Рішення

від 16.05.2014 по справі 925/464/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2014 року Справа № 925/464/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Єрьоменко В.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Астрея-7" до державного підприємства "Златодар" про стягнення 80 750,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 80 750,50 грн. з яких: 70 470,26 грн. основного боргу, 396,38 грн. інфляційних, 8 089,34 грн. пені, 1 794,52 грн. 3 % річних на підставі договору купівлі-продажу № 016 від 03 січня 2013 року, укладеного між сторонами.

29 квітня 2014 року позивач надав суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 85 340,81 грн., з яких 72 918,47 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 10 186,92 грн. пені, 2 235,42 грн. 3% річних (а.с. 91).

Дана заява про збільшення позовних вимог подана позивачем у відповідності до ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

У судовому засідання представник позивача збільшені позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити повністю.

Відповідач, направив суду клопотання від 16 травня 2014 року ( а.с. 111) про розгляд справи без участі його представника, а також вказав, що проти заявленого позову з урахуванням уточнених позовних вимог не заперечує.

Суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає провести розгляд справи по суті у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними документами у справі.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу № 016 від 03 січня 2013 року (а.с.9-11), за умовами якого позивач (далі - Продавець) взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідачу (далі- Покупець) , а Покупець відповідно - прийняти та оплатити Товар в кількості і асортименті, які обумовлені даним Договором (п. 1.1 договору).

Даний договір вступає в силу з дня його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до 31 грудня 2013 року ( п. 8.1 договору).

Кількість, асортимент та ціна обумовлюються за кожну партію Товару і зазначаються в товарних накладних чи рахунках - фактурах, які є невід'ємною частиною Договору ( п. 1.3 договору).

За правовою природою укладений сторонами договір є договором купівлі-продажу з елементами поставки і відповідає вимогам статті 655 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 78 790,53 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- № РН - 0000023 від 04 січня 2013 року на суму 864,80 грн. (а.с. 22);

- № РН - 0000098 від 11 січня 2013 року на суму 4 284,41 грн. (а.с. 23);

- № РН - 0000191 від 18 січня 2013 року на суму 1 028,00 грн. (а.с. 24);

- № РН - 0000263 від 25 січня 2013 року на суму 2 143,06 грн. (а.с. 25);

- № РН - 0000358 від 01 лютого 2013 року на суму 3 409,20 грн. (а.с. 26);

- № РН - 0000438 від 08 лютого 2013 року на суму 1 704,90 грн. ( а.с. 27);

- № РН - 0000617 від 22 лютого 2013 року на суму 3 994,50 грн. ( а.с. 28);

- № РН - 0000712 від 01 березня 2013 року на суму 2 648,30 грн. ( а.с. 29);

- № РН - 0000763 від 06 березня 2013 року на суму 3 162,90 грн. ( а.с. 30);

- № РН - 0000880 від 15 березня 2013 року на суму 2 571,20 грн. ( а.с. 31);

- № РН - 0001145 від 05 квітня 2013 року на суму 3 506,00 грн. (а.с. 32);

- № РН - 0001253 від 12 квітня 2013 року на суму 4 496,40 грн. ( а.с. 33);

- № РН - 0001339 від 18 квітня 2013 року на суму 7 605,60 грн. ( а.с. 34);

- № РН - 0001460 від 25 квітня 2013 року на суму 10 743,50 грн. ( а.с. 35);

- № РН - 0001558 від 03 травня 2013 року на суму 3 512,00 грн. ( а.с. 36);

- № РН - 0001609 від 10 травня 2013 року на суму 4 188,60 грн. (а.с. 37);

- № РН - 0001677 від 16 травня 2013 року на суму 4 006,10 грн. ( а.с. 38);

- № РН - 0001760 від 24 травня 2013 року на суму 3 487,60 грн. ( а.с. 39);

- № РН - 0001844 від 31 травня 2013 року на суму 3 732,50 грн. ( а.с. 40);

- № РН - 0001934 від 07 червня 2013 року на суму 3 600,96 грн. ( а.с. 41);

- № РН - 0002019 від 14 червня 2013 року на суму 4 100,00 грн. ( а.с. 42).

Заперечень проти неотримання товару відповідач суду не надав. Доказів про існування спору між сторонами з приводу неналежної якості товару у справу не подано.

У відповідності до п. 3.2. договору товар передається відповідачу із відстрочкою платежу на 3 банківських дні.

Відповідач не оспорює питання настання строку платежів за отриманий ним товар.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За доводами позивача, відповідач до дня подачі позову здійснив частковий розрахунок за отриманий товар в загальній сумі 9 854,11 грн. Доказів проведення розрахунку за товар у більшій сумі відповідачем суду не подано.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за отриманий товар на час розгляду справи становить лише 68 936,43 грн. (78 790,53 - 9 854,11).

Дані кошти слід стягнути з відповідача примусово, оскільки строк проведення розрахунку за всіма поставками товару для відповідача вже є таким, що настав, доказів проведення повного розрахунку за товар відповідач суду не подав.

За змістом пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 8.2 договору між сторонами, згідно з яким у випадку прострочення термінів розрахунків за відвантажену Продукцію відповідач (Покупець) сплачує на користь позивача (Продавця) неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми належного до оплати платежу за кожен день прострочення.

Позивач користуючись своїм правом і враховуючи часткову оплату заборгованості відповідачем за отриманий товар, просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 10 186,92 грн. за період з 22.01.2013 року по 28.04.2014 року з розрахунку за кожною накладною.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 5.1. договору за несвоєчасну оплату партії товару за даним договором Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент здійснення платежу суми заборгованості, за кожний день прострочки оплати.

У відповідності до ст. 231 ГК України, нарахування пені припиняється через шість місяців після виникнення права на пеню, якщо інший період її нарахування не погоджений сторонами у договорі.

Суд перевірив нарахування пені за відповідні періоди в сумі 10 186,92 грн. (а.с. 99-106) і встановив неправильність її нарахування (зокрема пеню в деяких випадках нараховано за період більше 6 місяців). Після перерахунку належна сума пені складає лише 8 531,13 грн., а тому позов в цій частині слід задовольнити лише в такому розмірі і стягнути борг по пені з відповідача примусово, оскільки відповідач доказів добровільної сплати пені на користь позивача не надав.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції, яка становить 72 918,47 грн. (а.с. 97-98) за період з січня 2013 року по квітень 2014 року, що розраховано за кожною із накладних на поставку товару.

Позивач також просить стягнути 2 235,42 грн. як 3% річних, розрахованих за період з 22.01.2013 року по 28.04.2014 року (а.с. 107-108) також по кожній накладній.

Розрахунок інфляційних та процентів річних зроблено вірно та у відповідності до обставин справи.

Доказів проведення розрахунку по інфляційних та процентах річних відповідач суду не надав, а тому до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 72 918,47 грн. основного боргу за отриманий товар з індексом інфляції, 8 531,13 грн. пені та 2 235,42 грн. як 3% річних.

В решті вимог про стягнення пені у позові слід відмовити повністю через безпідставність її нарахування.

На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір повністю в розмірі 1 827,00 грн., оскільки спір виник з вини відповідача.

Керуючись ст. 49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Златодар" (ідентифікаційний код 00952545, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Астрея-7" (ідентифікаційний код 36038348, м. Київ, бульв. Кольцова, 7 кв. 168) -- 72 918,47 грн. основного боргу за товар з індексом інфляції, 8 531,13 грн. пені та 2 235,42 грн. як 3% річних на підставі договору купівлі-продажу № 016 від 03.01.2013 року та 1827,00 грн. на відшкодування судового збору.

3. В решті вимог в частині стягнення пені - у задоволенні позову відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 19 травня 2014 року

Суддя Н.М. Спаських