Ухвала

від 19.05.2014 по справі 265/3209/14-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 265/3209/14-ц

Провадження № 6/265/267/14

У Х В А Л А

19 травня 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шиян В.В.,

при секретарі Мальській Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Маріуполя Донецької області подання Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -

В С Т А Н О В И В :

16 травня 2014 року Орджонікідзевський ВДВС ММУЮ звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, посилаючись на те, що на виконанні в Орджонікідзевському ВДВС Маріупольського МУЮ знаходиться судовий наказ № 15/252, виданий 25.09.2006 року Господарським судом Донецької області про примусове виконання рішення від 14.09.2006 року, про стягнення з Малого приватного підприємства "Лучезар" (юридична адреса: 87529, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Орджонікідзе, 3/37; код ЄДРПОУ 20392083; розрахунковий рахунок 26005980576 в МФ АКБ "Укрсоцбанк"; МФО 334185) на користь Відкритого Акціонерного Товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (юридична адреса: 87505, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, 1; код ЄДРПОУ 00191158; р/р 26003501676000 в Маріупольської філії ПУМБ; МФО 335742) суму 14 459,49 гривень (а саме: суму основного боргу - 13 977 гривень, суму 3% річних - 482,49 гривні) крім того витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 гривень та витрати на сплату державного мита у розмірі 144,60 гривень. Наказ № 15/252 надійшов до Орджонікідзевського ВДВС ММУЮ на виконання в восьме. З урахуванням попередніх стягнень, що мали місце до 2010 року, залишок боргу складає 9 136,80 гривень, в подальшому стягнень не відбувалось. 13.11.2013 року згідно ст.ст. 17,19,25 Закону України "Про виконавче провадження" на підставі наказу № 15/252 та заяви ПАТ "МК "Азовсталь" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржнику запропоновано самостійно виконати судове рішення та надати до ВДВС документальне підтвердження факту виконання. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб станом на 13.05.2014 року керівником МПП "Лучезар" є ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_1 як керівник підприємства-боржника володіє інформацією про наявність у МПП "Лучезар" заборгованості перед ПАТ "МК "Азовсталь" та про винесення господарським судом Донецької області судового рішення у справі № 15/252 про стягнення з підприємства суми заборгованості, але не вчиняє дій, спрямованих на погашення заборгованості Малим приватним підприємством "Лучезар", тому Орджонікідзевський ВДВС ММУЮ, вважає, що ОСОБА_1, як керівник підприємства-боржника, ухиляється від виконання зобов'язань покладених рішенням суду. У зв'язку з тим що вище вказаний виконавчий документ не виконаний, Орджонікідзевський ВДВС Маріупольського МУЮ просить суд встановити тимчасове обмеження стосовно ОСОБА_1 у праві виїзду за межі до виконання ним своїх зобов'язань.

У судове засідання представник Орджонікідзевського ВДВС Маріупольського МУЮ не з'явився за невідомих суду причин.

Відповідно до ч.2 ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця. З урахуванням наведеного, суд вважає за можливим розглянути подання у судовому засіданні на підставі доказів, які маються в матеріалах справи, без участі представника державної виконавчої служби.

Дослідивши надані матеріали, суд вважає, що подання задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

13 листопада 2013 року керівнику МПП "Лучезар" на адресу: місто Маріуполь, вулиця Орджонікідзе, будинок 3/37 було направлено виклик державного виконавця, яким керівника зобов'язано з'явитися до ВДВС 26.11.2013 року, а також доведено до відома зміст статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (права та обов'язки сторін), попереджено про кримінальну відповідальність за ст.382 Кримінального кодексу України. Рекомендований лист з постановою про відкриття виконавчого провадження від 13 листопада 2013 року серії ВП № 40669435, що направлено на адресу МПП "Лучезар": місто Маріуполь, вулиця Орджонікідзе будинок 3/37, повернувся до ВДВС з відміткою поштового відділення № 29 міста Маріуполя «за закінченням строку зберігання». Другий лист повернуто не було.

Згідно відповіді ДПС боржник має рахунки в ПАТ "Укрсоцбанк". Постанова про арешт коштів боржника була винесена 18.12.2006 року (при першому пред'явленні наказу № 15/252 до виконання), арешт є чинним. Кошти на рахунках підприємства-боржника відсутні.

Згідно інформаційної довідки № 13060497 від 19 листопада 2013 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості стосовно МПП "Лучезар" - відсутні.

Згідно комп'ютерної бази даних обліку РІІС Центру № 1 з обслуговування міста Маріуполя та Новоазовського району при УДАІ ГУМВС Донецької області станом на 20 листопада 2013 року транспортні засоби за МПП "Лучезар" не зареєстровані.

Згідно довідки Управління Держземагентства у місті Маріуполі Донецької області № 2013/4819 від 03 грудня 2013 року відомості про наявність земельних ділянок у власності або у користуванні боржника МПП "Лучезар" не значиться.

31.03.2011 року при попередньому пред'явленні наказу № 15/252 на підставі заяви стягувача згідно ст.ст.25,57 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії ВП №25540657, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно МПП "Лучезар". Відомості про обтяження було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 13060793 від 19 листопада 2013 року.

25.11.2013 року до Відділу адресно-довідкової роботи Головного управління ДМС України в Донецькій області направлено запит щодо адреси реєстрації ОСОБА_1. Згідно отриманої відповіді ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований з 16.01.1998 року за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно листа № 7 від 20.11.2013 року, який надав керівник МПП "Лучезар" ОСОБА_1 з якого вбачається, що підприємство господарської діяльності не веде, на балансі підприємства основних та оборотних засобів, товарів, інших активів - не мається.

У присутності ОСОБА_1 було складено акт державного виконавця від 28 листопада 2013 року, в якому відображено встановлену при спілкуванні з керівником МПП "Лучезар" наступну інформацію: за адресою: місто Маріуполь, вулиця Орджонікідзе, 3/37 МПП "Лучезар" не знаходиться, фактичного місце розташування підприємство не має, господарську діяльність не здійснює, та через відсутність господарської діяльності погашення боргу не здійснює.

Заборгованість за наказом № 15/252 господарського суду Донецької області станом на 12.05.2014 року не погашена та становить 9 136,80 гривень.

Згідно до п.18 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, коли особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням державний виконавець має право у процесі здійснення виконавчого провадження звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.

Згідно ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у разі, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання ним зобов'язань.

Крім того, право на свободу пересування та право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, визначається Протоколом №4 до Конвенції про захист прав та основних свобод людини, який гарантує деякі права і свободи, що не включені до Конвенції та першого Протоколу до неї. Зокрема, стаття 33 Конституції України без суттєвих змін відтворює це конвенційне положення.

Свобода пересування не є абсолютним правом. Вона може бути правомірно обмежена державою, але лише за певних умов: такі обмеження мають бути передбачені національним законом, відповідати критерію «необхідності у демократичному суспільстві» та слугувати правомірній меті (інтереси національної або громадської безпеки, забезпечення громадського порядку, запобігання злочинам, охорона здоров'я або моралі, захист прав і свобод інших осіб). Крім того, п.4 ст. 2 Протоколу №4 встановлює, що право на свободу пересування можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдовуються суспільними інтересами.

Отже відповідно до наведених норм тимчасове обмеження у праві виїзду боржника може мати місце за умови підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань та подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника повинно містити обставини які би вказували на ухилення боржника від виконання рішення суду і зобов'язань з погашення визначеної в рішенні заборгованості.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Із матеріалів справи вбачається, що державний виконавець звертаючись до суду із вказаним поданням не надав жодних доказів саме про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань, наявність же одного статусу боржника не є підставою для тимчасового обмеження виїзду його за межі України.

За таких підстав, суд вважає, що подання Орджонікідзевського ВДВС ММУЮ про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань - є не обґрунтованим, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368, 377-1 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Головного управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві виїзду за межі України - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга, що подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя