Ухвала

від 26.05.2009 по справі 3833-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3833-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

УХВАЛА

26.05.2009Справа №2-17/3833-2008

За позовом   Комунального підприємства "Гарант"

До відповідача Приватного підприємства "Електра"

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійського філіалу

про стягнення  56 476,67 грн.

                                                    Суддя В.І. Гайворонський                                                                                              

                    П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача –  не з'явився

Від відповідача –  Ткачук А.В., керівник

Експерт – Міліцина Е.О., посвідчення

Суть спору:  Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 56 476, 67 грн. Згідно уточнення до позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача – Приватного підприємства «Електра» на коритсь комунального підприємства «Гарант» вартість фактично спожитою теплової енергії за період з 01.11.2004 р. по 31.12.2007 року в сумі 54 254,30 грн.,  у зв'язку з тим, що підставі договору оренди  від 01.10.2003 року № 16-1 відповідач користується нежитловим підвальним приміщенням  в будинку № 9 по вулиці Вольная в м. Євпаторія, загальною площею 335,5 кв. м та не уплатив комунальні послуги  по опаленню.

   Від позивача надійшла заява про відмову від позову, згідно якої позивач просить залишити позов без розгляду у зв'язку з неможливістю виконати вимоги експерта.

   Суд вважає, що позов підлягає залишенню без розгляду, при цьому виходить з наступних підстав:

   Підтримувати позов  чи не бажати його розгляду є правом  позивача.

   Так, ст. 129 Конституції України закріплений принцип диспозитивності сторін, згідно якого суд не повинен  розв'язувати  вимоги, якщо  позивач  не бажає їх розгляду.

   Згідно   ст. 8  Конституції  України   вона має вищу юридичну силу та її норми є нормами прямої дії.

   Про необхідність дотримання принципу диспозитивності  сторін також указується в постанові  Верховного Суду України від 20.05.2002 року № 02/132. (справа № Д12/12), а в постанові  Пленуму  Верховного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування  норм Конституції України при здійсненні  правосуддя” вказується, що суди вправі застосовувати безпосередньо  норми Конституції як норми прямої  дії.

  Окрім цього, статтею 4-3 ГПК України, а також ст. 129 Конституції України  закріплений  принцип змагальності сторін. Виходячи з цього, а також у зв'язку з наявністю спору явка позивача визнана обов'язковою.

  Відповідач позов не визнає.

  Окрім цього, згідно статті 43 ГПК України господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

  Засідання суду є складовою судового процесу.

  Однак, позивач  в засідання суду не з'являється.

  Крім того ст. 43 ГПК України передбачений повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи.

  Однак, неявка позивача перешкоджає цьому, і, відповідно, перешкоджає розгляду               справи.      

  Крім цього, ухвалами суду від позивача були витребувані матеріали необхідні для розгляду справи.

  Однак, вимоги вказані в ухвалі суду, позивачем не виконані.

   Так, ухвалами суду від позивача витребувались належним чином засвідченні копії документів до справи; уточнення, чи заявляє позивач про відмову від позову, чи просить залишити позов без розгляду, та чи бажає він цього в теперішній час; первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують заборгованість за теплову енергію для опалення підвального приміщення, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Вольная, 9 перед Комунальним підприємством «Гарант» станом на момент подання позовної заяви до Господарського суду АР Крим; пояснення чи є борг відповідача в теперішній час, та якщо є – чому підписаний акт звірки за період до 25.03.09р., згідно якого заборгованість відсутня.

   У зв'язку з невиконанням ухвал позивачем, та його неявкою неможливо з'ясувати позицію  позивача щодо подальшого розгляду справи (чи відмовляється позивач від позову, чи просить суд залишити позов без задоволення, чи бажає продовжити слухання справи). Відповідно від з'ясування вказаних обставин залежить подальший розгляд справи та прийняття відповідного процесуального документу по справі.

Окрім цього, позивачем не надані відомості про первинні документи щодо бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують заборгованість.

Так, згідно ЗУ «Про бухгалтерський звіт та фінансової звітності в Україні» наявність заборгованості повинна відображатись у бухгалтерському звіті та фінансової звітності.

Окрім цього, не надане пояснення чи є борг відповідача в теперішній час, та якщо є – чому підписаний акт звірки за період до 25.03.09р., згідно якого заборгованість відсутня, що впливає на повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи.

   Окрім цього, згідно ч.2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

   Так, ухвалами суду від позивача  витребувались  належним чином завірені копії  документів.

   Вказана вимога суду про надання належним чином засвідчених копій документів також не виконана.

   Додані до позову копії в його обґрунтування не засвідчені.

Так, із декількох сторінок наданих до позову договорів засвідчено лише по одній сторінці, та ще неналежним чином. Так, не вказана фамілія особи, що засвідчила копії. Тобто, копії засвідченні невідомою особою.

При цьому необхідне відмітити, що рішення суду не може бути засноване на припущенні. Тобто, якщо на копії документу не вказана фамілія особи, що її засвідчила, суд не повинен припускати таку особу.

Це відноситься також до копії акту обслідування опалюваних приміщень та копії рішень суду.

При цьому необхідно відмітити, що тільки частина з вказаних документів надана відповідачем, які також неможливо вважати засвідченими належним чином, оскільки не вказана посада особи, що їх засвідчила. Тобто не вказано, що копії засвідчується посадовою особою. Таким чином, копії засвідченні особою без повноважень.

   Неорганізованість чи неуважність сторони   поважними причинами не є.

   Таким чином існує декілька обставин, кожна з яких є самостійною підставою для залишення позову без розгляду по п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.       

   Частиною 1 ст.81 ГПК України прямо передбачено, що суд зобов'язаний залишити позов без розгляду у випадках, передбачених п.п. 1-6 даної статті.

   При цьому, ст. 81  ГПК України  не передбачено, що  невиконання вимог суду повинно відбуватись неодноразово.

   П.5 ч. 1 ст. 81 ГПК України у встановленому законом порядку, тобто Конституційним судом України не  скасований, тому не приймати вказану норму до уваги у суду немає підстав.

   Необхідно також відмітити, що згідно ст. 49 ГПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 2346 грн. судових витрат за проведення судово-бухгалтерської експертизи  (висновок експерта  № 381 від 05 березня 2009 року).

Вказані розходи підтверджені платіжним дорученням № 34 від 23.02.2009 року, а також повідомленням експертної установи.

При цьому необхідно відмітити, що згідно попереднього розрахунку вартості експертизи її вартість скала 4 692 грн. експертна установа також підтвердила фактичну вартість експертизи в зазначеній сумі.

Однак, суд до такого підтвердження відноситься критично, при цьому виходить з того, що фактичний об'єм роботи зменшений у порівнянні з розрахунковим, що підтверджується кількістю відповідей на питання із поставлених питань на експертизу.

Окрім цього, в експертизі та повідомленні експертної установи вказується про те, що значна кількість витребуваних матеріалів не надана.

При вказаних обставинах суд вважає що додатково стягувати з позивача кошти на користь експертної установи не існує.

Однак, сплачені відповідачем витрати за проведення судової експертизи підлягають відшкодуванню йому позивачем згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України.

Так, позов залишається без розгляду з вини позивача, та, відповідно, підстав вважати, що спір виник у зв'язку з правильними діями позивача, не існує.

Підстав для відшкодування позивачу судових витрат та повернення держмита згідно ст. 49 ГПК України та Декрета КМУ «Про держмито» не існує.

Якщо  позивач кореспонденцію суду не отримав по вині пошти, або з інших поважних підстав не з'явився до суду, або його клопотання з будь-яких причин не надійшли до матеріалів справи, він вправі звернутися про перегляд  цієї ухвали за нововиявленими обставинами та надати відповідні докази.

По справі проголошена тільки вступна та резолютивна частина ухвали.

   На підставі  вищевикладеного, а також керуючись  ст. 44, 49 п.5, ч.1 ст. 81, ч. 2 ст. 81, ст. 86  ГПК України, суд –

                                                                       УХВАЛИВ:

   Позов залишити без розгляду.

   Стягнути з  Комунального підприємства «Гарант» (97416, м. Євпаторія, вул. Толстого 75; ЗКПО 31001858, р/р 26009307220001 в ЕФ КБ Приватбанк, МФО 384566) на користь Приватного підприємства "Електра"(97400, м. Євпаторія, вул. Вольная 9; ЗКПО 31670204, р/р 26008022534801 в ОКБ м. Сімферополь, МФО 324485) 2346 грн. судових витрат за проведення судово-бухгалтерської експертизи  (висновок експерта  № 381 від 05 березня 2009 року).

   Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.