Рішення

від 21.05.2009 по справі 2957-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2957-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

21.05.2009Справа №2-7/2957-2008

За позовом Комунального підприємства «Гурзуф» (98640, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 11)

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Гурзуфський торговий дім» (98640, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 50)

Треті особи: 1) Гурзуфська селищна рада (98640, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9); 2) Виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради (98640, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 9)

Про стягнення 56 834,47 грн., розірвання договорів та спонукання до виконання певних дій.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача: Юречко А. І., предст., дов. від 20.03.2008 р.

Від відповідача: не з'явився (телеграма).

Від третіх осіб: 1) не з'явився; 2) не з'явився.

         Суть справи: Комунальне підприємство «Гурзуф» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Гурзуфський торговий дім», треті особи – Гурзуфська селищна рада та Виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2007 р. за договором оренди №6 від 01.01.1998 р. та за договором оренди №18-8 від 01.01.1998 р. в розмірі 56834,47 грн. Позивач також просить достроково розірвати з відповідачем договори оренди №6 від 01.01.1998 р. та №18-8 від 01.01.1998 р. та зобов'язати відповідача звільнити зайняті приміщення, розташовані по вул. Подвойського, 19 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. 60 років СРСР, 18 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 34 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 32 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 50 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Будівельників, 11 в смт. Гурзуф в м. Ялті.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Гурзуфської селищної ради №46 від 29.12.2004 р. спірні приміщення були передані на баланс Комунального підприємства «Гурзуф». Позивач зазначає, що рішенням Гурзуфської селищної ради №15 від 28.10.2004 р. була затверджена Методика розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності селищної ради, у зв'язку з чим на адресу відповідача були направлені пропозиції по зміні розміру орендної плати, які відповідачем були відхилені. Комунальне підприємство «Гурзуф» стверджує, що заборгованість Закритого акціонерного товариства «Гурзуфський торговий дім» за період з 01.03.2005 р. по 31.12.2007 р. складає 84509,87 грн., однак, оскільки частина боргу у сумі 27675,40 грн., який виник у період з 01.03.2005 р. по 01.09.2006 р., стягується в рамках господарської справи №2-13/14020-2006, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 56834,47 грн., що виникла у період з 01.09.2006 р. по 31.12.2007 р.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою ГС АР Крим від 10.04.2008 р. провадження у справі було зупинено через призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

-          Визначити заборгованість за договором оренди №18-8 від 01.01.1998 р. та договором оренди №6 від 01.01.1998 р. з урахування проведеної експертної оцінки по об'єктам: по вул. Подвойського, 19 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. 60 років СРСР, 18 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 34 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 32 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 50 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Будівельників, 11 в смт. Гурзуф в м. Ялті.

-          Чи підтверджується документально нарахована орендна плата по експертній оцінці приміщень по вул. Подвойського, 19 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. 60 років СРСР, 18 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 34 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 32 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 50 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Будівельників, 11 в смт. Гурзуф в м. Ялті?

Після надходження до суду висновку експерта ухвалою ГС АР Крим від 08.12.2008 р. провадження у справі було поновлено.

В процесі розгляду справи представником відповідача заявлялося клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом АР Крим справи №2-13/14020-2006. Проте, суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки підставою для зупинення провадження у справі згідно з приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України є неможливість розгляду справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Суд зазначає, що в рамках цієї справи вирішується спір про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Гурзуфський торговий дім» на користь Комунального підприємства «Гурзуф» заборгованості за договором оренди №6 від 01.01.1998 р. та договором оренди №18-8 від 01.01.1998 р., яка виникла за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2007 р. У той же час, предметом розгляду у справі №2-13/14020-2006 є вирішення між тими ж сторонами спору про стягнення заборгованості за період з 01.03.2005 р. по 31.08.2006 р. Отже, оскільки періоди виникнення заборгованості є різними, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.

Заявою №01.11/36 від 04.02.2009 р. Комунальне підприємство «Гурзуф» збільшило розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2007 р. в розмірі 60 705,89 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, однак направив до суду телеграму з проханням зупинити провадження у справі до надходження з Мін'юсту відповіді на запит для підписання мирової угоди. Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, у зв'язку з тим, що відповідна підстава для зупинення провадження у справі не передбачена Господарським процесуальним кодексом України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням відповідача здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами у порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.01.1998 р. між Міжнародним дитячим центром «Артек» (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Гурзуфський торговий дім» (Орендар) був укладений договір про оперативну оренду нежилого приміщення №6 (89), предметом якого, згідно з п. 1.1, є оперативна оренда або строкове, платне володіння та користування Орендарем нежилим приміщенням в цілях здійснення ним господарської діяльності.

Відповідно до п. 1.2 Договору загальна вартість нежилого приміщення, яке підлягає передачі в оренду, складає 570,76 кв. м.

Місцезнаходження орендованого приміщення – смт. Гурзуф, вул. Гайдара, вул. 60 років СРСР, 18, вул. Подвойського, 19 (п. 1.4 Договору).

Згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та постанови Кабінету Міністрів України №891 від 06.11.1995 р. «Про порядок передачі у комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, який знаходиться в повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій» 01.08.1998 р. Міжнародним дитячим центром «Артек» був складений зведений акт передачі (т. І, а. с. 8-9) та перелік об'єктів соціальної інфраструктури, які підлягають передачі з балансу підприємства загальнодержавної власності, МДЦ «Артек»у комунальну власність Ялтинської міської ради та Гурзуфської селищної ради народних депутатів, АІ «Ялтатеплокомуненерго», «Крименерго» у власність Автономної Республіки Крим (т. І, а. с. 10-11).

На підставі вказаних документів у власність Гурзуфської селищної ради та на баланс Територіального виробничого управління житлового комунального господарства смт. Гурзуф були передані орендовані відповідачем приміщення по вул. Подвойского, 19 в смт. Гурзуф та вул. 60 років СРСР, 18 в смт. Гурзуф.

Після цього, 25.08.1999 р. між Територіальним виробничим управлінням житлового комунального господарства смт. Гурзуф (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Гурзуфський торговий дім» (Орендар) був підписаний акт приймання-передачі нежилих приміщень в оренду, за яким Орендодавець здав, а Орендар прийняв нежилі приміщення, без комунальних послуг, згідно договору №6 від 01.01.1998 р. відповідно по адресам:

-          вул. 60 років СРСР, 18 площею 570,00 кв. м.;

-          вул. Подвойського, 19 площею 248,00 кв. м.

Крім того, 01.01.1998 р. між Територіальним виробничим управлінням житлового комунального господарства смт. Гурзуф (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством «Гурзуфський торговий дім» (Орендар) був укладений договір оренди державного майна №18-8, п. 1 якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування: вул.. Ленінградська, 21 – під склад та підвал 86,0 кв. м.; вул. Ленінградська, 50 – під контору 120,2 кв. м.; вул. Ленінградська, 34 - під гуртожиток 37,3 кв. м.; вул. Ленінградська, 32 – під продовольчий магазин та кафе 59,73 кв. м., а також під гуртожиток 59,37 кв. м.; вул. 9 Травня - під подібне приміщення та магазин 54,9 кв. м.; вул. Тіниста – під подібне приміщення-магазин 125, кв. м.; вул. Будівельників – під підсобне приміщення-магазин 132,0 кв. м. Вказані приміщення знаходяться на балансі ТВУ ЖКГ.

29.12.2004 р. Гурзуфською селищною радою було прийнято рішення №46, яким з балансу ТВУ ЖКГ смт. Гурзуф на баланс Комунального підприємства «Гурзуф» було передано комунальне майно згідно додатку №1. Майно, у тому числі орендоване відповідачем за договором оренди №6 від 01.01.1998 р. та договором оренди №18-8 від 01.01.1998 р., було передано на баланс КП «Гурзуф» на підставі відповідного акта від 01.03.2005 р. (т. І, а. с. 17-18).

Згідно з частиною 1 статті 770 Цивільного кодексу України У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця. Аналогічні положення закріплені в частині 2 статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Отже, з 01.05.2005 р. права Орендодавця за договором оренди №6 від 01.01.1998 р. та договором оренди №18-8 від 01.01.1998 р. перейшли до Комунального підприємства «Гурзуф».

28.09.2004 р. Гурзуфською селищною радою було прийнято рішення №15, яким було затверджено Положення «Про порядок укладення договорів оренди майна, яке знаходиться в комунальній власності селищної ради» та «Методика розрахунку та порядок використання плати за оренду майна комунальної власності» селищної ради. Цим же рішенням орендарям майна комунальної власності Гурзуфської селищної ради приписано привести договори оренди відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та цього рішення.

Частиною 1 статті 144 Конституції України закріплено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

В пункті 1.5 договору оренди №6 від 01.01.1998 р. та пункті 3.1 договору оренди №18-8 від 01.01.1998 р. зазначено, що орендна палата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати.

Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Таким чином, затверджена рішенням Гурзуфської селищної ради №15 від 28.09.2004 р. Методика є обов'язковою для визначення розмірів орендної плати за договорами №6 від 01.01.1998 р. та №18-8 від 01.01.1998 р.

В пункті 7 Методики закріплено, що у випадку оренди нерухомого майна розмір річної орендної плати визначається за формулою:

А пл. = Вп * Сар,

де Вп – вартість орендованого майна, визначена експертним шляхом, в гривнях;

С ар – орендна ставка, визначена згідно з додатком №1.

Згідно з частиною 2 статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

В пункті 3.3 Договору оренди №18-8 від 01.01.1998 р. сторони передбачили, що розмір орендної плати може бути переглянутий за вимогою однієї зі сторін у випадку зміни Методики її розрахунку, та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Враховуючи те, що експертна оцінка майна є основоположним фактором для визначення ставки орендної плати, яка на момент укладення спірних договорів оренди не була проведена, Комунальне підприємство «Гурзуф» в листі №67 від 06.05.2005 р. повідомило Закрите акціонерне товариство «Гурзуфський торговий дім» про необхідність визначення експертної вартості орендованих приміщень.

