Рішення

від 04.06.2009 по справі 9058-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9058-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

04.06.2009Справа №2-2/9058-2008

За позовом  ТОВ «Квадро+Норд ЛТД.» (95018, м. Сімферополь, вул. Ракетна, 32/82)

до відповідача  ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської дирекції (95000, м. Сімферополь, вул. Р.Люксембург, 1)

Про стягнення 263 767,04 грн.

                                                                                                           Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача : Сікорський О.П. - представник, довіреність у справі

Від відповідача : Філімонова Т.О. – ю/к, довіреність у справі.

Суть спору:

Позивач  звернувся  до Господарського суду АР Крим  із позовом до відповідача про  стягнення основного боргу за договором від 03.06.1998 р. № 31 у розмірі 141 356,95 грн., індексу інфляції  у розмірі 97 918,50 грн., 3 % річних  у розмірі 24 491,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами був укладений договір  від 03.6.1998р. №31 про порядок здійснення розрахунків за надання послуг зв'язку, але розрахунки за даним договором здійснювались неналежним чином, у результаті чого виникла  заборгованість,  несплата вказаної заборгованості і стала підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Представник відповідача у судовому засідання, яке відбулось 25.9.2008 р., надав суду відзив на позовну заяву від 25.09.2008 р. № 09/209, у якому вказує на те, що  строк дії договору від 03.6.1998р. № 31 сплинув 20.12.2004 р. – цей факт встановлено судом у справі №2-19/10395.2-2006, №2-3/4171-2003. Таким чином, строк, у межах якого позивач міг звернутись до суду, сплинув у грудні 2007 р., що є підставою для відмови у позові.

28 жовтня 2008 року представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву від 28.10.2008р. про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 195 266грн.95коп., у тому числі основний борг за договором  від 03.6.1998р. №31 у розмірі 141 356грн.95коп., індекс інфляції у розмірі 45 799грн.65коп., 3% річних у розмірі 8 109грн.63коп, оскільки при зверненні з позовом до суду позивачем був неправильно визначений розмір позовних вимог.

А також представник позивача у надав суду заперечення  на відзив до позовної заяви, у якому вказує на те, що обов'язок відповідача по здійсненню перерахунку виник 23.11.2006р з моменту винесення судового рішення, яким встановлений індивідуальний порядок розрахунків, а  строк позовної давності був перерваний 17.6.2008 р.  та згідно ч. 3 ст. 264 ЦК  після переривання перебіг позовної давності починається заново, тому твердження відповідача про сплив строку позовної давності не є мотивованим.

У тому ж  судовому засіданні – 28.10.2008р представник відповідача надав суду уточнення від 27.10.2008 р. №09/232 до відзиву від 25.9.2008 р., у якому вказує на те, що у березні 2003 р. позивач знав, що його право порушено, але не скористався правом на захист, таким чином, строк  у межах якого позивач міг звернутись до суду, сплинув у березні 2006 р. На підставі цього відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні 11.11.2008 р.  надав суду пояснення по справі, у  якому зазначено, що  обов'язок відповідача по здійсненню перерахунку виник 23.11.2006 р, тобто з моменту набрання чинності судовим рішенням.

У судовому засіданні, яке відбулось 04.12.2008р.,  представник відповідача надав суду  пояснення від 03.12.2008 р. №09/259 по справі, у якому зазначає, що строк позовної давності, у межах якої позивач міг звернутися до суду із позовом про стягнення  за договором від 03.6.1998р. №31 сплинув  у березні 2006 р. Крім того, як зазначає відповідач, постанова САГС від 23.11.2006р у справі №2-19/10395.2-2006 не містить не розмір суми, яка підлягає перерахунку за договором №31, ні строк, у який повинно бути здійснено перерахунок, тому посилання позивача на той факт, що індекс інфляції та 3% річних слід нараховувати з 24.11.2006р необґрунтовано. На підставі вищевказаного відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні, що відбулося 08.01.2009р, надав суду уточнення від 06.01.2008 р. №09/284 до пояснення, у якому вказує на те, що ствердження позивача про те, що він має можливість зробити   перерахунок платежів за договором від 03.6.1998 р. №31  тільки з моменту, коли буде законно застосована  схема розрахунків  при двох вхідних та одному вихідному  центрах комутації, не є вірним.

Представник позивача 26.02.2009р у судовому засіданні надав заяву від 26.2.2009р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути 209 665грн.80коп., у тому числі основний борг за договором від 03.6.1998р. №31 у розмірі 139 319грн.29коп., індекс інфляції у розмірі 61 139грн.99коп, 3% річних у сумі 9 206грн.52коп.

Також представник позивача у судовому засіданні надав суду  пояснення від 05.02.2009р  щодо індивідуального  порядку розподілу доходів  та строку позовної давності.

