Рішення

від 30.04.2014 по справі 910/4372/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4372/14 30.04.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр Медіа"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир"

про стягнення 23 852,07 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Слюсар О.О. (за довіреністю)

від відповідача Єркін М.М. (за довіреністю)

Нестеренко О.А. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тавр Медіа" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир" про стягнення 23 852,07 грн., з яких 17 884,80 грн. - основний борг, 4 932,40 грн. - пеня, 1 034,87 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання рекламних послуг в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/4372/14 та призначено її до розгляду на 10.04.2014 р.

09.04.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач зазначив, що позовна заява є недостатньо обґрунтованою виходячи з того, що відсутні належним чином оформлені первинні документи, які б засвідчували факт надання рекламних послуг, а також те, що позивачем були порушені строки оформлення наданих рекламних послуг.

10.04.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові документи по справі.

У судовому засіданні представники сторін надали суду усні пояснення по суті спору.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку викликати у судове засідання директора товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир" Нестеренка Олександра Антоновича для надання суду усних пояснень по суті спору.

В порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом було винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 24.04.2014 р.

У наступному судовому засіданні представником позивача були надані суду додаткові документи на обґрунтування заявлених позовних вимог.

Представники сторін та Нестеренко О.А. надали суду усні пояснення по справі. Зокрема, представник позивача заявлені позовні вимог підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив.

05.03.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Тавр Медіа" (далі - виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Автомир" (далі - замовник) було укладено договір про надання рекламних послуг № 05-03-12-1х (далі - Договір).

Згідно з п. 2.1. замовник доручає, а виконавець зобов'язується розмістити на каналі радіомовлення рекламні матеріали на умовах та в строки передбачені даним Договором та Додатками до нього (далі - рекламні послуги), а замовник вчасно оплатити рекламні послуги та підписати відповідні акти наданих послуг.

Відповідно до п. 2.2. назва каналу радіомовлення, умови розміщення рекламних матеріалів (період/періоди надання рекламних послуг, зміст рекламного матеріалу, хронометраж рекламних матеріалів, періодичність їх трансляції, вартість та інші умови) містяться в Додатках до даного Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 3.1. виконавець зобов'язується розміщувати рекламні матеріали замовника на каналі радіомовлення відповідно до затвердженого сторонами Додатку до даного Договору (п. 3.1.1.); не пізніше 20 (двадцяти) днів з моменту закінчення розміщення рекламних матеріалів на каналі радіомовлення надати замовнику звіт про проведену рекламну кампанію у вигляді ефірної довідки та/або акту наданих послуг.

Відповідно до п. 3.2.6. замовник зобов'язується оплачувати рекламні послуги виконавця відповідно до умов даного Договору та Додатків до нього.

Ціна даного Договору визначається як загальна вартість рекламних послуг виконавця, які надаються згідно даного Договору та відповідних Додатків до нього. Замовник сплачує виконавцю вартість рекламних послуг у розмірі, визначеному у кожному конкретному випадку Додатком до цього Договору (п. 5.1.).

Оплата послуг виконавця здійснюється у форматі 100% передплати протягом 3-ох (трьох) банківських днів з дати підписання представниками сторін відповідного Додатку до даного Договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, якщо інші строки та/або порядок оплати не обумовлені сторонами у відповідному Додатку до Договору (п. 5.2.).

Відповідно до п. 5.4. протягом 20-ти календарних днів з моменту закінчення трансляції рекламних матеріалів, передбачених відповідним Додатком, виконавець передає замовнику акт наданих послуг, який замовник зобов'язується розглянути та підписати не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту його пред'явлення, або надіслати письмову мотивовану відмову від підписання за наявності недоліків щодо наданих послуг та дотримання умов п. 3.2.2. цього Договору. У випадку, якщо замовник надсилає виконавцеві мотивовану відмову від підписання акту і замовником надані документи, що підтверджують факт неякісного або неповного надання рекламних послуг, сторони додатково узгоджують порядок та строки усунення таких недоліків. Після усунення недоліків замовник зобов'язується підписати відповідний акт наданих послуг не пізніше 2-х днів. У випадку не підписання акту наданих послуг або не направлення виконавцю мотивованої письмової відмови від його підписання протягом терміну, зазначеного в цьому пункті, акт вважається підписаним замовником, а послуги наданими вчасно, якісно, в повному обсязі та прийнятими замовником.