Оскільки відповідачем не була проведена експертна оцінка орендованого майна, відповідне експертне визначення вартості було проведено за рахунок коштів Комунального підприємства «Гурзуф», про що відповідач був повідомлений в листі №193 від 25.08.2005 р. У вказаному ж листі позивач зазначив, що на підставі експертної оцінки буде проведений перерозрахунок орендної плати.

Після цього, Комунальним підприємством «Гурзуф» виставлялися відповідачеві рахунки за користування орендованими приміщеннями за експертною оцінку, що відповідає умовам укладених договорів, положенням чинного законодавства України та визнається судом правомірним. Цей факт також підтверджується висновком проведеної в рамках цієї справи судової експертизи. За результатом проведеного дослідження експертом було зазначено, що заборгованість Закритого акціонерного товариства «Гурзуфський торговий дім» перед Комунальним підприємством «Гурзуф» складає 60 705,89 грн.

У суду відсутні підстави не довіряти зазначеному висновку експерта, оскільки дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за надання свідомо помилкового висновку по експертизі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості з орендної плати у сумі 60 705,89 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду. За таких обставин, вимоги Комунального підприємства «Гурзуф» про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Гурзуфський торговий дім» 60 705,89 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про розірвання договорів оренди №6 від 01.01.1998 р. та №18-8 від 01.01.1998 р. та спонукання відповідача до звільнення зайнятих приміщень суд зазначає наступне.

Так, в провадженні Господарського суду АР Крим знаходиться справа №2-7/14020-2006, учасниками судового процесу по якій є ті самі сторони та треті особи, що і у цій справі. Причому, в рамках справи №2-7/14020-2006 позивач просить суд:

- зобов'язати відповідача здійснювати оплату орендної плати відповідно до Методики розрахунку;

- стягнути з Закритого акціонерного товариства «Гурзуфський торговий будинок» заборгованість з орендної плати за період з березня 2005 року по серпень 2006 року за договором оренди №6 від 01.01.1998 р. та за договором оренди №18-8 від 01.01.1998 р. в розмірі 27 675,40 грн.;

- достроково розірвати з відповідачем договори оренди №6 від 01.01.1998 р. та №18-8 від 01.01.1998 р. у зв'язку з несвоєчасним та не в повному обсязі внесенням орендних платежів;

- зобов'язати відповідача звільнити зайняті приміщення, розташовані по вул. Подвойського, 19 в см. Гурзуф, м. Ялта; по вул. 60 років СРСР, 18 в смт. Гурзуф, м. Ялта; по вул. Ленінградській, 32 в смт. Гурзуф, м. Ялта; по вул. Ленінградській, 50 в смт. Гурзуф, м. Ялта; по вул. Будівельників, 11 в смт. Гурзуф, м. Ялта;

- стягнути з відповідача витрати по сплаті висновку спеціаліста-експерта в розмірі 653,7 грн.;

- стягнути з відповідача судові витрати.

На теперішній час провадження у справі №2-7/14020-2006 зупинено у зв'язку з проведенням судової економічної експертизи, тобто спір по суті не вирішений. Отже, вимоги про розірвання договорів та виселення є предметом розгляду в іншій справі, причому підстави позову в цій частині є аналогічними підставам позову у справі №2-7/2957-2008, а саме: несвоєчасне та не в повному обсязі внесення орендних платежів.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, позов в частині розірвання договорів оренди №6 від 01.01.1998 р. та №18-8 від 01.01.1998 р. та спонукання відповідача до звільнення зайнятих приміщень підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, суд не може прийняти до уваги подану позивачем у судовому засіданні копію заяви про уточнення позову у справі №2-7/14020-2006, згідно якої Комунальне підприємство «Гурзуф» відмовилося від вимог про розірвання договорів оренди №6 від 01.01.1998 р. та №18-8 від 01.01.1998 р., оскільки вказана заява не була розглянута судом. У той же час, лише подання цієї заяви до суду ще не свідчить про її прийняття судом, оскільки відповідно до статті 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Як зазначається в п. 3.7 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України» від 25.02.92 р. N 01-6/244 (з наступними змінами та доповненнями), суддя, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову або зменшення позовних вимог та відповідача про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства. Аналогічна позиція викладена в п. 3.7 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97 р. N 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями).

З урахуванням наведеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

        З урахуванням викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Гурзуфський торговий дім» (98640, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 50, ідентифікаційний код 24024011) на користь Комунального підприємства «Гурзуф» (98640, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Подвойського, 11, ідентифікаційний код 33318333) заборгованість з орендної плати за період з 01.09.2006 р. по 31.12.2007 р. за договором оренди №6 від 01.01.1998 р. та за договором оренди №18-8 від 01.01.1998 р. в розмірі 60 705,89 грн., 607,06 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3 988,20 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судової експертизи.

3.          Залишити без розгляду позов в частині розірвання договорів оренди №6 від 01.01.1998 р. і №18-8 від 01.01.1998 р. та спонукання відповідача до звільнення орендованих приміщень, розташованих по вул. Подвойського, 19 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. 60 років СРСР, 18 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 34 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 32 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Ленінградській, 50 в смт. Гурзуф в м. Ялті; по вул. Будівельників, 11 в смт. Гурзуф в м. Ялті.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.