Рішення

від 25.05.2009 по справі 10668-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10668-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

25.05.2009Справа №2-24/10668-2008

За позовом  Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Кримгаз», (95001 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А; ідентифікаційний код 03348117)

До відповідача Фірми «Стас і Ко», (95034 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Тролейбусна, 11, кв. 1; ідентифікаційний код 30193824)

Про стягнення 77803,71 грн.

                                                                                                    Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Пихун Ю.В. – представник( юрисконсульт),посвідчення № 116 від 31.12.2009р, довіреність № 4282 від 05.11.2008р.

Від відповідача – Шпітальна С.В. – представник, довіреність № 05 від 26.01.2009р., паспорт ЕЕ 548660 від 06.09.2001р.

 Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Кримгаз» звернулося з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача Фірми «Стас і Ко» про стягнення 57306,74 грн. основного боргу, 17765,09 грн. індексу інфляції, 2731,88 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Фірмою «Стас і Ко» своїх зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт за субпідрядним договором № 227 на «Реконструкцію будівлі по пров. Совнаркомовський, 3а в м. Сімферополь» від 13.12.2006 р.,  в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 57306,39 грн., що і стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Кримгаз» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання зобов'язання 17765,09 грн. інфляційних втрат, 2731,88 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.12.2008р. порушено провадження по справі суддею Господарського суду АР Крим Пєтуховою Н.С.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторін.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду АР Крим  Тіткова С.Я. від 24.03.2009 р. у зв'язку з хворобою судді Господарського суду АР Крим Пєтухової Н.С.  справу № 2-9/10668-2008 передано судді Господарського суду АР Крим  Колосовій Г.Г.  з привласненням їй номеру № 2-24/10668-2008.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24 березня 2009 року  справа була прийнята до провадження суддею Господарського суду АР Крим  Колосовою Г.Г. та призначена до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач посилається на те, що відповідно до умов договору субпідряду  оплата за виконані роботи проводиться в межах фактичного фінансування, а джерело фінансування – бюджетні кошті. Оскільки фінансування з бюджету було відсутнє, а також на сьогоднішній день існує заборгованість замовника перед генеральним підрядником, останній не має можливості розрахуватися з субпідрядником.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява про зменшення позовних вимог, так позивач посилається на те, що у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою при розрахунку ціни позову, просить суд стягнути з відповідача 77803,71 грн., у тому числі: 57306,74 грн. основного боргу, 17765,09 грн. – індексу інфляції, 2731,88 грн. – 3 % річних.

Зазначена заява позивача про зменшення позовних вимог у зв'язку з допущенням арифметичної помилки при розрахунку ціни позову прийняті судом до розгляду.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

31.12.2006 р. між Фірмою «Стас і Ко» (Генпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації «Кримгаз» (Субпідрядник) був укладений субпідрядний договір № 227 на «Реконструкцію будівлі по пров. Совнаркомовський, 3а в м. Сімферополі» (а.с. 7-9).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Підрядник доручає, а Субпідрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по «Реконструкції будівлі по пров. Совнаркомовський, 3а в м. Сімферополі» (Газооснащення будівлі), у подальшому Об'єкта.

Вартість робіт на 2006 р. складає 67,3044 тис грн.. (п. 1.2 Договору).

Джерело фінансування – бюджетні кошти (п. 1.3 Договору).

Дійсний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 2.1 Договору).

Оплата по договору здійснюється в межах фактичного фінансування (п. 3.3 Договору).

Підрядник має право затримати платежі за роботи, що виконані субпідрядником з порушенням будівельних норм та правил, проектних рішень на період усунення виявлених порушень. Остаточний розрахунок здійснюється Підрядником після повного закінчення робіт із включенням усунення виявлених недоліків у процесі приймання недоліків та підписання акту приймальної комісії (п.3.4 Договору).

Підрядник зобов'язаний оплатити Субпідряднику вартість виконаних робіт у межах фактичного фінансування на умовах дійсного договору (п.4.2.4 Договору).

На виконання умов Договору позивачем виконано робіт на загальну суму 57306,74 грн., що підтверджується підписаними та погодженими сторонами договору Актами приймання виконаних підрядних робіт № 1/7 за лютий 2007 року та № 21 за квітень 2007 р. (а.с.10-17).

Проте, відповідач не виконав свої обов'язки за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт за Актами приймання виконаних підрядних робіт № 1/7 за лютий 2007 року та № 21 за квітень 2007 р., в результаті чого за ним склалася заборгованість  за виконані роботи у розмірі 57306,74 грн., що і послужило підставою для звернення Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Кримгаз» із позовом до суду про стягнення вказаної заборгованості в примусовому порядку.

 Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось, сторони у договорі субпідряду передбачили, що остаточний розрахунок виконується Підрядником після повного закінчення робіт, включаючи усунення виявлених недоліків у процесі приймання недоліків а підписання акту приманної комісії (п.3.4 Договору).

Оскільки умовами договору не визначено кінцевої дати розрахунків за виконані роботи, а також те, що в актах приймання виконаних підрядних робіт № 1/7 за лютий 2007 року та № 21 за квітень 2007 р. відсутня дата приймання відповідачем зазначених робіт, суд не може прийняти посилання позивача на п. 3.4 договору щодо проведення розрахунків.

