Рішення

від 11.02.2014 по справі 600/159/14-ц

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/159/14-ц

Справа № 2/600/92/2014

11 лютого 2014 року

Козівський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого судді: Кренцель М.І.

при секретарі: Амброз І.З.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козова справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Козлівської селищної ради, третя особа відділ Держземагенства у Козівському районі, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач вказує, що на підставі рішення Козлівської селищної ради Козівського району від 08.09.2006 року № 45 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок», позивачем ОСОБА_2 18.05.2007 року одержано Державний акт на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0.15 га., серії ЯД № 199519, кадастровий номер земельної ділянки 6123055400:02:001:0007, яка розташована на території АДРЕСА_1. Державний акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 01.07.650.00637 (копія державного акту та копія рішення додаються).

Однак, в даному Державному акті вказано про те, що цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (код 1.8).

11.11.2013 року позивачем ОСОБА_2 отримано витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6100696502013, згідно якого, належна йому на праві власності земельна ділянка має цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0.1500 га., що розташована в АДРЕСА_1 (копія витягу додається), що також підтверджується довідкою Козлівської селищної ради Козівського району від 05.11.2013 року № 1078 .

В Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 199519 від 18.05.2007 року в процесі заповнення та підписання бланка державного акта допущено помилку, зокрема не вірно зазначено цільове призначення земельної ділянки, що відрізняється від вказаного цільового призначення у рішенні Козлівської селищної ради Козівського району від 08.09.2006 року № 45, на підставі якого виготовлявся Державний акт. Підтвердженням наявності технічної помилки в Державному акті є також відомості із Державного земельного кадастру, де цільове призначення вказаної земельної ділянки вказано вірно.

Крім цього, в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 199519 від 18.05.2007 року вірно вказано код Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ), а саме, 1.8, що присвоювався на момент видачі Державного акта, та відповідає цільовому призначенню зазначеному в рішенні селищної ради та у витягу із ДЗК.

На момент видачі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 199519 від 18.05.2007 року діяв Український класифікатор цільового використання землі, затверджений листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 р. № 14-1-7/1205, згідно якого код 1.8 відповідав цільовому призначенню для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва.

Також, підтвердженням факту належності позивачу ОСОБА_2 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд є те, що у його приватній власності перебуває домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.05.2005 року (ксерокопія додається).

З метою перереєстрації права власності на житловий будинок та земельну ділянку, та отримання подальшої можливості їх відчужувати позивач звернувся до нотаріуса, де йому було роз'яснено про неможливість відчуження земельної ділянки та видачі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки невірно зазначено її цільове призначення у Державному акті на право власності, що відрізняється від вказаного у рішенні селищної ради, а вирішити це питання в позасудовому порядку неможливо.

Розбіжності у цільовому призначенні земельної ділянки в Державному акті, у рішенні селищної ради та у відомостях Державного земельного кадастру позбавляє позивача можливості розпоряджатися належним йому майном.

Звернувшись до Відділу Держземагенства в Козівському районі щодо виправлення помилки в Державному акті, позивачу було повідомлено, що виправлення орфографічної або технічної помилки у бланку та державному акті не допускається. На сьогоднішній день такі правовстановлюючі документи, як державні акти на право власності на землю, ніким не виготовляються, не видаються і не реєструються, у зв'язку із змінами в земельному законодавстві, що набрали законної сили з 01.01.2013 року.

Виправити вказану помилку у відділі Держземагенства у Козівському районі не можливо, отримати новий документ також неможливо, оскільки, згідно листа-відповіді від 07.11.2013 року № 2294, відділ Держземагенства у Козівському районі не може внести зміни в державний акт, оскільки із 01.01.2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку та дублікати на них не видаються.

Вказані обставини перешкоджають позивачу можливість здійснювати право розпорядження своїм майном, тому, що іншим шляхом отримати новий державний акт або інший документ на право власності він не може, тому змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.

Від Козлівської селищної ради ради Козівського району в судове засідання поступив відзив на позов № 01-145/3-09 від 07.02.2014 року в якому позовні вимоги позивача визнають повністю, просять справу слухати без їх участі.

Від відділу Держземагенства в Козівському районі в судове засідання поступив відзив на позов № 319 від 10.02.2014 року в якому незаперечує в задоволенні позовних вимог.

Згідно з довідкою відділу Держземагенства в Козівському районі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0.15 га., яка розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер 6123055400:02:001:0007 становить 65 760,00 грн.

Позивач просить суд винести рішення суду де визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 199519, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.07.650.00637 від 18.05.2007 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем АДРЕСА_2 право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0.1500 га., яка розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер 6123055400:02:001:0007.

Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши думку представника позивачки, оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі рішення Козлівської селищної ради Козівського району від 08.09.2006 року № 45 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок», позивачем ОСОБА_2 18.05.2007 року одержано Державний акт на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0.15 га., серії ЯД № 199519, кадастровий номер земельної ділянки 6123055400:02:001:0007, яка розташована на території АДРЕСА_1. Державний акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 01.07.650.00637.

Однак, в даному Державному акті вказано про те, що цільове призначення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Виправити вказану помилку у відділі Держземагенства у Козівському районі не можливо, отримати новий документ також неможливо, оскільки, згідно листа-відповіді від 07.11.2013 року № 2294, відділ Держземагенства у Козівському районі не може внести зміни в державний акт, оскільки із 01.01.2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку та дублікати на них не видаються.

відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. Положеннями ст. 126 ЗК України в редакції, яка діяла на час видачі позивачу Державного акту на право власності на землю, передбачалось посвідчення права власності на земельну ділянку державними актами, форми яких затверджувались Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 126 ЗК України в редакції Закону № 1066 від 05.03.2009 року із змінами, внесеними згідно із Законами № 3521 від 16.06.2011 р. № 5059 від 05.07.2012, в редакції Закону № 3613 від 07.07.2011), право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно зі ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно п.п.10 п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22 червня 2011 року № 703 рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є документом, що підтверджує виникнення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач на законних підставах набув право власності на земельну ділянку та 18.05.2007 року одержав Державний акт на право власності на земельну ділянку, проте, через невірне зазначення цільового призначення земельної ділянки в державному акті обмежуються його права щодо розпорядження земельною ділянкою, що по суті означає невизнання його права власності на земельну ділянку, зважаючи на те, що у позивача не має іншого способу окрім, як на підставі рішення суду здійснити реєстрацію права власності на земельну ділянку, виходячи з приписів п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України право власності позивача підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання державного акту недійсним та визнання права власності на земельну ділянку.

Оскільки визнання позову не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Козлівської селищної ради, третя особа відділ Держземагенства у Козівському районі, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та визнання права власності на земельну ділянку, слід задоволити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 27, 31, 35, 60, 114, 118, 119, 120 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 21, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 81, 116, 125, 126, 152, 155 ЗК України,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Козлівської селищної радиі, про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним та визнання права власності на земельну ділянку-задоволити.

Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 199519, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.07.650.00637 від 18.05.2007 року.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканцем АДРЕСА_2 право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, загальною площею 0.1500 га., яка розташована на території АДРЕСА_1, кадастровий номер 6123055400:02:001:0007.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Тернопільської області через Козівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: підпис

З оригіналом: вірно