05.03.2012 р. сторони уклали Додаток № 1 до Договору. У вказаному Додатку № 1 сторони погодили назву каналу радіомовлення "ХІТ ФМ", територію радіомовлення, період надання рекламних послуг "з 12.03.2012 р. по 23.03.2012 р.", вартість рекламних послуг в розмірі 17 884,80 грн.

22.04.2012 р. сторони уклали Додаток № 2 до Договору. У вказаному Додатку № 2 сторони погодили назву каналу радіомовлення "ХІТ ФМ", територію радіомовлення, період надання рекламних послуг "з 22.04.2012 р. по 28.04.2012 р.", вартість рекламних послуг в розмірі 13 536,00 грн.

14.05.2012 р. сторони уклали Додаток № 3 до Договору. У вказаному Додатку № 3 сторони погодили назву каналу радіомовлення "ХІТ ФМ", територію радіомовлення, період надання рекламних послуг "з 15.05.2012 р. по 25.05.2012 р.", вартість рекламних послуг в розмірі 16 670,40 грн.

У позовній заяві позивач стверджує, що відповідачем у повному обсязі було сплачено грошові кошти за отримані послуги за період "з 22.04.2012 р. по 28.04.2012 р." згідно з Додатком № 2 та "з 15.05.2012 р. по 25.05.2012 р." згідно з Додатком № 3.

За твердженням позивача, відповідачем не було сплачено за отримані послуги за період "з 12.03.2012 р. по 23.03.2012 р." згідно з Додатком № 1 від 05.03.2012 р. суму грошових коштів в розмірі 17 884, 80 грн.

Таким чином, на думку позивача, сума заборгованості відповідача за надані послуги за Договором становить 17 884, 80 грн.

У досудовому порядку позивач намагався вирішити дане питання з відповідачем, втім відповідач грошові кошти в розмірі 17 884, 80 грн. на рахунок позивача не перерахував.

У поданому 09.04.2014 р. через канцелярію суду відзиві відповідач звернув увагу суду на те, що два оригінальних примірника акту №ОУ-0000507 прийому-передачі наданих послуг до Договору та Додатку № 1, відповідно до листа вих. № 04-07/13-1л від 04.07.2013 р. та опису вкладення до цінного листа було направлено позивачем відповідачу з порушенням вимог п. 5.4. Договору, а саме: 08.07.2013 р., тобто не через 20 (двадцять) днів, а через 15 місяців. Разом з вказаним актом відповідачу було направлено рахунок-фактуру та податкову накладну, що позбавило відповідача можливості включити суму ПДВ у розмірі 2 980,80 грн. до податкового кредиту, оскільки податковий 2012 рік на час направлення податкової накладної скінчився.

Враховуючи, що позивачем було порушено своє зобов'язання за Договором, акт прийому-передачі наданих послуг вчасно підписаний сторонами не був, а з моменту, коли рекламні послуги за Додатком № 1 повинні були бути надані, пройшло майже 1,5 року, відповідач листом № 41 від 09.08.2013 р. звернувся до позивача з проханням надати будь-які докази, які б підтверджували факт надання послуг.

Як стверджує відповідач, позивач відмовився надавати будь-які документи на підтвердження розміщення рекламних матеріалів на каналі радіомовлення, тому відповідач відмовився підписувати акт №ОУ-0000507 прийому-передачі наданих послуг до Договору та Додатку № 1.

Також відповідач звертає увагу суду на те, що надана позивачем копія акту № ОУ-0000507 прийому-передачі наданих послуг до Договору та Додатку № 1 є підробкою, оскільки обидва примірника вказаного акту не підписані та знаходяться у відповідача.

За вказаних обставин, на думку відповідача, посилання позивача на те, що ним були надані рекламні послуги не підтверджені, а тому у відповідача відсутнє зобов'язання зі сплати вартості наданих послуг.

