cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15 травня 2014 р. Справа № 902/449/14
за позовом :Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8)
до :Погребищенської районної державної адміністрації (22200, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 110)
про стягнення 10 990,59 грн. за надані послуги
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючого судді Маслія І.В..
При секретарі судового засідання Фотченко М.О.
За участю представників сторін:
позивача : Добровольска А.О., посвідчення № НОМЕР_1 від 08.01.2014 р.
відповідача : Петренко С.Б., довіреність № 02-21/912 від 14.05.2014 р.
ВСТАНОВИВ :
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" (далі позивач) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Погребищенської районної державної адміністрації (далі відповідач) 10990,59 грн. заборгованості згідно договору про надання телекомунікаційних послуг № 43а від 04.01.2006 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за договором про надання телекомунікаційних послуг № 43 а від 04.01.2006 року позивачем надаються відповідачу телекомунікаційні послуги за які останній зобов'язується проводити розрахунки в розмірі та у строки, визначені п. 3.2.8. договору. В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач в період з січня 2013 року по лютий 2014 року не виконує належним чином, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 10 044,22 грн..
Ухвалою від 11.04.2014 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 15.05.2014 року.
15 травня 2014 року, через канцелярію суду від позивача надійшов супровідний лист з копіями банківських виписок та копією листа відповідача, з яких судом вбачається що відповідачем 04.04.2014 року здійснено оплату на суму 5000,00 грн., 11.04.2014 року на суму 5000,00 грн. та 05.05.2014 року на суму 1000,00 грн..
Відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. При розгляді справи його представник зазначив, що заборгованість перед позивачем погашена в повному обсязі.
В судове засідання 15.04.2014 року з'явились представники сторін. Представник позивача зазначив про відсутність предмету спору на день слухання справи. Представник відповідача підтвердив сплату заборгованості.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
04 січня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі начальника цеху електрозв'язку № 7 м. Погребище, яке відповідно до протоколу Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком» № 8 від 14.06.2011 року перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (за договором Підприємство Зв'язку) та Погребищенською районною державною адміністрацією (за договором Споживач) укладено договір про надання послуг електрозв'язку № 43а (в подальшому Договір).
Пунктом 1. Договору передбачено, що Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безоплатні послуги, перераховані в додатку 2. Підприємство зв'язку зобов'язується забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку , а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги.
Відповідно до п. п. 4.2., 4.6 Договору передбачено, що Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати. У разі застосування авансової системи оплати, Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.
Згідно п. 5.8 Договору у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню, яка обчислюється згідно чинного законодавства України.
Як встановлено судом, позивач зобов'язання за договором виконував з дотриманням положень договору. Тоді як зі сторони відповідача було порушено умови договору в частині проведення розрахунків за надані послуги.
Водночас позивач відповідно до положень Договору надав відповідачу послуги електрозв'язку з січня 2013 року по лютий 2014 року на загальну суму 18023,96 грн., що підтверджується рахунками за період з січня 2013р. по лютий 2014р. (а.с. 12-35).
Як свідчать матеріали справи відповідачем проведені часткові розрахунки за надані послуги, в розмірі 12 979,74 грн..
За таких обставин, станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становила 5 044,22 грн..
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду не враховано проплату в розмірі 5 000 грн., проведену відповідачем 04.04.2014 року.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір про надання послуг електрозв'язку № 43а від 04.01.2006 року є договором про надання послуг.
В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Судом встановлено, що позивачем в період з січня 2013 року по лютий 2014 року надані послуги електрозв'язку на загальну суму 18023,96 грн., що підтверджується рахунками за період з січня 2013р. по лютий 2014р. (а.с. 12-35).
Як свідчать матеріали справи відповідачем проведені часткові розрахунки за надані послуги, в розмірі 12 979,74 грн..
За таких обставин, станом на день звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становила 5 044,22 грн.. Отже, згадана сума заявлена позивачем безпідставно, а тому в позові, в частині стягнення 5000 грн. боргу слід відмовити.
Після порушення провадження у справі відповідач згідно банківської виписки здійснив оплату на загальну суму 6 000,00 грн., з яких: 11.04.2014 року на суму 5000,00 грн. та 05.05.2014 року на суму 1000,00 грн..
Відповідно до листа № 02-14/914 від 14.05.2014 року , адресованого відповідачем позивачу, згадані оплати відповідач просить зарахувати в рахунок погашення боргу та штрафних санкцій за позовною заявою № 4-20 від 07.04.2014 року.
З наведеного слідує, що відповідачем повністю погашено суму основного боргу та штрафних санкцій.
За таких обставин провадження в справі в частині стягнення із відповідача заборгованості в сумі 6 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п.п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору з віднесенням на відповідача судових витрат у цій частині, що кореспондується з п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України".
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Беручи до уваги встановлені обставини та наведені вище приписи законодавчих норм, суд дійшов висновку про відмову в позові в частині стягнення 5000 грн. основного боргу, як безпідставно заявленому та припинення провадження у справі в частині стягнення 5 044,22 грн. основного боргу, 572, 69 грн. пені, 167,95 грн. інфляційних втрат і 205,73 грн. трьох відсотків річних по п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 85, 115 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. В позові в частині стягнення 5000 грн. основного боргу відмовити.
2. Провадження у справі в частині стягнення 5 044,22 грн. основного боргу, 572, 69 грн. пені, 167,95 грн. інфляційних втрат та 205,73 грн. трьох відсотків річних припинити.
3. Стягнути з Погребищенської районної державної адміністрації (22200, Вінницька область, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 110, код ЄДРПОУ 04051098) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 8, код ЄДРПОУ 01182204) 995,83 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 20 травня 2014 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2014 |
Оприлюднено | 21.05.2014 |
Номер документу | 38752230 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні