Постанова

від 15.05.2014 по справі 5011-43/8491-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 5011-43/8491-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С., суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на ухвалу та на постанову господарського суду м. Києва від 23.01.2014 Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 у справі№ 5011-43/8491-2012 за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "БІ ТЕХ" пробанкрутство ліквідаторАвілов С.В. В судове засідання представники не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.07.2012 порушено провадження у справі № 5011-43/8491-2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "БІ ТЕХ" за процедурою, передбаченою ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999).

Постановою господарського суду міста Києва від 17.07.2012 ТОВ "БІ ТЕХ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2014 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 23.01.2014, ТОВ "БІ ТЕХ" ліквідовано, провадження у справі припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 23.01.2014 залишено без змін.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 23.01.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014, повернути справу на стадію ліквідаційної процедури.

В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, зокрема, саме статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011).

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(в редакції Закону від 30.06.1999, надалі Закону), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Враховуючи вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.

Частиною 2 статті 51 Закону передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом.

Відповідно до статті 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу.

До місцевого господарського суду 19.03.2013 ліквідатором банкрута подано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, крім того, 23.01.2014 ліквідатором подано доповнення до цього звіту.

Судами встановлено, що з метою виявлення активів боржника ліквідатором направлено запити до відповідних уповноважених державних установ, організацій, підприємств. На підставі одержаних відповідей підтверджено відсутність у боржника майнових активів, які могли бути включені до ліквідаційної маси, за рахунок якого можна було б погасити заборгованість перед кредиторами банкрута: Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на суму 434,94 грн. та ФОП ОСОБА_5 43060,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором банкрута було виконано в межах ліквідаційної процедури усі необхідні дії, передбачені ст.ст. 51, 23-34 Закону, зокрема: було своєчасно подано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, розглянуто заявлені кредиторські вимоги ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві та ФОП ОСОБА_5, ці вимоги визнані та включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів, надіслано запити до відповідних установ з метою виявлення майна банкрута, закрито усі рахунки у банківських установах, з метою встановлення можливих кредиторів направлено запити до районних відділень виконавчої дирекції ФСС з тимчасової втрати працездатності, виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Управління Пенсійного фонду, Київського міського центру зайнятості, ДПС у м. Києві ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

Згідно з п. 1 ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 32 Закону, якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

У разі затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому ст. 32 вищевказаного закону, господарський суд на підставі ст. 40 Закону припиняє провадження у справі про банкрутство боржника.

Таким чином, судами попередніх інстанцій, на підставі доказів наявних в матеріалах справи, зроблено вірний висновок про необхідність затвердження ліквідаційного балансу банкрута, його ліквідацію та правомірність припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "БІ ТЕХ", оскільки у боржника відсутні активи, необхідні для погашення кредиторської заборгованості.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій припинено юридичну особу незаконно, оскільки наслідком припинення банкрута є припинення виникнення податкових зобов'язань, які можуть виникати у майбутньому за наслідком проведення перевірки та прийняття рішення податковим органом, є необґрунтованими та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 та ухвалу господарського суду міста Києва від 23.01.2014 у справі № 5011-43/8491-2012 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді П.К. Міщенко

В.Ю. Поліщук