Ухвала

від 13.05.2014 по справі 816/1071/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р.Справа № 816/1071/14

Головуючий 1 інстанції: Сич С.С.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.2014р. по справі № 816/1071/14

за позовом Лубенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Відділу державної виконавчої служби Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Лубенська ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ВДВС Гребінківського РУЮ Полтавської області ВП № 42433722 від 07.03.14 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.14 р. по справі № 816/1071/14 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.14 р. по справі № 816/1071/14 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити апеляційної скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.13 р. у справі № 816/5008/13-а був задоволений адміністративний позов Лубенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області про стягнення з ДП «Виробничий комплекс «Вінделектрик» (ідентифікаційний код 34422032) податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 10661,61 грн. на розрахунковий рахунок № 31116009700089, код платежу 1102100, одержувач УДКСУ у Гребінківському районі, код одержувача 37714540, банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019. У зв'язку з цим, 19.11.13 р. Полтавським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист по адміністративній справі № 816/5008/13-а, а 07.03.14 р. Лубенською ОДПІ подана заява про примусове виконання вказаного виконавчого листа.

Постановою державного виконавця ВДВС Гребінківського РУЮ ВП № 42433722 від 07.03.14 р. було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 816/5008/13-а на підставі п. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись із прийнятим органом ДВС рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищенаведеними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 42433722 від 07.03.14 р. відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі посилається на те, що відповідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом. Також апелянт посилається на те, що у оскарженій постанові ВП № 42433722 від 07.03.14 р. відповідачем не було зазначено, які саме обставини виключають можливість здійснення виконавчого провадження.

Колегія суддів зазначає, що підставою для прийняття рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) слугувало те, що за висновком відповідача даний вид стягнення (слід розуміти стягнення податкового боргу) з юридичної особи здійснюється податковим органом згідно положень ПК України. При цьому відповідач послався на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», де вказано, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших, передбачених законом, обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Зі змісту наведеної норми випливає, що ПК України встановлює особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні ПК України.

Судом першої інстанції правильно встановлено та це підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.13 р. у справі № 816/5008/13-а стягнуто з рахунків ДП «Виробничий комплекс «Вінделектрик» податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 10661,61 грн.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.04 р. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно п. 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні. Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно абз. 2 п. 95.3 ст. 95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 ст. 95 ПК України.

Таким чином, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно в розглядуваних випадках немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.14 р. по справі № 816/1071/14 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Лубенської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.14 р. по справі № 816/1071/14 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.04.14 р. по справі № 816/1071/14 за позовом Лубенської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Відділу державної виконавчої служби Гребінківського районного управління юстиції Полтавської області про скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С. Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Тацій Л.В.