Позивач також посилається на Наказ від 21.06.2002 р. № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві», у якому зазначається, що акти приймання виконаних будівельних робіт складаються щомісячно, а отже оскільки акт № 21 за квітень 2007 р. складений у квітні, то підписаний він теж у квітні.

Суд не приймає зазначені посилання до розгляду, оскільки зазначеним Наказом від 21.06.2002 р. № 237/5 затверджені типові форми первинних облікових документів у будівництві, де обов'язковим реквізитом актів є дата його підписання як замовником так і підрядником.

За такими обставинами слід застосовувати ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Така вимога була направлена позивачем на адресу відповідача 27.02.2008 р. за вих. № 829, яка була отримана останнім 17.03.2008 р., про свідчить відповідь відповідача на зазначену вимогу (а.с. 36,62).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Сторонами були підписані відповідні акти здачі-приймання виконаних робіт без будь-яких заперечень.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позов посилається на те, що умовами договору передбачений обов'язок підрядника сплатити виконані роботи у межах фактичного фінансування. Оскільки таке фінансування було відсутнє, відповідач не мав можливості розрахуватися з позивачем.

Суд не приймає зазначені заперечення до розгляду, у зв'язку наступним.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Крім того, відповідачем не було надано доказів відсутності фінансування  за зазначеним договором субпідряду, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідачем не було також надано доказів виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивачем Відкритим акціонерним товариством з газопостачання та газифікації «Кримгаз» виконано своє зобов'язання за договором субпідряду,  здійснені роботи на загальну суму  57306,74 грн., що підтверджено підписаним сторонами актами здачі-приймання виконаних підрядних робіт.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 17765,09 грн. інфляційних втрат за період з 01.05.2007 р. по 31.10.2008 р. та 2731,88 грн. 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за період  01.05.2007 р. по 30.11.2008 р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, сума інфляційних витрат та 3 % річних повинна бути перерахована з огляду на наступне.

Так, період для нарахування індексу інфляції на 3 % річних за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання повинен бути зменшений з огляду на наступне.

Судом встановлено, що вимога про оплату заборгованості була направлена позивачем на адресу відповідача 27.02.2008 р. за вих. № 829, та була отримана останнім 17.03.2008 р. Отже, на підставі частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, остаточний термін виконання зобов'язання відповідачем слід вважати 24.03.2008 р.

Таким чином період для нарахування індексу інфляції має становити з 25.03.2008 р. по 31.10.2008 р.

Крім того, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня (Лист Верховного суду України від  03.04.97 г. N 62-97р  «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»).

Отже період нарахування індексу інфляції становить з квітня 2008 р по жовтень 2008 р., та обчислюється наступним чином:

57306,74 грн. (сума заборгованості у вказаний період) * 103,1% * 101,3%* 100,8 % * 99,5% * 99,9 % * 101,1 % * 101,7 % (величини індексу інфляції  за квітень 2008 р. по жовтень 2008 р.) – 57306,74 грн. = 4355,31 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума  індексу інфляції у розмірі 4355,31 грн.

В частині стягнення 13409,78 грн. індексу інфляції у позові відмовлено.

Період для нарахування 3 % річних також має становити з 25.03.2008 р. по 30.11.2008 р.  та обчислюється наступним чином:

57306,74 грн. (сума заборгованості у вказаний період) * 3% * 251 дн. (кількість днів прострочення виконання зобов'язання)/365= 1182,25 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума  3 % річних  у розмірі 1182,25 грн.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 1549,63 грн., суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Згідно ст. 8 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від  21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» від  21 січня 1993 року N 7-93 зі змінами та доповненнями із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача 57306,74 грн. основного боргу, 17765,09 грн. індексу інфляції, 2731,88 грн. 3 % річних, що разом складає 77803,71 грн.

Так 1 відсоток від вказаної суми становить 778,04 грн., тоді як з платіжного доручення  № 5318 від 19.11.2008 р., доданого до позовної заяви, вбачається, що держмито сплачено у розмірі 832,09 грн.

Отже, сума зайве сплаченого державного мита у розмірі 54,05 грн. підлягає поверненню Відкритому акціонерному товариству з газопостачання та газифікації «Кримгаз».

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  01.06.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фірми «Стас і Ко», (95034 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Тролейбусна, 11, кв. 1; ідентифікаційний код 30193824) на користь Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Кримгаз», (95001 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А; ідентифікаційний код 03348117; р/р 26002301323110 КЦО ПІБ України, м. Сімферополь, МФО 324430)  57306,74 грн. заборгованості, 4355,31 грн. індексу інфляції, 1182,25 грн. 3 % річних, 628,45 грн. державного мита та 95,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 13409,78 грн. індексу інфляції, 1549,63 грн. 3 % річних у задоволенні позову відмовити.

4.          Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач – Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу – 22090200 ; ЄДРПОУ – 34740405; Банк – ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026)  на користь Відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Кримгаз», (95001 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Училищна, 42-А; ідентифікаційний код 03348117) 54,05 грн. зайве сплаченого державного мита платіжним дорученням  № 5318 від 19.11.2008 р.

     Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.