Крім того, відповідачем було зазначено, що самим позивачем було змінено термін оплати рекламних послуг - 3 банківські дні з моменту отримання листа вих. № 04-07/13-1л від 04.07.2013 р., тобто до 16.07.2013 р.

Так, згідно з п. 4.1.1. Договору позивач був наділений правом не починати надання замовнику рекламних послуг у випадку порушення останнім термінів та порядку розрахунків згідно з умовами Договору.

Разом з тим, у судовому засіданні представником позивача було надано суду копію ефірної довідки вих. № 15-04/14-1с від 15.04.2014 р., якою підтверджується факт надання рекламних послуг за період "з 12.03.2012 р. по 23.03.2012 р." згідно з Додатком № 1 від 05.03.2012 р. за Договором.

Також на підтвердження наданих послуг представником позивача були надані суду рахунок-фактура №СФ-00414/Х від 20.03.2012 р. та податкова накладна № 9 від 02.04.2012 р. на суму 17 884,80 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за рекламні послуги в розмірі 17 884,80 грн. з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано послуги на загальну суму 48 091,20 грн. При цьому, відповідач сплатив за надані послуги частково, а саме суму в розмірі 30 206,40 грн. згідно з Додатком № 2 та Додатком № 3 до Договору. Грошові кошти за надані послуги згідно з Додатком № 1 за Договором в розмірі 17 884,80 грн. відповідачем сплачені не були.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач мав сплатити позивачу 17 884,80 грн. згідно з Додатком № 1 за Договором.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 17 884,80 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.2 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду з позовною заявою у розмірі 17 884,80 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17 884,80 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 4 932,40 грн. пені та 1 034,87 грн. 3% річних.

Згідно з п. 6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за несвоєчасне перерахування грошових коштів (повністю чи частково) замовник зобов'язується сплатити виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожний день прострочення. Неустойка нараховується до повного погашення заборгованості.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором, нарахованої в розмірі 4 932,40 грн. за період з 02.04.2012 р. по 13.08.2013 р., проте суд здійснив власний перерахунок суми пені у зв'язку з тим, що рахунок-фактура № СФ-00414/Х від 20.03.2012 р. та податкова накладна № 9 від 02.04.2012 р. на суму 17 884,80 грн. були пред'явлені відповідачу з порушенням умов п. 5.4. Договору. Таким чином, як зазначає відповідач, з урахуванням вимог претензії позивача, оплата повинна була бути здійснена до 16.07.2013 р. Отже, прострочення виконання зобов'язання почалося з 17.07.2013 р. За перерахунком суду правомірним є стягнення з відповідача 192,08 грн. пені (з 17.07.2013 р. по 13.08.2013 р.). У задоволені 4 740,32 грн. пені судом відмовлено.

Також позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 1 034,87 грн. за період з 02.04.2012 р. по 06.03.2014 р., проте суд здійснює перерахунок 3%, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що рахунок-фактура № СФ-00414/Х від 20.03.2012 р. та податкова накладна № 9 від 02.04.2012 р. на суму 17 884,80 грн. були направлені відповідачу з порушенням п. 5.4. Договору, а саме 08.07.2013 р. з вимогою оплатити надані послуги протягом 3-х банківських днів з моменту отримання вказаного листа, тобто до 16.07.2013 р.

Отже, з урахуванням викладеного за перерахунком суду, правомірним є стягнення 3% за період з 17.07.2013 р. (момент отримання листа + 3 банківські дні) по 06.03.2014 р. у розмірі 342,51 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 17 884,80 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 342,51 грн. та 192,08 грн. пені.

У задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 4 740,32 грн. та 692,36 грн. 3% річних судом відмовлено.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Автомир" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 7, код 21660769) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тавр Медіа" (04119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 15, корп. А', оф. 127, код 37403926) 17 884 (сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 80 коп. основного боргу, 342 (триста сорок дві) грн. 51 коп. 3% річних, 192 (сто дев'яносто дві) грн. 08 коп. пені та 1 410 (одну тисячу чотириста десять) грн. 87 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 16.05.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова