Рішення

від 12.06.2009 по справі 14/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/3

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"12" червня 2009 р.                                                                            Справа  № 14/3

за позовом          Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології сучасності"  

до відповідача   Закрите акціонерне товариство "Соснівський гранкар'єр"       

про стягнення в сумі 125 580 грн. 46 коп.  

та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр" 

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології сучасності"

про визнання договору недійсним 

                                                                                                              Суддя  

Представники:

Від позивача  :  представник по довіреностіГолубока Т.В.

Від відповідача :  не з"явився    

СУТЬ СПОРУ:     Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології сучасності" звернулося в господарський суд з позовом до Закритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар'єр"  в якому просить  стягнути з останнього 125580,46 грн. заборгованості за виконані роботи по реконструкції підстанції КТП 2 х 1000, здійснені на підставі договору підряду №25.06-1/08 від 25 червня 2008 року.

До винесення рішення зі спору позивач подав заяву про більшення розміру позовних вимог в якій просить додатково до раніше заявлених вимог стягнути з відповідача 9939,07 грн. інфляційних за період з грудня 2008р.по березень 2009 року та 3% річних в сумі 1321,19 грн. за період з 04.12.2008р. по 10.04.2009 року.

Представник відповідача надав суду відзив на позов (49 а.с.) в якому проти вимог позивача заперечив пославшись на те, що після прийняття робіт, які виконував позивач, були виявлені скриті недоліки, а відтак, на підставі п.4.5 договору підряду №25.06-1/08 та ст.852 ЦК України, відповідач затримав кінцевий розрахунок.

Відповідач подав клопотання в якому просить призначити у справі інженерно-технічну експертизу на вирішення якої поставити наступні запитання:

1. Про що свідчать недоліки, виявлені Актом № 17 від 05.01.2009 р.

2. Що є причиною настання обставин, викладених у Акті №17 від 05.01.2009 р.

Подане клопотання відповідач обгрунтовує тим, що після прийняття робіт, які виконував позивач, були виявлені недоліки, які не могли бути встановлені при прийнятті робіт і на його думку були умисно приховані підрядником, про що складено відповідний Акт № 17 від 05.01.2009 року.  Недоліки, зазначені в Акті на погляд відповідача є істотними і полягають у неякісному виконанні електромонтажних робіт, яке призвело до припинення електропостачання каменедробильного заводу . Усунення таких недоліків не є неможливим.

Відповідач вважає, що з'ясування характеру недоліків виконаних робіт потребує спеціальних знань, а відтак є необхідність в проведенні експертизи.

Розглянувши вищевказане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 41 ГПК України встановлено, що для роз"яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідач просить призначити у справі судову експертизу для дослідження акту № 17 від 05.01.2009 року, однак до вказаного клопотання додає Акт від 30.11.2008 року.

Таким чином за відсутності самого Акта № 17 від 05.01.2009 року не вбачається за можливе провести експертизу по його дослідженню.

Крім того заявляючи клопотання про проведення експертизи відповідач просить поставити на вирішення експертизи питання, які не стосуються предмету спору. Зокрема, відповідач просить поставити на вирішення експертизи питання по дослідженню Акта, складеного тільки його працівниками. Однак даний акт не є належним доказом, в розумінні ст.32 ГПК України, так як складений відповідачем в односторонньому порядку як заінтересованою особою, а відтак, на підставі ст.34 ГПК України, суд не приймає вказаний акт як належний і допустимий доказ, і відповідно, не являючись таким він (Акт) не потребує експертного дослідження.

Крім того суд зазначає, що даний акт не може встановлювати наявність обставин, на які посилається відповідач, а саме те, що позивачем роботи виконані неякісно, так як складений відповідачем в односторонньому порядку.

До винесення рішення зі спору відповідач звернувся до позивача з зустрічним позовом в якому просить суд визнати договір підряду №25.06-1/08 від 25 червня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасності" та Закритим акціонерним товариством "Соснівський гранкар'єр"недійсним.

