайного виконання своїх обов'язків за договором.

У відповіді на вказану претензію № 9 від 06.11.2013 року відповідач зазначив, що товар буде поставлений у разі сплати повної вартості договору.

Враховуючи зазначене, позивач направив на адресу відповідача вимогу № 44/22-2151 від 15.11.2013 року, якою заявив про розірвання договору та вимагав повернути йому передоплату за договором у сумі 96871 грн. 54 коп. у строк не пізніше 7 календарних днів з дня отримання відповідачем вимоги.

У відповідь на вказану вимогу, відповідач листом № 2 від 01.12.2013 року прийняв умови вищезазначеної вимоги та гарантував повернення грошових коштів на рахунок позивача у розмірі 96871 грн. 54 коп. до кінця 2013 року.

Проте, як зазначив позивач, відповідачем не було повернуто суму передоплати у розмірі 96871 грн. 54 коп.

Таким чином, враховуючи документи, надані до суду, а також пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено, що заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи, позовна вимога щодо стягнення з відповідача боргу в розмірі 96871 грн. 54 коп. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір штрафних санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 8.4 договору, у випадку прострочення поставки або недопоставки товару відповідач сплачує позивачу, у разі пред'явлення останнім письмової вимоги, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення або недопоставки, від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки товару понад 30 днів сплачує позивачу, у разі пред'явлення ним письмової вимоги, штраф у розмірі 7 % від вартості недопоставленого товару.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача 5213 грн. 66 коп. пені та 15068 грн. 91 коп. 7% штрафу.

Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня та штраф у розмірі 7% передбачені сторонами у договорі, нараховані в межах строків позовної давності встановлених ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 5213 грн. 66 коп. та штрафу в розмірі 15068 грн. 91 коп. підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до п. 8.5 договору, у випадку односторонньої відмови від поставки товару, відповідач, у разі пред'явлення позивачем письмової вимоги, сплачує на користь останнього штраф у розмірі 10% від вартості послуг за договором.

Так позивачем було нараховано 21527 грн. 01 коп. 10% штрафу. Вказану вимогу позивача суд визнав правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1289 грн. 85 коп. та інфляційні витрати у сумі 3390 грн. 50 коп., з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 44/22-808 від 06.05.2014 року.

Ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3390 грн. 50 коп. інфляційних збитків та 1289 грн. 85 коп. 3 % річних, підлягають задоволенню, оскільки нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Згідно Закону України "Про судовий збір", ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по судовому збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

вирішив :

1. Заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог № 44/22-808 від 06.05.2014 року задовольнити та прийняти збільшення позовних вимог до 143361 грн. 47 коп.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промспецсталь" (41600, Сумська область, м. Конотоп, 2-й пров. Тургенєва, 21; код 33322037) на користь державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85; код 19480600) 96871 грн. 54 коп. основного боргу, 5213 грн. 66 коп. пені, 15068 грн. 91 коп. 7% штрафу, 21527 грн. 01 коп. 10% штрафу, 1289 грн. 85 коп. 3% річних, 3390 грн. 50 коп. інфляційних збитків, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2867 грн. 23 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.05.2014 року.

Суддя В.В. Рунова