Рішення

від 14.05.2014 по справі 922/1145/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2014 р.Справа № 922/1145/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної иирекції "Райффайзен Банк аваль", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Харків Оіл", с. М. Рогань про стягнення 454935,25 грн. за участю представників сторін:

позивача - Каламайка Д.Ю., дов. № 429/12 від 10.10.2012 року

відповідача - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про стягнення з відповідача 454935,25 грн. за Кредитним договором № 010-1/07-01-0742-08 від 16 вересня 2008 року.

Враховуючи, що заяв та клопотань представниками сторін не заявлено, суд починає розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, відзив на позовну заяву суду не надав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином за адресою зазначеною у позовній заяві. Відповідно до адреси місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Харків Оіл": Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ощепкова, 52, оф. 52 та саме за цією адресою відповідачу направлялись ухвали суду по справі № 922/1145/14, які були повернуті на адресу суду з довідкою поштового відділення із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".

У постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд вважає, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Харків Оіл" належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, статтею 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, судом встановлено наступне.

16 вересня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого на сьогодніщній день є Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль") в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (Банком, позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Харків Оіл" (відповідачем, позичальником) було укладено Кредитний договір № 010-1/07-01-0742-08, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання, кредит у розмірі 940000,00 грн. строком по 11 вересня 2009 року. Відповідно до укладеної додаткової угоди № 5 остаточний термін повернення кредиту визначено до 28 грудня 2011 року та збільшено ліміт кредитування, зі сплатою за користування кредитними коштами та з погашенням кредитної заборгованості відповідно до Графіка погашення кредиту та відсотків.

Взятих на себе зобов'язань, щодо повернення кредитних коштів та процентів у відповідності до умов Кредитного договору позичальником не виконано, в зв'язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Харків Оіл" перед Банком виникла прострочена заборгованість в розмірі 285982,00 грн.

Відповідно до пункту 10.1 Кредитного договору за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим Договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожен день прострочення в видачі кредиту.

У зв'язку з порушенням прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим Договором строки, позичальнику нарахована пеня у розмірі 18537,90 грн. за порушення строку погашення тіла кредиту, 142406,21 грн. нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом та 8009,14 грн. пені за порушення строку погашення відсотків.

Загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Харків Оіл" за Кредитним договором № 010-1/07-01-0742-08 від 16 вересня 2008 року перед позивачем станом на 03 березня 2014 року складає 454935,25 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 285982,00 грн.; сума пені за порушення строку погашення тіла кредиту - 18537,90, сума нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитом - 142406,21 грн. та сума пені за порушення строку погашення відсотків - 8009,14 грн..

Згідно статті 1 Господарського кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до пункту 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 1 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 13, 19, 124, 129, Конституції України, статтями 15, 525, 526, 530, 553-559, 610, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 15, 30 Закону України "Про оренду землі", статтями 173, 174, 179 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Харків Оіл" (62459, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ощепкова, 52, оф. 52) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, поточний рахунок 32008173102 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 321024, код ЄДРПОУ 14305909) в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" (61166, м. Харків, вул. Новгородська, 11, рахунок 290921074 в Харківській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль, рахунок 649989 в Харківській обласній дирекції "Райффайзен Банк Аваль, МФО 350589, код 23321095) 454935,25 грн. заборгованості за Кредитним договором №010-1/07-01-0742-08 від 16 вересня 2008 року та 9098,71 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.05.2014 р.

Суддя П.В. Хотенець