Зустрічний позов відповідач обгрунтовує тим, що оспорюваний договір підписаний неуповноваженою особою, так як відповідно до підп. 13 і підп.14 підп. 1.6.3. п.8.6. ст.8 Статуту ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» голова правління товариства має право самостійно укладати договори, пов'язані з придбанням (набуттям права власності або будь-яких інших прав) робіт, товарів і послуг (до їх укладання) на суму до 100 000 (сто тисяч) грн.. 00 коп., а всі інші договори і угоди голова правління укладає після погодження з Наглядовою радою або Правлінням Товариства вдповідно до їх компетенції. Згідно з підп. 12 підп. 8.4.2. п.8.4. ст. 8 Статуту ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» Правління товариства погоджує істотні умови договорів, пов'язаних з придбанням (набуттям права власності або будь-яких інших прав) робіт, товарів і послуг (до їх укладання), вартість яких перевищує 100 000 (сто исяч) грн. 00 коп.

Оскільки вартість підрядних робіт за договором перевищувала 100 000 грн. 00 коп., до укладення договору №25.06-1/08 від 25.06.2008р. погодження правління ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» головою правління тримано не було, то керівником підприємства укладено правочин, який він не мав права укладати.

Представник позивача надав суду письмовий відзив на зустрічний позов в якому вимог відповідача не визнає посилаючись при цьому на таке.

Згідно частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, проте у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» не надав суду жодних доказів того, що ТОВ «Технології сучасності» при укладанні договору підряду від 25.06.2008р. було відомо про вказані позивачем обмеження повноважень голови правління ЗАТ «Соснівський гранкар'єр», а також позивач за зустічним позовом не надав суду жодних доказів того, що за всіма обставинами відповідач не міг не знати про такі обмеження.

Відповідно до приписів статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, договір підряду від 25.06.2008р. був прийнятий позивачем за зустрічним позовом до виконання, оскільки останнім були вчинені дії, які свідчать про схвалення угоди, а саме: позивачем приймалися підрядні роботи та позивачем здійснювалися платежі, що підтверджується актом виконаних робіт та банківською випискою.

За таких обставин Відповідач за зустрічним позовом просить суд у позовних зустрічних вимогах ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» відмовити за безпідставністю.

Представник відповідача повторно без поважних причин в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце слухання справи повідомлявся належним чином про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №4865199 (86 а.с.) , №4905662 (136 а.с.) та ознайомлення з матеріалами справи представника відповідача, як здійснювалося останнім 10.06.2009 року, тобто до судового засідання, яке було призначене на 12 червня 2009 року.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе вирішити спір без участі представника відповідача.  

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що первісний позов підлягає  задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

При цьому суд керувався наступним.

25 червня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології сучасності" (надалі- Позивач) та Закритим акціонерним товариством "Соснівський гранкар'єр" (надалі - Відповідач), було укладено Договір підряду за №25.06-1/08 (надалі -Договір). Згідно умов Договору Позивач зобов'язувався виконати роботи по реконструкції підстанції КТП 2 х 1000 на загальну суму 179400,66грн, а Відповідач зобов'язувався прийняти роботи та оплатити їх на визначених Договором умовах.

Позивач виконав роботи по Договору на суму 179400,66 грн у повному обсязі, про що свідчать Довідка про вартість виконаних робіт за листопад 2008р. та Акт приймання виконаних підрядних робіт від 27 листопада 2008 року (22-28 а.с.).

Відповідач здійснив передоплату за роботи в сумі 53820,20 грн., що підтверджується банківською випискою від 29.08.2008 року (20-21 а.с.). Така оплата робіт здійснювалась Відповідачем на підставі п.4.3 Договору. Згідно п. 4.2 Договору розрахунки по Договору здійснюються протягом 4-х банківських днів з моменту підписання Акту здачі-приймання обсягів робіт. Такий акт було підписано 27 листопада 2008р., тому обов'язок сплатити повну вартість робіт виник у Відповідача 03 грудня 2008р.

У зв'язку з неповною оплатою робіт Позивач 01.12.2008р. звернувся до Відповідача із претензією (вимогою) про погашення заборгованості у сумі 125580,46 грн.. Відповідач отримав вимогу 02.12.2008р. (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 404698), однак не сплатив заборгованість.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та виимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договором встановлено строк виконання зобов'язання Відповідача щодо оплати робіт (п.4.2), а тому Відповідач, прийнявши роботи за договором підряду, неналежно виконав свої зобов'язання щодо їх оплати, оскільки станом на дату подання позову Відповідач має заборгованість перед Позивачем в сумі 125580,46 грн (сто двадцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень) 46 копійок.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості (основного боргу) за виоконані роботи грунтується на договорі та законі, є правомірною, а відтак підлягає задоволенню.

