Ухвала

від 19.05.2014 по справі 904/9059/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

19.05.2014 р. Справа № 904/9059/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Науменка І.М. (доповідач)

судців: Павловського П.П., Кузнецова В.О.,

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.,

від ПП "АДБ-ГРУП": Палій Є.О., довіреність №05/03 від 05.03.14, представник;

Інші учасники судового процесу для розгляду апеляційної скарги не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014р. у справі №904/9059/13

за заявою Приватного підприємства "АДБ-ГРУП", м.Дніпропетровськ

до боржника Приватного підприємства "АДБ-ГРУП", м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області 11.03.2014р. у справі №904/9059/13 (суддя Калиниченко Л.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Приватного підприємства "АДБ - ГРУП", м.Дніпропетровськ. Ліквідовано юридичну особу - Приватне підприємство "АДБ - ГРУП", м.Дніпропетровськ.

Згідно пункту 5 статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвалено вважати погашеними вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ - СТРОЙ", м.Дніпропетровськ, на суму 362 753, 00 грн.

Припинено повноваження ліквідатора - голови ліквідаційної комісії Журавель Ольги Анатоліївни. Провадження у справі припинено.

Не погодившись з зазначеною вище ухвалою, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014р. - скасувати.

Зокрема, обґрунтовуючи викладені в апеляційній скарзі вимоги, податковий орган наполягає на тому, що звертався до суду з клопотанням не скорочувати строк ліквідаційної процедури та не затверджувати ліквідаційний баланс у даній справі завчасно, проте, дане клопотання було залишено судом без задоволення; на думку апелянта, ліквідація боржника унеможливлює виконання податковими органами покладеного на них законодавством обов'язку щодо проведення позапланової податкової перевірки та формування кредиторських вимог з метою запобігання спроби фіктивного банкрутства підприємства.

В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу ліквідатор ПП "АДБ-ГРУП" викладені в останній заперечення повністю відхиляє, вважає оскаржувану ухвалу правомірною, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачає. Так, ліквідатор наполягає на тому, що скаржник не є стороною у справі, а отже, права апеляційного оскарження ухвали від 11.03.2014р. не має. Окрім того, ліквідатор звертає увагу суду на дотримання ним всіх вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та, з іншого боку, на відсутність в матеріалах справи жодних доказів наявності у скаржника кредиторських вимог до ПП "АДБ-ГРУП", відсутність в матеріалах справи доказів видачі наказу на проведення позапланової перевірки боржника, а також, зауважує на наявності листа Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 25.01.2014р. №1479/10/10-012 про відсутність у ПП "АДБ-ГРУП" податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.05.2014р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.05.2014 року.

У судове засідання 19.05.2014р. з'явився уповноважений представник ПП "АДБ-ГРУП". Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Отже, заслухавши пояснення представника ПП "АДБ-ГРУП", обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження у даній справі з урахуванням наступного.

Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом .

За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України визначає серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Нормами статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Відповідно до частини 6 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі.

У відповідності до статті 1 Закону, учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як встановлено статтею 1 Закону, сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).

Цією статтею також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також, органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2013р. в порядку статті 95 Закону, що передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. (а.с.68).

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2013р. Приватне підприємство "АДБ-ГРУП" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на строком на 4 місяці, до 10.04.2014р., ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Журавель Ольгу Анатоліївну. (а.с.77).

19.12.2013р. ліквідатором ПП "АДБ-ГРУП" в офіційному виданні "Урядовий кур'єр" №235 було опубліковано оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури (а.с.149).

З метою виявлення кредиторів та встановлення розміру кредиторських вимог до банкрута ліквідатором було направлено ряд запитів. Так, згідно довідок Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ за №178/В-21 від 13.01.14р., Державтоінспекції ГУ МВС України в Дніпровській області за №14/11ЦПН-8797 від 26.12.13р., Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області за №9059/13 від 11.12.13р., рішення №9241140 від 19.12.13р., за банкрутом сільськогосподарської техніки, автотранспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження - відсутні. На запити ліквідатора отримані відповіді також від Лівобережного районного центру зайнятості м.Дніпропетровська, Ленінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Дніпропетровська, Ленінської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ДОВ, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Дніпропетровську про відсутність у банкрута заборгованості.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 15.01.2014р. господарський суд Дніпропетровської області зобов'язав ліквідатора банкрута - голову ліквідаційної комісії Журавель Ольгу Анатоліївну у строк до 15.02.2014р. надати ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська (тобто, апелянту) виписки з банківських рахунків за останні три роки та документи фінансово - господарської діяльності і бухгалтерського обліку Приватного підприємства "АДБ - ГРУП" за період діяльності банкрута.

