10.2.2
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2941/14
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Матвєєва В.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Комунального підприємства «Сєвєродонецьке житлово-експлуатаційне управління» про стягнення заборгованості в сумі 581,75 грн., -
ВСТАНОВИВ:
25 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Комунального підприємства «Сєвєродонецьке житлово-експлуатаційне управління» про стягнення заборгованості в сумі 581,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу в Сєвєродонецькій міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за №440300000438.
Згідно фінансового звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, форми 4-ФСС, станом на 01.10.2013 за відповідачем рахується заборгованості у сумі 581,75 грн.
Оскільки відповідач не сплатив у добровільному порядку заборгованості зі сплати страхових внесків позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 28 квітня 2014 року справу призначено до розгляду у порядку скороченого провадження.
Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу на адресу: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 21-А.
13.05.2014 на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не проживає» (а. с. 16).
Відповідно до п. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.
З огляду на вищезазначене суддя вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Суддя, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач КП «Сєвєродонецьке житлово-експлуатаційне управління» зареєстроване в якості суб'єкт підприємницької діяльності-юридичної особи Сєвєродонецькою міською радою 07.08.2002 за №26204220Ю0020104 (а. с. 6), про що внесено запис до ЄДР підприємств та організацій України (а. с. 7). В Сєвєродонецькій міській виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зареєстрований як платник збору на обов'язкове соціальне страхування, що має найману робочу силу, 13.12.2001 за №440300000438 (а. с. 8).
Відповідно до ст. 14 Закону України від 14.01.1998 № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.
08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011.
Частиною 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 №2240-ІІІ (далі - Закон №2240-ІІІ).
Відповідно ст. 2 Закону №2240-ІІІ, роботодавець є страхувальником для осіб, зазначених у ч. 1 ст. 6 цього Закону, а це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.
Згідно із ч. 3 ст. 10 Закону №2240-ІІІ, виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління.
Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Відповідно до вимог ст. 13 Закону №2240-ІІІ, виконавча дирекція Фонду, серед іншого:
1) забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням;
2) здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
3) представляє інтереси страховика в судових та інших органах.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону №2240-ІІІ (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин), страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 27 Закону №2240-ІІІ (в редакції від 01.01.2011 зі змінами та доповненнями), страхувальник зобов'язаний вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.
Розмір страхових внесків та порядок їх обчислення і спати роботодавцями та застрахованими особами було визначено Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 №2213-111 та Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 № 16 (далі Інструкція №16).
Пунктом 5.1 Інструкції №16 передбачено, що нарахування збору до Фонду здійснюється страхувальниками за чинними ставками. При цьому не мають значення джерела фінансування виплат, статті витрат і види платіжних документів. Згідно п. 5.5 вказаної Інструкції перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банку.
Статтею 30 Закону №2240-ІІІ передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, не застосовується
Згідно фінансових звітів про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності форми 4-ФСС за 2010 рік та 9 місяців 2013 року (а. с. 4, 5), станом на 01.10.2013 за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 581,75 грн. Розмір вказаної заборгованості також підтверджується довідкою про стягнення заборгованості (а. с. 3).
Заборгованість до теперішнього часу відповідачем в добровільному порядку не погашена.
За таких обставин, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Комунального підприємства «Сєвєродонецьке житлово-експлуатаційне управління» про стягнення заборгованості в сумі 581,75 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецьке житлово-експлуатаційне управління» (юридична адреса: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Заводська, 21-А, інд. код 05432023) на користь виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місцезнаходження: 91055, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 13) заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 581,75 грн. (п'ятсот вісімдесят одна гривня сімдесят п'ять копійок), перерахувавши стягнені кошти на р/р37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанову складено у повному обсязі 15 травня 2014 року о 10 год. 10 хв.
Суддя В.В. Матвєєва
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2014 |
Оприлюднено | 22.05.2014 |
Номер документу | 38754762 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
В.В. Матвєєва
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні