Постанова

від 14.05.2014 по справі 803/706/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року Справа № 803/706/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Розводовського В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом Виробничого управління комунального господарства житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради до Реєстраційної служби Іваничівського районного управління юстиції Волинської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Виробниче управління комунального господарства житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради (далі - позивач, ВУКГ ЖКО Нововолинської міської ради) звернулося з позовом до Реєстраційної служби Іваничівського районного управління юстиції Волинської області (далі - відповідач, реєстраційна служба), в якому просить зобов'язати відповідача провести реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.03.2004 року, зареєстрованого в реєстрі за №174, внесеного в Державний реєстр земель 10.04.2012 року за №072110004001103 у державному реєстрі прав та обтяжень за відсутності акта прийому-передачі земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 01.03.2004 року між позивачем та Іваничівською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди на 20 років земельної ділянки із земель запасу у межах Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, загальною площею 7,76 га для будівництва полігону твердих побутових відходів.

В даний час позивач не може отримати дозвіл на будівництво другої черги полігону твердих побутових відходів на отриманій в оренду земельній ділянці, оскільки у нього відсутній примірник акту прийому-передачі зазначеної земельної ділянки, а за відсутності такого акту реєстраційна служба не проводить реєстрацію договору оренди земельної ділянки.

14 травня 2014 року позивачем подано суду заяву про зміну предмету позову, в якій зазначає, що 23.04.2014 року ВУКГ ЖКО Нововолинської міської ради звернулося до відповідача з заявою про державну реєстрацію прав та обтяжень для проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки згідно договору оренди земельної ділянки від 01.03.2014 року.

Рішенням відповідача від 24.04.2014 року зупинено розгляд зазначеної заяви у зв'язку з відсутністю акту прийому-передачі земельної ділянки. На виконання вказаного рішення позивач акт прийому-передачі земельної ділянки не надав по причині його відсутності і в самого позивача, і в сторін договору. Рішенням відповідача від 29.04.2014 року №12744310 відмовлено позивачу у державній реєстрації прав та обтяжень на орендовану земельну ділянку у зв'язку з неусуненням останнім обставин, які були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.

Позивач просить скасувати рішення відповідача від 29.04.2014 року №12744310, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації орендованої земельної ділянки, оскільки таке рішення порушує право позивача на реєстрацію права користування земельною ділянкою та позбавляє можливості отримати витяг з державного реєстру прав та обтяжень. Крім того, просить зобов'язати відповідача провести реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 01.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив. У поданих суду запереченнях відповідач адміністративний позов не визнав та зазначив, що відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» невід'ємними частинами договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Просив у задоволенні позову відмовити, а справу розглядати у відсутності представника Реєстраційної служби Іваничівського районного управління юстиції Волинської області.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

Судом встановлено, що 01.03.2004 року між позивачем та Іваничівською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди на 20 років земельної ділянки із земель запасу у межах Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, загальною площею 7,76 га для будівництва полігону твердих побутових відходів (а.с.62-63). 10 квітня 2012 року договір оренди зареєстрований в управлінні Держкомзему у Іваничівському районі Волинської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.2012 року №072110004001103. Відповідно до п.7.1 договору невід'ємною частиною договору є проект відведення земельної ділянки, затверджений розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації №343 від 08.08.2003 року (додаток 1), акт прийому-передачі земельної ділянки (додаток 2).

23.04.2014 року ВУКГ ЖКО Нововолинської міської ради звернулося до відповідача із заявою про проведення державної реєстрації права оренди земельної ділянки згідно договору оренди земельної ділянки від 01.03.2014 року.

Рішенням відповідача №12629573 від 24.04.2014 року (а.с.68) зупинено розгляд зазначеної заяви у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджує факт передачі земельної ділянки в оренду, а також самого акту прийому-передачі земельної ділянки. Рішенням відповідача №12744310 від 29.04.2014 року відмовлено позивачу у державній реєстрації прав та обтяжень на орендовану земельну ділянку у зв'язку з неусуненням останнім обставин, які були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви (а.с.69).

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

5) рішень судів, що набрали законної сили;

6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Судом встановлено, що підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення було неусунення позивачем обставин, які були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та обтяжень №12629573 від 24.04.2014 року, а саме: неподання акту прийому-передачі земельної ділянки.

З пояснень представника позивача вбачається, що у позивача відсутній примірник акту прийому-передачі до договору оренди земельної ділянки для будівництва полігону твердих побутових відходів на території Старолішнянської сільської ради, укладеного між Іваничівською районною державною адміністрацією та виробничим управлінням комунального господарства житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради від 01.03.2014 року. Як свідчать матеріали справи, позивачем вживались заходи для пошуку даного акту, однак згідно повідомлень Волинського обласного державного нотаріального архіву від 21.02.2014 року №89/0009 (а.с.54), відділу Держземагенства в Іваничівському районі Волинської області від 25.02.2014 року №01-07/626 (а.с.55), Іваничівської районної державної адміністрації Волинської області від 03.03.2014 року №482/14/2.14 (а.с.56) акт прийому-передачі до договору оренди земельної ділянки відсутній. Крім того, позивач звертався до Іваничівської РДА з листом від 17.04.2014 року №04-328, в якому просив підписати акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду у зв'язку з необхідністю його відновлення, однак відповіді на даний лист не отримав (а.с.38-39).

Разом з тим, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ВУКГ ЖКО Нововолинської міської ради були надані реєстраційній службі зазначені повідомлення про відсутність акту прийому-передачі, однак відповідачем вони не були взяті до уваги. Таким чином, позивач не мав змоги усунути обставини та подати реєстраційній службі акт прийому-передачі до зазначеного договору через його відсутність у сторін договору та в установах, де він міг зберігатись.

Водночас судом встановлено, що фактично орендована земельна ділянка передана позивачу Іваничівською районною державною адміністрацією та прийнята позивачем з дати укладення договору. На орендованій земельній ділянці з березня 2008 року функціонує полігон твердих побутових відходів м.Нововолинськ. Орендна плата позивачем сплачується з 2004 року, що підтверджується довідкою ВУКГ ЖКО Нововолинської міської ради №04-406 від 13 травня 2014 року (а.с.70), та копіями платіжних доручень (а.с.71-88). Будь-яких даних про те, що договір оренди земельної ділянки в установленому законом порядку визнаний недійсним, судом не здобуто.

Відповідно до пункту 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на об'єкти нерухомого майна, а саме на земельну ділянку, підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду або їх окремі частини, квартиру, житлове та нежитлове приміщення. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки проводиться після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

З договору оренди земельної ділянки від 01.03.2004 року вбачається, що 10 квітня 2012 року проведена його реєстрація в управлінні Держкомзему у Іваничівському районі Волинської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.2012 року №072110004001103. Отже, договір оренди підлягає реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Іваничівського районного управління юстиції Волинської області від 29 квітня 2014 року №12744310 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, суд прийшов до висновку, що воно прийняте без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, та є таким, що порушує права та інтереси позивача як належного користувача орендованої земельної ділянки. При цьому суд враховує, що відсутність акта прийому-передачі земельної ділянки за умови її фактичного та належного використання відповідно до предмету договору оренди не може бути підставою для позбавлення позивача права на реєстрацію договору оренди у визначений законодавством спосіб.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог ВУКГ ЖКО Нововолинської міської ради, з огляду на що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Іваничівського районного управління юстиції Волинської області від 29 квітня 2014 року №12744310 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Іваничівського районного управління юстиції Волинської області провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки загальною площею 7,76 га, розташованої у межах Старолішнянської сільської ради Іваничівського району Волинської області, кадастровий номер 0721187700:03:000:0209 на підставі договору оренди земельної ділянки від 01 березня 2004 року, укладеного між Іваничівською районною державною адміністрацією як орендодавцем та Виробничим управлінням комунального господарства житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради як орендарем.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 19 травня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій