Рішення

від 11.06.2009 по справі 11/1242

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/1242

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" червня 2009 р.                                                     Справа № 11/1242

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Маріщенко Л.О.

                         судді  

за участю представників сторін

за первісним позовом

від позивача Федоров В.Г. - довіреність №12 від 15.01.2009 року

від відповідача Панчук В.Г. - довіреність №1 від 02.02.2009р., Новак З.В. - в.о. директора  (наказ №43 від 11.06.08р.).

за зустрічним позовом

від позивача Панчук В.Г. - довіреність №1 від 02.02.2009р., Новак З.В. - в.о. директора  (наказ №43 від 11.06.08р.).

від відповідача Федоров В.Г. - довіреність №12 від 15.01.2009 року 

Розглянувши справу за позовом ПСП "Граніт" (с.Токарів Новоград-Волинського району)  

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Баранівський молокозавод" (м.Баранівка)

про стягнення 79258,01 грн.

за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Баранівський молокозавод" (м.Баранівка)

до ПСП "Граніт" (с.Токарів Новоград-Волинського району)

про визнання договору таким, що втратив чинність

Первісним позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 79258,01 грн. заборгованості.

Представником первісного позивача двічі було подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до останнього просить стягнути з первісного відповідача 88969,21 грн. заборгованості.

Оскільки дана заява не суперечить вимогам ст.22 ГПК України, справа вирішується в межах уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні представник первісного позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав заявлених в позовній заяві, уточненнях та поясненнях до неї.

Первісний відповідач позовні вимоги заперечив, як заявлені безпідставно.

Первісним відповідачем було подано зустрічний позов про визнання Договору №15/05 від 15.05.2008р. таким, що втратив чинність.

В судовому засіданні зустрічні вимоги підтримав.

Первісний позивач зустрічні позовні вимоги спростовує.

Дослідивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

15.05.2008р. між сторонами по справі було укладено Договір №15/05 на закупівлю молоко сировини, відповідно до умов якого первісний відповідач здійснює закупівлю молоко сировини згідно ДСТУ-3662-97, оплачує вартість поставленого первісним позивачем молоко сировини по цінами обумовленим в додатку.

Відповідно п.2.1 Договору, термін дії Додатку обмежується сторонами при умові складання нового Додатку на закупівлю молоко сировини. В додатку обумовлюється кількість поставленого молока, ціна його, оплата.

Згідно п.3.3 первісний відповідач зобов'язувався перерахувати кошти за кожні 15 днів на протязі 5-ти банківських днів після звітного періоду.

15.05.2008р. сторони уклали Додаток №1, протокол погодження цін на молоко згідно Договору №15/05, терміном до 01.06.2008р. - 1,50 грн.

Первісний позивач вказує, що в травні-липні передав у власність первісного відповідача 282889 кг молока в заліковій вазі, що за даними приймальних квитанцій, оформлених та посвідчених первісним відповідачем, становить 397782,70 грн.

Однак пояснює, що первісний відповідач свої зобов'язання виконав не належним чином, розрахувавшись лише на суму 350610,75 грн., в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 47171,95 грн.

Крім того зазначає, що в порушення п.5.3 Договору, первісний відповідач в односторонньому порядку змінив ціну за молоко в червні-липні 2008 року до 1,30 грн., що призвело до збитків в сумі 26550,80 грн.

Керуючись ст.625 ЦК України, ст.ст.231, 232 ГК України, нарахував первісному відповідачу 9362,79 грн. інфляційних втрат, 1520,90 грн. річних, 4362,77 грн. штрафних санкцій.

Первісний відповідач позовні вимог заперечив, подав зустрічний позов про визнання Договору №15/05 таким, що втратив чинність з 01.06.2008р.

На думку первісного відповідача, оскільки Додатком було визначено ціну на молоко до 01.06.2008р., а термін дії Договору не був визначений, то такий договір обмежений терміном дії Додатку.

Вказує, що оскільки термін дії додатку закінчився, а саме його не було погоджено з 01.06.2008р., Договір, відповідно п.4.4 втратив свою юридичну силу.

За поставлений первісним позивачем товар за період з червня по липень, первісний відповідач вважав за необхідне, розрахуватися з первісним позивачем виходячи із середньо ринкової ціни 1,00 грн. за 1 кг, таким чином оплативши 29854,00 грн.

За таких обставин, на його думку фактично було переплачено первісному позивачу 4394,25 грн.

Первісний позивач зустрічні позовні вимоги заперечив, вказує, що укладений між сторонами Договір не втратив своєї юридичної сили, та продовжував діяти, оскільки первісний відповідач продовжував отримувати молоко та оплачувати його вартість згідно платіжних доручень, вказуючи підставу платежу за молоко сировину згідно Договору №15/05 від 15.05.2008р.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд задовольняє первісні позовні вимоги в частковому обсязі та відмовляє в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписом ст.628 ЦК України зміст Договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором №15/05 від 15.05.2008р. на закупівлю молоко сировини, сторони передбачили усі істотні умови, зокрема, визначили, що первісний відповідач зобов'язується перераховувати кошти за кожні 15 днів на протязі 5-ти банківських днів після звітного періоду.

За приписом ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст.525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Факт виконання первісним позивачем  належним чином своїх зобов'язань перед первісним відповідачем підтверджується приймальними квитанціями від 31.05.2008р., від 30.06.2008р., від 31.07.2008р.

Однак первісний відповідач свої зобов'язання виконував неналежним чином, провівши лише частковий розрахунок за отриманий товар, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 47171,95 грн.

Крім того, проводячи розрахунки за товар по ціні 1,30 грн., первісний відповідач недоплатив первісному позивачу в червні-липні 2008 року 26550,80 грн.

Господарський суд не погоджується з позицією первісного позивача та зустрічними позовними вимогами в частинні визнання Договору №15/05 таким, що втратив свою дію з 01.06.2008р. з наступних підстав.

За приписом ст.631 ЦК України, строком Договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Статтею 655 ЦК України, зміна або розірвання Договору вчинюється в такій самій формі, що й Договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено Договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, укладаючи Договір №15/05 від 15.05.2008р. сторони не визначили термін його дії, а відтак даний договір є безстроковим.

Є недоречною позиція первісного відповідача, що Договір припинив свою дію в зв'язку з припинення своєї дії Додатком №1, оскільки даним Додатком сторонами було погоджено ціну товару, а не термін дії Договору.

Суд не погоджується з посиланням первісного позивача на п.4.4, відповідно до умов якого у випадку непогодження цін згідно додатку Договір втрачає юридичну силу, оскільки згідно Додатку №1 сторонами було погоджено ціну товару в розмірі 1,5 грн. за 1 кг до 01.06.2008р.

Крім того, підтвердженням чинності Договору буде отримання первісним відповідачем товару згідно приймальних квитанцій та часткова оплата вартості товару з призначенням платежу саме згідно Договору №15/05 від 15.05.2008р. укладеного між сторонами.

Наведені вище обставини свідчать про безпідставність позиції первісного відповідача щодо втрачання Договором юридичної сили та розрахунки з первісним позивачем по ціні 1,00 грн. за 1 кг молоко сировини, як середньо ринкової.

За червень-липень 2008 року товар був поставлений згідно умов Договору від 15.05.2008р., а відтак і розрахунки за нього, враховуючи не визначення ціни після червня 2008 року, повинні були проводитись згідно останніх визначених, а саме по 1,50 грн. за 1 кг.

Керуючись ст.625 ЦК України, ст.ст.231, 232 ГК України, нарахував первісному відповідачу 9362,79 грн. інфляційних втрат, 1520,90 грн. річних, 4362,77 грн. штрафних санкцій.

Господарський суд погоджується з позивачем в розрахунках 3% річних, інфляційних втрат, як таким, що відповідають чинному законодавству, однак не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій.

Згідно ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Разом з тим, первісний позивач нараховуючи первісному відповідачу штраф неврахував, що даний вид забезпечення зобов'язання договором передбачений письмово не був, а відтак дана вимога про стягнення є безпідставною.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд задовольняє первісні позовні вимоги в частині стягнення 84606,44 грн. В частині стягнення 4362,77 грн. відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються на первісного відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 526, 530 Цивільного кодексу України, керуючись ст. 22, 33, 49, 69,75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баранівський молокозавод", 12700, вул.Леваневського, 57, код 31318317

на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Граніт", 11754, с.Токарів, Новоград-Волинський район, код 03746763,

- 47171,95 грн. заборгованості;

- 26550,80 грн. збитків;

- 9362,79 грн. інфляційних втрат;

- 1520,90 грн. річних;

- 846,06 грн. державного мита;

- 112,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

3. В решті первісних позовних вимог відмовити

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з моменту його підписання.

Суддя                                                                       Маріщенко Л.О.  

                                                                                    дата підписання  17.06.09 р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу.