Рішення

від 15.05.2014 по справі 917/603/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2014 р. Справа №917/603/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", провулок Несторівський, 3-5, Київ, 04053

до Приватного підприємства "Полтавапромобладнання", вул.Миру, 6, кв.94, м. Полтава, Полтавська область,36037

про стягнення грошових коштів в сумі 17 523 грн.

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача : Овсепян А.Г., дов. №юр-596/д від 03.12.2013 року

від відповідача: відсутні

В судовому засіданні 15.05.2014 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення штрафу у розмірі 17523,00 гривень внаслідок неналежного виконання Приватним підприємством "Полтавапромобладнання" своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №20/843-МТР від 15.05.2013 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвали суду від 03.04.2014 року та від 22.04.2014 року, які направлялися відповідачу на адресу, зазначену в позовній заяві: вул.Миру, буд.6, кв.94, м. Полтава, 36037, повернулася до суду з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача станом на 16.04.2014р. є адреса, зазначена у позовній заяві.

Відповідно до пп. 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Місцезнаходження юридичної особи визначається даними її державної реєстрації, а розшук відповідача та встановлення його фактичного місцезнаходження (у разі, якщо таке не співпадає з даними державного реєстру) не входить до компетенції суду.

Враховуючи наведене, відповідач вважається двічі належним чином та завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань та про покладені на нього обов'язки.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані сторонами докази, суд встановив :

Як свідчать матеріали справи, 15.05.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (позивач) та Приватним підприємством «Полтавапромобладнання» (відповідач) укладено договір купівлі-продажу № 20/843-МТР та додаткові угоди до нього ( арк. справи 10-14). При укладенні договору сторони погодили, зокрема, наступне:

- відповідно до пункту 1.1. ПП «Полтавапромобладнання» (продавець) передає, а ПАТ «Укрнафта» (покупець) приймає і оплачує продукцію, відповідно до додатку, який є його невід'ємною частиною;

- згідно з додатком до Договору купівлі-продажу (з урахуванням Додаткової угоди № 1), відповідач зобов'язаний поставити структурним одиницям (філіям) позивача (Качанівському, Гнидинцівському та Долинському газопереробним заводам (вантажоотримувачі) товар: клапани дренажні непримерзаючі КНД-50-25 в кількості 33 штуки, загальною вартістю 116 820,00 гривень (в т.ч. ПДВ 19 470,00 гривень);

- термін поставки товару відповідно до п. 7 додатку до Договору купівлі-продажу - 60 (шістдесят) календарних днів з моменту підписання Договору, тобто у строк до 15.07.2013р.;

- розрахунок за поставку товару позивач повинен був здійснити по факту поставки товару протягом 10 (десяти) днів (п. 8 Додатку до Договору);

- згідно п. 6.3.1. Договору купівлі-продажу, продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором;

- за порушення терміну поставки або недопоставки товару Продавець виплачує штраф у розмірі 15 % від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку Товару ( п. 8.7 Договору).

Взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару відповідач не виконав, товар позивачу не поставив, що й стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі - продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу ( ст. 662-663 ЦК України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (статті 549, 611 ЦК України).

Під штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 ГК України, слід розуміти господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Умовами договору сторони передбачили, що за порушення терміну поставки або недопоставки товару продавець виплачує штраф у розмірі 15 % від суми простроченого або недопоставленого згідно додатку товару ( п. 8.7 Договору).

Відповідач своїм листом від 14.11.2013р. № 66 ( арк. справи 15) повідомив ПАТ «Укрнафта» про те, що товар за договором купівлі-продажу буде виготовлено підприємством «Арма-Т». Однак поставку товару відповідач так і не здійснив.

Позивачем було направлено відповідачу претензію від 16.01.2014р. № 10-56 (арк. справи 16-17) з вимогою сплатити на рахунок ПАТ «Укрнафта» суму штрафу в розмірі 17 523,00 гривень, претензія позивача залишена відповідачем без реагування.

Також листом від 16.01.2014 року №10-57 позивач повідомив відповідача про відмову від прийняття товару на підставі п.6.2 Договору.

Отже, враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що ПП «Полтавапромобладнання» не поставило структурним одиницям позивача товар на загальну суму 116 820,00 грн. позивач правомірно нарахував на підставі пункту 8.7. Договору штраф в сумі 17523,00 гривень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат. справи), відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,75,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Полтавапромобладнання" (вул. Миру, 6, кв.94, м. Полтава, Полтавська область,36037, ідентифікаційний код 30336178) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (провулок Несторівський, 3-5, м. Київ, 04053, п/р 26009050006252 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, ідентифікаційний код 00135390) 17 523,00 гривень штрафу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.05.2014 р.

Суддя Тимощенко О.М.