Проте, у відповідь 28.01.2014р. ліквідатор повідомив господарський суд Дніпропетровської області про неможливість надання податковому органу документів фінансово - господарської діяльності у зв'язку з їх крадіжкою (том 1, а.с.106). Дійсно, згідно довідки №17/02-14-2 від 17.02.2014р. щодо передачі документів до архівної установи встановлено, що документи банкрута до архівної установи не передавались у зв'язку з їх крадіжкою, що підтверджується копією довідки Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 26.09.2013р.

Згідно листа Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська за №1479/10/10-012 від 25.01.2014р. судом отримано інформацію про відкриті банківські рахунки, що належать банкруту в Публічному акціонерному товаристві "АБ РАДАБАНК", Публічному товаристві "Банк Кредит Дніпро".

Згідно довідки ПАТ "Кредит Дніпро" за №28-18-160 від 10.02.2014р., розрахунковий рахунок банкрута - закрито (а.с.142).

Відповідно до довідки ПАТ "АБ"РАДАБАНК" за №36/10-1 від 29.01.2014р., розрахунковий рахунок банкрута - закрито (а.с.143).

В свою чергу, відсутність заставного майна банкрута підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 13.01.2014р. за № 43129654. (а.с.145).

Отже, як вбачається з наведених вище доказів, майно боржника в ході ліквідаційної процедури не виявлено. Кредиторську заборгованість неможливо погасити через відсутність грошових коштів на розрахункових рахунках боржника.

19.02.2014р. до господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора надійшов звіт та ліквідаційний баланс, відповідно до вимог ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", саме за результатами розгляду яких і було прийнято ухвалу від 11.03.2014р. у даній справі, яка є предметом апеляційного оскарження.

Отже, вирішуючи питання щодо відповідності оскаржуваної ухвали вимогам чинного законодавства України, зокрема, вимогам чинного законодавства України з питань банкрутства, колегія суддів виходила з наступного:

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст.95 Закону, визначені положеннями ч.3 ст.95 Закону та передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство боржника, який ліквідується власником особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

У зв'язку з наведеним, органи державної податкової служби та інші державні органи є кредиторами неплатоспроможних боржників, якщо вони мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Ця норма міститься в статті 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство.

Таким чином, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише у разі подання у встановленому порядку заяви з грошовими вимогами до боржника. Тільки після цього, така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція підтверджується усталеною судовою практикою, зокрема, постановами Вищого господарського суду України від 10.07.2013 року у справі №916/832/13, від 17.10.2013 року у справі №904/1292/13-г, від 31.10.2013 року у справі №5011-46/12006-2012, від 18.03.2014 року у справі №904/5660/13, від 24.04.2014 року у справі №916/1547/13, від 24.04.2014 року у справі №916/1544/13.

Як вбачається з матеріалів справи, на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваної ухвали від 11.03.2014р. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська в порядку, визначеному ч.3 ст.95 Закону, із заявою до господарського суду про визнання вимог до Приватного підприємства "АДБ - ГРУП", що виникли в результаті заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), не зверталась.

Доказів наявності грошових вимог до боржника Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська не представила і до апеляційного господарського суду.

Крім того, як вже зазначалось вище, з листа Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 25.01.2014р. №1479/10/10-012 вбачається відсутність у ПП "АДБ-ГРУП" заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська також жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

Що ж до викладених в апеляційній скарзі тверджень стосовно необхідності проведення податкової перевірки ПП "АДБ-ГРУП", колегія суддів звертає увагу на наступне.

Зазначивши про необхідність проведення податкової перевірки боржника, Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.Дніпропетровська в апеляційній скарзі не вказала на наявність доказів, які свідчать про вжиття нею заходів для проведення такої перевірки (видання наказу про проведення перевірки, направлення посадових осіб для проведення перевірки, складання акту про неможливість проведення перевірки). Відповідні докази не додано і до апеляційної скарги.

За таких обставин колегія суддів вважає, що податковим органом не доведено вирішення господарським судом першої інстанції питання про права та обов'язки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська, у зв'язку з чим податкова інспекція не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі ухвали відповідно до положень статті 91 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до ч.2 ст.99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що подана Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014р. не підлягає розгляду в господарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014р., підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, як помилково порушене.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.ст.86, 91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів та зборів України у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014р. у справі № 904/9059/13 - припинити.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя П.П. Павловський

Суддя В.О. Кузнецов