У судовому засіданні оголошувалися перерви на 17.3.2009р, 09.4.2009 р, 22.4.2009р, 07.5.2009 р, 18.5.2009р, 26.5.2009р.

Після перерв судові засідання були продовжені за участі тих же представників сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні, що відбулося 17.3.2009 р, надав суду заперечення  №09/62 від 17.3.2009р  на пояснення  позивача, яким вказує на те, що звинувачення позивача у  тому, що відповідач  недобросовісно користується своїми процесуальними правами, а також у тому, що  представлені докази  не мають значення  для розгляду справи, є безпідставними.

Представник позивача 09.4.2009р у судовому засіданні надав суду пояснення від 09.4.2009р, яким вказує на те, що індекс інфляції та 3% річних  підлягають сплаті відповідно до чинного законодавства України.

Представник відповідача у тому ж судовому засіданні  надав суду клопотання, яким просить суд  надіслати запит у Національну комісію з питань регулювання  зв'язку України, щодо дати узгодження  індивідуального порядку  розподілу тарифних  доходів за  міжміські, міжнародні телефонні розмови, проведені через  АТС-261, АТС-268 позивачем.

Також відповідач надав суду додаткові заперечення №09/76 від 08.4.2009р на пояснення  позивача, де вказує на те, безпосередні  фінансові зобов'язання  відповідача перед позивачем  за надані послуги міжміського, міжнародного телефонного зв'язку  даним договором  не були передбачені. Отже, посилання  позивача на  ст.. 625 ЦК України та позовні  вимоги стосовно  стягнення індексу інфляції та 3% річних безпідставні. І сума позовних вимог  у розмірі 139 319грн.29коп. не є сумою  заборгованості за спірним договором.

14 травня 2009 року  до суду від відповідача  надійшли пояснення  №09/96 від 13.5.2009р, у яких відповідач зазначає, що постановою САГС від 23.11.2006р у справі №2-19/10395.2-2006  ВАТ «Укртелеком» в особі Кримської дирекції  лише зобов'язано зробити перерахунок платежів за договором  від 03.6.1998р №31 виходячи із схем телефонних з'єднань по двох вхідних та одному вихідному центрах комутації. Договір від 03.6.1998р №31 припинив свою дію 20.12.2004р, порядок розрахунків за вказаним договором не було змінено і регулювався порядком, затвердженим наказом Міністерства зв'язку України від 30.10.1996р №234. Отже, на думку відповідача, самостійно зробити перерахунок платежів за договором та вийти з відповідним позовом майнового характеру позивач міг у будь – який час, але не скористався наданим правом та з 20.12.2007р строк позовної давності стік. Щодо індексу інфляції та 3% річних, то вони нараховуються лише у разі прострочення грошового зобов'язання, тоді як відповідач взагалі не повинен був сплачувати позивачу грошову суму за спірним договором.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін,  суд встановив:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові  рішення   ухвалюються  судами  іменем  України  і   є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір  № 31 від 03.6.1998р, відповідно до якого встановлені права та обов'язки сторін з надання послуг місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв'язку абонентам АТС, яка належить позивачу та порядок здійснення розрахунку. Вказаним договором сторонами передбачено розподіл доходів вхідних та вихідних з'єднань при двох центрах комутації. Відповідачем у односторонньому порядку на порушення умов договору була змінена схема з'єднань та встановлена схема вхідних з'єднань при двох центрах комутації, а вихідних з'єднань при одному центрі комутації, що стало підставою для  звернення позивача з позовом до Господарського суду АР Крим про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок платежів за договором № 31 від 03.06.1998 року за період з 01.07.1998 року по 20.12.2004 року виходячи із схеми телефонних з'єднань при двох вхідних та одному вихідному центрах комутації та встановлення факту здійснення вихідного з'єднання по схемі при одному центрі комутації з 01.07.1998 року

Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 23.11.2006 року у справі №2-19/10395.2-2006 зобов'язав ВАТ “Укртелеком” в особі Кримської дирекції провести перерахунок платежів товариством з обмеженою відповідальністю “Квадро+Норд.ЛТД.” за договором від 03.06.1998 року №31 відповідно до Порядку взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного і місцевого телефонного зв'язку України від 30.10.1996 року №234, за період з 03.03.2000 року по 20.12.2004 року виходячи із схеми телефонних з'єднань по двох вхідних та одному вихідному центрах комутацій.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.4.2007р касаційна скарга ВАТ “Укртелеком” в особі Кримської філії залишена без задоволення, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.11.2006р зі справи №2-19/10395.2-2006 залишена без змін.

Ухвалою ВСУ від 05.7.2007р відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду  постанови Вищого господарського суду України від 10.04.07 р. у справі № 2-19/10395.2-2006(2-24/8632.1-2007,2-21/5593-2003).

З матеріалів справи убачається, що постанова САГС 23.11.2006 року у справі №2-19/10395.2-2006 відповідачем виконана не була.

Позивачем заявлена вимога про стягнення основного боргу за договором від 03.6.1998р. №31 у розмірі 139 319грн.29коп, яка підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення, ухвали,  постанови  господарського суду,  що набрали законної  сили,  є  обов'язковими  на  всій  території  України  і виконуються   у   порядку,   встановленому  Законом  України  "Про виконавче провадження". (ст..115 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст..64 Закону України «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на території України.

Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення виникає у момент набрання ним чинності.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 23.11.2006р №2-19/10395.2-2006 підтверджений  договірний обов'язок відповідача здійснювати розрахунки відповідно до Порядку взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного і місцевого телефонного зв'язку України від 30.10.1996 року №234.

Суд зобов'язав ВАТ “Укртелеком” в особі Кримської дирекції ВАТ “Укртелеком” провести перерахунок платежів товариства з обмеженою відповідальністю “Квадро+Норд.ЛТД.” за договором від 03.06.1998 року №31 відповідно до Порядку взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного і місцевого телефонного зв'язку України від 30.10.1996 року №234, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.11.1996р №637/1698, за період з 03.03.2000 року по 20.12.2004 року виходячи із схеми телефонних з'єднань по двох вхідних та одному вихідному центрах комутацій.

Тобто судом підтверджено порушення відповідачем зобов'язань за договором №31 від  03.06.1998 року, а порушення відповідачем зобов'язань стало підставою для звернення  позивача з позовом про зобов'язання  відповідача  здійснити перерахунок платежів за договором №31 від  03.06.1998 року відповідно до вимог п.3.3 договору та відповідно до Порядку взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного і місцевого телефонного зв'язку різних форм власності, затвердженого Наказом Міністерства зв'язку України від 30.10.1996р №234 (надалі «Порядок взаєморозрахунків»).

Зобов'язання відповідача по проведенню перерахунку платежів за договором №31 від 03.6.1998р відповідно до Порядку взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного і місцевого телефонного зв'язку України від 30.10.1996 року №234, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.11.1996р №637/1698, за період з 03.03.2000 року по 20.12.2004 року виходячи із схеми телефонних з'єднань по двох вхідних та одному вихідному центрах комутацій виникла з моменту прийняття вищенаведеної постанови.

Відповідно до ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України у випадках,  встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.11.2006 р. у справі № 2-19/1095.2-2006, позивача зобов'язано здійснити перерахунок його зобов'язань перед нашим підприємством за договором від 03.06.1998 р. № 31 за період з 03.03.2000р. по 20.12.2004р., виходячи із схеми телефонних з'єднань по двох вхідних та одному вихідному центрах комутації.

Договором від 03.06.1998р. № 31 та Порядком взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного та місцевого телефонного зв'язку різних форм власності передбачена лише схема розрахунків при двох вхідних та двох вихідних центрах комутації.

Пунктом 4 наказу Мінзв'язку України від 30.10.1996 р. № 234 «Про порядок взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного та місцевого телефонного зв'язку різних форм власності» встановлено, що при використанні на мережі схем підключення, які не передбачені цим Порядком, застосовується індивідуальний порядок розподілу доходів.

Таким чином, схема розрахунків при двох вхідних та одному вихідному  центрах комутації  договором  від  03.06.1998 р.   №  31   не передбачена та є індивідуальною.

Севастопольський апеляційний господарський суд  приймаючи  постанову від 23.11.2006р у справі №2-19/10395.2-2006зобовязав провести перерахунки платежів виходячи зі схеми телефонних з'єднань по двох вхідних та одному вихідному центрах комутації, тобто фактично застосував схему, яка не була передбачена договором №31 від 03.6.1998р та порядком взаєморозрахунків.

Отже, право позивача та обов'язок відповідача здійснювати розрахунок за цією індивідуальною схемою виникли 23.11.2006р. До цієї дати право ТОВ «Квадро+Норд ЛТД.» на таки розрахунки не існувало, не могло бути порушене, та позивач не міг знати про таке порушення. Отже, строк позовної давності з вказаних розрахунків може починатись лише з 23.11.2006р.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку  про те,що позивачем строк позовної давності не пропущений.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав.

Таким чином, позов  у частині стягнення 139 319грн.29коп. боргу обґрунтований, підтверджується перерахунками розподілу доходів за послуги міжміського, міжнародного телефонного зв'язку за 2000, 2001, 2002, 2003 та 2004 роки (а.с.5-14 т.2) та підлягає задоволенню.

Доводи відповідача неспроможні, оскільки лист Державного департаменту з питань зв'язку та інформації України від 09.12.2004р не узгоджує індивідуальний порядок розрахунків за договором №31 від 03.6.1998р.

Цей лист узгоджує індивідуальний порядок розрахунків за договором №236-05 від 20.12.2004р, який не має відношення до договору №31 від 03.6.1998р та предмету спору, що розглядається. Це убачається з тексту цього листа, де йдеться про спільні дії сторін щодо підготовки нового договору, схем з'єднань, розподілу адміністративних витрат, додатку 3 тощо. Це підтверджується також самими уточненнями відповідача №09/284 від 06.01.2009р, де він зазначає, що «на підставі вказаного листу був укладений договір №236-05».

Позивач звертаючись у суд з позовом немайнового характеру, а саме: про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок платежів за договором № 31 від 03.06.1998 року за період з 01.07.1998 року по 20.12.2004 року виходячи із схеми телефонних з'єднань при двох вхідних та одному вихідному центрах комутації обрав такий спосіб захисту, правильність та обґрунтованість якого підтверджується постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 23.11.2006р №2-19/10395.2-2006.

Як було вказано вище, суд зобов'язав відповідача провести перерахунок платежів товариством з обмеженою відповідальністю “Квадро+Норд.ЛТД.” за договором від 03.06.1998 року №31 відповідно до Порядку взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного і місцевого телефонного зв'язку України від 30.10.1996 року №234, за період з 03.03.2000 року по 20.12.2004 року виходячи із схеми телефонних з'єднань по двох вхідних та одному вихідному центрах комутацій, після чого позивач звернувся з майновою вимогою, яка розглядається у рамках даної справи:  -  №2-2/9058-2008

Окрім вимоги про стягнення боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних та річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У частині стягнення інфляційних у розмірі 61 139грн.99коп за період з грудня 2006р по грудень  2008р та 3%  річних у розмірі 9 206грн.52коп за період з 23.11.2006р по 05.02.2009р позовні вимоги задоволенню не підлягають, тому що у силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Але  позивач не довів суду  пред'явлення відповідачу  до звернення позивача з позовом до суду  вимоги про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення  та 3% річних, тоді як момент настання виконання зобов'язання по сплаті суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та  річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення)  боржникові вимоги кредитора.

При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що позовна вимога не може розглядатися як вимога,  що відноситься до обов'язкового права Цивільного Кодексу України, тому як позовна вимога передбачена процесуальним законодавством (ст. 54 ГПК України), а виконання вимоги за цивільними зобов'язаннями залежить від визначених ст. 530 ЦК України термінів та подача позову не може впливати на такі терміни, оскільки на момент подачі позову, позов вже повинен бути обґрунтований.

Крім того, відповідно до ст..625 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три відсотки річних лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.

Тоді як, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 23.11.2006р №2-19/10395.2-2006 вирішений спір немайнового характеру та зобов'язано ВАТ “Укртелеком” в особі Кримської дирекції провести перерахунок платежів товариством з обмеженою відповідальністю “Квадро+Норд.ЛТД.” за договором від 03.06.1998 року №31 відповідно до Порядку взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного і місцевого телефонного зв'язку України від 30.10.1996 року №234, за період з 03.03.2000 року по 20.12.2004 року виходячи із схеми телефонних з'єднань по двох вхідних та одному вихідному центрах комутацій.

Вказана постанова не містить ні розмір суми, яка підлягає перерахунку за договором №31 від 03.06.1998 року, ні строк, у який повинно бути здійснено перерахунок, тому і визначити на яку суму повинні  нараховуватися інфляційні та річні, а також з якого моменту не представляється можливим, та відповідно позивач не довів правомірність нарахування суми інфляції у розмірі 61 139грн.99коп за період з грудня 2006р по грудень  2008р та річних у розмірі 9 206грн.52коп за період з 23.11.2006р по 05.02.2009р.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду оголошувалась перерва на 04.6.2009р для підготовки рішення.

Рішення оголошене 04.6.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Прийняти заяву позивача від 26.2.2009р. про збільшення позовних вимог.

2.          Позов задовольнити частково.

3.          Стягнути з ВАТ “Укртелеком” у особі Кримської дірекції (95000, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург, 1, п/р 260032256 в КРД АППБ “Аваль” м.Сімферополя, МФО 324021, код ЄДРПОУ 22236588)  на користь  ТОВ «Квадро+Норд ЛТД» (95018, м. Сімферополь, вул. Ракетна, 32/82 (АТС), п/р 26008301320098 КЦВ «Промінфестбанк» м.Сімферополь, МФО 324430, код ЄДРПОУ 19189164) 139 319грн.29коп боргу, 1 393грн19коп державного мита, 62грн.33коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.          У частині стягнення 61 139грн.99коп інфляційних та 9 206грн.52коп 3% річних відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.