Рішення

від 19.05.2009 по справі 10840-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

10840-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2009Справа №2-23/10840-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілал Алюмініум Юкрейн", м.Донецьк

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Еліт-Окно", м.Сімферополь

Про стягнення 74 913,73 грн.

Суддя Доброрез І.О.    

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Ніколаєв О.О., представ. за довір. від 12.01.2009р.

Від відповідача –  не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 74913,73 грн.  заборгованості, в тому числі: 71481,44 грн. основного боргу, 1970,91 грн. пені, 3% річних у розмірі 246,20 грн., інфляції у розмірі 1215,18 грн., а також 749,14 грн. державного мита та 118,00 грн. на інформаційно – технічне забезпечення процесу.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому не визнає заборгованість на суму 46605,87 грн., а саме щодо рахунку-фактури №СД-0004506 від 07 жовтня 2008р. на суму 5853,00 грн. в частині 1719,22 грн. за мотивами того, що при поставці товару за вищевказаним рахунком було виявлено невідповідність за кольором товару на суму 1719,22 даний товар був повернений на підставі довіреності №137 від 17.10.2008р. Також відповідач не визнає суму 42671,53 грн.  щодо видаткової накладної №СД-003640 від 03.10.2008р. за мотивами того, що товар не приймався за рахунком-фактурою №СД-0004116 від 22.09.2008р. на підставі вищевказаної видаткової накладної, та ставить під сумнів підпис уповноваженої особи ТОВ «Моноліт-Еліт-Окно» Усеінова Р.

В судовому засіданні 10.03.2009р. представник позивача надав уточнення до позовної заяви згідно яких просить стягнути з відповідача 81470,48 грн. заборгованості, в тому числі: 69762,22 грн. основного боргу, пеню у розмірі 6312,97 грн., 3% річних у розмірі 790,99 грн., та інфляцію у розмірі 4604,30 грн.

         Ухвалою господарського суду АР Крим від 10 березня 2009р. провадження по справі  було зупинено та справа направлена у Сімферопольське МУ ГУ МВС України для проведення перевірки щодо можливої підробки підпису у видаткової накладної №СД-003640 від 03.10.2008р. та рахунку-фактурі №СД-0004116 від 22.09.2008р. та встановлення факту чи приймався товар на суму 42671,53 грн. відповідачем.

22 квітня 2009р. до господарського суду АР Крим надійшли висновки матеріали перевірки по справі 2-23/10840-2008 у зв'язку із чим провадження у справі було поновлено.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи  представника позивача, суд

                                                                Встановив :

30.10.2007р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хілал Алюмініум Юкрейн" (постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Еліт-Окно" (покупець) уклали договір поставки №09-ПО-63/2 відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар, а покупець прийняти та оплатити його в порядку та на умовах, передбачених цім договором.

Згідно з п.8.1 договору, договір набирає сили  з моменту його підписання та діє до 31.12.2008р., але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань по цьому договору.

Пунктами 2.3, 2.4 договору передбачено, що 100% оплата за товар здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару згідно виставленому рахунку-фактурі шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, а також у іншій не забороненій законодавством України формі. Моментом поставки покупцю товару за умовами цього договору є дата передачі товару, вказана у витратній накладній, підписаній повноважними представниками обох сторін.

Згідно умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на підставі податкових накладних: №СД-0003628 від 02.10.2008р. на суму 2557,04грн., №СД-0003640 від 03.10.2008р. на суму  42671,53грн., №СД-0003605 від 02.10.2008р. на суму  1883,79грн., №СД-0003629 від 02.10.2008р. на суму  644,84грн., №СД-0003712 від 08.10.2008р. на суму  5853,78грн., №СД-0003712 від 08.10.2008р. на суму 5853,78грн., №СД-0003824 від 14.10.2008р. на суму  6513,60грн., №СД-0003827 від 14.10.2008р. на суму 11406,86грн.

