Ухвала

від 13.05.2014 по справі 2а-7522/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2014 р. м. Київ К/800/64269/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді:Вербицької О.В. Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В., за участю: секретаря - Горголь І.С.

представника позивача - Гупало К.П., Рибій М.І.

представника відповідача - Маісурадзе З.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р.

у справі № 2а-7522/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД»

до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД») звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - відповідач, Центральний офіс з обслуговування великих платників) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2012 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000010700 від 17.01.2012 р.

У касаційній скарзі Центральний офіс з обслуговування великих платників, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р., а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2012 р. залишити в силі.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено перевірку ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з травня 2010 року по листопад 2010 року, за результатами якої складено акт №1203/4040/7/30307207 від 30.12.2011 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження суми податкового кредиту на загальну суму 9 533 910,29 грн.; п. 1.8 статті 1, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 9 533 910,29 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000010700 від 17.01.2012 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 9 533 910,29 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість).

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» як покупець, протягом червня - жовтня 2010 року здійснювало фінансово - господарські операції, за якими укладало з контрагентами договори поставки продукції, надання послуг по зберіганню зерна.

Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами підтверджено належним чином складеними видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями тощо.

Крім того, відповідно до висновку судово - економічної експертизи від 10.09.2013 року № 3760/13-45 висновки акта перевірки щодо порушення ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 9533910,29 грн., документально не підтверджено, підтвердити чи спростувати висновки акта щодо зменшення ТОВ «Луї Дрейфус Комодітіз Україна ЛТД» податкового кредиту з ПДВ за червень 2010 року на суму 3230,00 грн. не видається за можливе.

Також слід зазначити, що правомірність формування податкового кредиту позивачем за червень 2010 року підтверджено податковими накладними від 29.04.2010 року № 432 на суму 9690,00 грн. в т.ч. 1615 грн. ПДВ, від 17.06.2010 року № 540 на суму 9690,00 грн., в т.ч. 1615 грн. ПДВ, що в загальній сумі складає 3230,00 грн., та актами виконаних робіт № 540 від 17.06.2010 року та б/н від 29.04.2010 року.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов