Постанова

від 12.05.2014 по справі 816/1013/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1013/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мандрика Х.С.,

представника відповідача - Пасько Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Рігал" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю"Рігал" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000872202/287 від 04.03.2014 року, яким йому донараховано податок на додану вартість в сумі 43 382 грн. та застосовано штрафні ( фінансові) санкції в сумі 10 845,50 грн .

Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №430/16-03-22-02-12/30480957 від 13.02.2014 року щодо порушення ТОВ «Рігал» п.198.6 ст.198. п.п. 201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2012 року, лютий - липень, жовтень 2013 року в загальній сумі 43 382 грн. Наголошував на тому, що оскаржуване рішення відповідачем винесене безпідставно та протиправно, суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню. Акти перевірок контрагентів позивача ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь», якими встановлено неможливість виконання останніми своїх договірних зобов'язань в силу відсутності адміністративного - господарських можливостей, не можуть бути підставою для визнання фіктивними взаємовідносин позивача зі вказаними суб'єктами господарювання, оскільки господарські операції, що стали об'єктом оподаткування у відповідному звітному періоді зі вказаними постачальниками, оформлені належними первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідні документи первинного бухгалтерського обліку були надані податковому органу для перевірки. Як позивач, так і його контрагенти, в охопленому перевіркою періоді, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в податкових органах. Висновки перевіряючих про нікчемність правочинів, безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими документами. З боку позивача виконані всі вимоги бухгалтерського та податкового законодавства, суму податкового кредиту сформовано за рахунок операцій, які мають реальний характер, господарські операції оформлені належними податковими накладними, що були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, а отриманий товар використаний у господарській діяльності позивача. Наголошував на індивідуальному характері юридичної відповідальності платника податків та відсутності залежності права платника на формування податкового кредиту від виконання своїх податкових зобов'язань його контрагентами. Відтак, оскільки в діях ТОВ «Рігал» відсутні порушення податкового законодавства, про які стверджує відповідач, оскаржуване рішення Кременчуцької ОДПІ є необґрунтованим, протиправним та підлягає скасуванню.

У ході розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі, разом із поясненнями в обґрунтування позовних вимог та на підтвердження реальності оподаткованих господарських операцій надав суду відповідні первинні документи бухгалтерського обліку. В останнє судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на законність, обґрунтованість та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Стверджував про те, що відповідними перевірками встановлено відсутність у контрагентів позивача, ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь», можливості виконання своїх договірних зобов'язань в силу відсутності адміністративного - господарських можливостей та відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Вказане, як на думку відповідача, ставить під сумнів реальність оподаткованих господарських операцій, за рахунок яких позивачем сформовано спірний податковий кредит. Таким чином, укладені за участі вищевказаних контрагентів правочини є недійсними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що позбавляє права позивача на формування спірного податкового кредиту у відповідному звітному періоді. ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь» за результатами відповідних перевірок було зменшено податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Рігал». Тому Кременчуцькою ОДПІ правомірно донараховано позивачу податок на додану вартість в сумі 43 382 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 10 845,50 грн., а оскаржуване рішення скасуванню не підлягає.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рігал" (ідентифікаційний код - 30480957) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 0107.1999 року . (а.с.15)

Позивач перебуває на обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 19.07.1999 року, зареєстрований платником податку на додану вартість з 21.07.1999 року, на даний час свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №2001544811 від 19.12.2013 року дійсне. (т.1, а.с.18) .

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Рігал" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь» за період з 01.03.2012 року по 31.10.2013 року.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складений акт (надалі - Акт перевірки) №430/16-03-22-02-12/30480957 від 13.02.2014 року, у висновках якого зафіксовано порушення ТОВ «Рігал» п.198.6 ст.198. п.п. 201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2012 року, лютий - липень, жовтень 2013 року в загальній сумі 43 382 грн. ( а.с.7-10 )

Кременчуцької ОДПІ листом від 27.02.2014 року надано відповідь на заперечення ТОВ "Рігал" щодо вказаного акту, у якій вказано на правомірність та обґрунтованість висновків останнього.

Кременчуцькою ОДПІ 04 березня 2014 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0000872202/287 від 04.03.2014 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 43 382 грн. та застосовано штрафні ( фінансові) санкції в сумі 10 845,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось позивачем у порядку адміністративного оскарження.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Кременчуцької ОДПІ , позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню та перевіряючи його на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість та протиправність, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем п.198.6 ст.198. п.п. 201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2012 року, лютий - липень, жовтень 2013 року в загальній сумі 43 382 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

Згідно п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Зважаючи на вищевказані норми Податкового кодексу України, посилаючись на те, що ТОВ "Рігал" фактично не здійснювало придбання товарів у ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь», оскільки, на думку контролюючого органу, такі товари фактично контрагентами позивача не поставлялись в силу відсутності в останніх адміністративно-господарських ресурсів для виконання своїх договірних зобов'язань, а оподатковані господарські операції полягали лише у їх документальному оформленні, відповідач стверджує про завищення платником податкового кредиту за відповідні звітні періоди в сумі 43 382 грн.

Суд знаходить недоведеними висновки податкового органу про порушення позивачем вказаних норм чинного законодавства, з огляду на наступне.

В ході перевірки Кременчуцькою ОДПІ встановлено укладення між ТОВ "Рігал" (Покупець) та ТОВ «Придніпровський Агропромисловий Союз» (Продавець) договорів купівлі - продажу №05/11 від 05.11.2012 року, №09/02 від 09.02.2013 року, за умовами яких Продавець поставляє, а Покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити товар на умовах даного Договору. (т.1, а.с.19-20 )

Крім того, було встановлено факт укладення між позивачем (Покупець) та ПП «Титан - Кремінь» договору поставки №09/04 від 09.04.2013 року, за умовами якого Продавець поставляє, а Покупець зобов'язується прийняти поставку та оплатити товар на умовах даного Договору. (а.с.39)

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На підтвердження дійсності укладення та реального виконання вищевказаних угод представником позивача надано суду видаткові накладні, податкові накладні, рахунки, товарно - транспортні накладні, подорожні листи, згідно яких придбано за вищевказаними договорами полізобутиленові присадки та бочки. (а.с. 21-51 ) Оплата господарських операцій підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями. Отримання товару посадовими особами позивача підтверджено витягом із журналу довіреностей, наказом про прийняття на роботу довіреної особи, документами складського обліку. Крім того, позивачем надано пояснення і достатні докази фізичного переміщення товару автотранспортом покупця (позивача). ( а.с.131-150, 126-130)

У ході судового розгляду справи представником позивача надано пояснення стосовно використання купленого товару у господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем куплені бочки та полізобутиленові присадки були використані у власній господарській діяльності позивача в цілях власного виробництва, що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними - вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актами списання товарів, накладними. (а.с.110-125, 165-170 )

Під час дослідження зазначених документів судом не встановлено жодних порушень щодо їх оформлення, крім того, їх належне оформлення не заперечувалось і самим податковим органом як у ході перевірки, так і в ході розгляду справи. Оформлені належним чином податкові накладні не були визнані недійсними та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Відтак, в силу приписів норм Податкового кодексу України, наявність належним чином оформлених податкових надає позивачу право на формування податкового кредиту у відповідному звітному періоді.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит у відповідних звітних періодах сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено доказами; товар, в ціні якого ТОВ "Рігал " сплачені суми податку на додану вартість, використаний в господарській діяльності позивача і отриманий від контрагентів, які були зареєстровані на дату вчинення господарських операцій платниками податку на додану вартість в порядку, визначеному чинним законодавством. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товарів у ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь», подальше використання в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового Кодексу України , Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються на безпідставних та непідтверджених даних податкового органу.

Безпідставними суд вважає висновки відповідача щодо фіктивного характеру господарської діяльності ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь», які спрямовують її на надання податкової вигоди третім особам, оскільки вказане податковим органом не підтверджено жодними фактичними доказами.

Висновки актів перевірок вказаних контрагентів позивача №5763/16-03-22-02-12/34957936 від 24.12.2013 року та №5666/16-03-22-02-12/37812812 від 24.12.2013 року, якими встановлено відсутність у останніх відповідних умов для досягнення відповідних результатів в силу відсутності управлінського та технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність адміністративного - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, не можуть бути беззаперечним доказом фіктивності господарських операцій, за рахунок яких сформовано спірний податковий кредит.

Як припущення суд розцінює посилання податкового органу на відсутність у зазначених контрагентів позивача основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, що виключає, як на думку відповідача, можливість виконання ними своїх договірних зобов'язань. Жодною нормою закону не встановлено залежність права платника податку на формування податкового кредиту від наявності у його контрагента трудових та інших ресурсів для виконань своїх договірних зобов'язань, оскільки ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь» мають нічим не обмежене право укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності.

Суд вказує на індивідуальний характер юридичної відповідальності платників податку. ТОВ «Рігал» не може нести відповідальність за можливе порушення податкового та валютного законодавства його контрагентами. Висновки податкового органу щодо фіктивності діяльності контрагентів, ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь», не можуть впливати на податкові зобов'язання позивача та ставити в залежність право платника на податковий кредит.

Відтак, суд критично оцінює твердження податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту за відповідний звітний період за рахунок сплачених сум ПДВ в ціні господарських операцій з ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь» , оскільки вони ґрунтуються лише на суб'єктивних доводах відповідача.

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит та має його документальне підтвердження.

Податковим органом, крім посилань на висновки вищевказаних актів перевірок контрагентів позивача, не було наведено фактів та надано відповідних доказів, які б свідчили про неправомірність спірного податкового кредиту ТОВ «Рігал».

Тому суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за відповідний період кошти, спрямовані на придбання товарів, отриманих від ТОВ «Придніпровський Агропромисловий союз» та ПП «Титан - Кремінь».

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність донарахування Кременчуцькою ОДПІ позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43 382 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10845 грн. і, відповідно - про протиправність податкового повідомлення - рішення №0000872202/287 від 04.03.2014 року.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0000872202/287 від 04.03.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігал" витрати зі сплати судового збору в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 травня 2014 року.

Суддя І.С. Шевяков