Таким чином, позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 71481,44грн., що підтверджується вищевказаними витратними накладними, підписаними працівником відповідача Усеіновим Р., який одержав товар на підставі довіреностей серії ЯПА №888578 від 01.10.2008р. та серії ЯПА №888585 від 11.10.2008р. (а. с. 11-17, 23,24).

Відповідач повернув позивачу товар на підставі накладної №СД-0000064 від 17.10.2008р. на суму 1719,22 грн.

Таким чином за відповідачем числиться заборгованість за поставлений товар на суму 69762,22грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно, виконати роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

        Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

        Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

         Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не  встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Однак, в порушення взятих на себе обов'язків, відповідач не оплатив вартість поставленої продукції.

Суд уважно вивчив доводи відповідача та вважає необхідним зазначити наступне.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства  є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна доказати ті обставини на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.2 статті 34 ГПК України обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не    можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проведеним Науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром при ГУМВС України в АР Крим дослідженням встановлено, що висновок спеціалісту щодо можливості підробки підпису Усеінова Р. у видаткових накладних носить імовірнісний  характер, відповісти на питання у категоричній формі не представилося можливим. Рішення про порушення кримінальної справи за даним фактом не приймалось.

Таким чином, відповідачем не доведено суду факту неотримання товару за видатковою накладною №СД-003640 від 03.10.2008р.

Також факт наявності заборгованості у сумі 69762,22грн. та визнання її відповідачем підтверджується: актом звірки взаєморозрахунків підписаним сторонами та скріпленим печатками, листом відповідача вих. №11/087 від 17.11.2008р. та графіком погашення заборгованості (а.с.76, 35,77).

На підставі викладеного, суд вважає, що  вимоги про стягнення суми основного  боргу у розмірі 69762,22грн. є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також згідно доповнення до позовної заяви, позивачем була заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 6312,97грн., 3% річних у розмірі 790,99 грн. та інфляційних витрат у розмірі 4604,30 грн.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

        Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Пунктом 5.3 договору передбачена відповідальність відповідача за порушення порядку та строків оплати, передбачених п.2.4 цього договору, у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості по оплаті за товар за кожний день прострочення платежу до моменту належного виконання.

Пеня у сумі 6312,97грн. розрахована позивачем у  додатку №1 (а.с.68-69) нарахована вірно, згідно вимог чинного законодавства, є обґрунтованою та  підлягає стягненню.  

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індекс інфляції становить 4604,30грн., 3% річних складає 790,99грн. також розраховані позивачем вірно (а.с.70-73) і підлягають стягненню.

Оскільки позивачем 10.03.2009р. були збільшені позовні вимоги на суму 6556,75грн., а державне мито відповідно до збільшеної ціни позову позивач не сплатив, з нього підлягає стягненню 102,00грн. державного мита у дохід Державного бюджету України.

Державне мито та  витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу    підлягають стягненню з відповідача згідно ст.49 ГПК України.

         Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя  може  оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як  позивача,  так  і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності  представника  лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні 19.05.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 25.05.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу  Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.          Позов задовольнити.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Еліт-Окно" (юр. адреса: 95049, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Гречеська, буд.16; фактична адреса: 95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Пролетарська, 4/13, п/р 26008110002 у ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, ЄДРПОУ 34896994, ІПН 348969901095, св-во №100023055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілал Алюмініум Юкрейн" (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 31, п/р 26005052376000 у Дон. обл. дир. ВАТ «Райффазен Банк Аваль», МФО 335076, ЄДРПОУ 30340619, ІПН 303406105631) 69762,22 грн. основного боргу, пеню у розмірі 6312,97 грн., 3% річних у розмірі 790,99 грн., інфляційні витрати у розмірі 4604,30 грн., 851,14 грн. державного мита та  118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

     3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хілал Алюмініум Юкрейн" (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 31, п/р 26005052376000 у Дон. обл. дир. ВАТ «Райффазен Банк Аваль», МФО 335076, ЄДРПОУ 30340619, ІПН 303406105631) у дохід Державного бюджету  (р/р 31115095700002, Держбюджет м.Сімферополя, код платежу 22090200, Банк ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) державне мито у сумі 102,00грн.

     4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.