У п. 5.1. Договору підряду за №25.06-1/08 від 25.06.2008р. вказано, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань по даному договору Сторони несуть відповідальність згідно чинного заонодавства. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, правомірними є вимоги позивача Позивач про стягнення з Відповідача  9939,07 грн. інфляційних за період з грудня 2008 року по березень 2009 року та 3% річних в сумі 1321,19 грн. за період з 04.12.2008р. по 10.04.2009 року.

Одночасно суд зазначає, що позивачем нарахування індексу інфляції здійснено не у відповідності до листа Верховного суду України від 03.04.1997р. в якому наведені Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ. Так позивачем нарахування індексу інфляції за наступний місяць здійснено на суму заборгованості вже збільшену на встановлений за попередній місяць індекс інфляції, тобто нараховує індекс інфляції на індекс інфляції.

Однак враховуючи те, що нарахована позивачем сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, менша за суму, на яку збільшується борг внаслідок інфляції і яка має розраховуватися відповідно до вищенаведених рекомендацій  Верховного суду України, до стягнення підлягає сума нарахована позивачем, так як при стягненні суми розрахованої відповідно до рекомендацій ВСУ суд вийде за межі позовних вимог, що протирічить п.2 ст.83 ГПК України.    

Заперечення відповідача про те, що позивач роботи виконав неякісно не підтверджуються належними доказами, а відтак не приймаються судом до уваги.

Акт від 30.11.2008 року, наданий відповідачем в обгрунтування своїх заперечень на позов, не є належним доказом, в розумінні ст.32 ГПК України, так як складений відповідачем в односторонньому порядку як заінтересованою особою, а відтак, на підставі ст.34 ГПК України, суд не приймає вказаний акт як належний і допустимий доказ.

Крім того суд зазначає, що відповідно до ст.853 ЦК України встановлено обов'язок замовника за договором підряду оглянути роботу при її прийнятті та в разі виявлення відступів чи недоліків одразу заявити про них виконавцю. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи або недоліки.

Також встановлено, що Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). У разі дотримання вимог законодавства щодо негайної заяви про недоліки Замовник вправі скористатися правами, закріпленими у ч.1 ст. 858 ЦК України (право вимагати за вибором: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором).

Таким чином законодавець вирішує питання щодо визначення поняття та правових наслідків явних недоліків у роботах виконавця за договором підряду, а саме вказує на те, що лише у разі негайної заяви про видимі недоліки замовник має право посилатся на такі недоліки та заявляти вимоги підряднику.

Щодо прихованих недоліків, то законодавство теж зобов'язує замовника за договором підряду повідомити про їх виявлення - ч.З ст.853 ЦК України: "Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника". Правовими наслідками виявлення у роботі виконавця прихованих недоліків є також застосування норм ч.1 ст. 858 ЦК України, які встановлюють відповідальність підрядника за неналежну якість роботи (право вимагати за вибором: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором).

Поняття істотних недоліків та юридичних наслідків їх виявлення визначено законодавцем у ч. З ст. 858 ЦК України: «Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків".

Так як договором підряду не було встановлено особливого порядку повідомлення замовником (Відповідачем) про виявлені недоліки у роботах підрядника (Позивача), то підлягали б застосуванню вищевказані норми законодавства щодо негайного повідомлення про виявлення як явних так і прихованих недоліків.

Проте Відповідачем не надано суду належних доказів повідомлення Виконавця про виявлені недоліки та доказів виклику представників сторін Позивача для підписання Акту від 30.11.2008р. Неповідомлення Замовником про виявлені недоліки на сьогодні не дає з достовірністю встановити причину їх виникнення, оскільки обладнання, щодо якого виконувались роботи (підстнція КТП2 х 1000), продовжує використовуватись (експлуатуватись) Замовником, перебуває у його розпорядженні та з моменту передачі його від Замовника (27.11.2008р.) могло бути демонтовано або замінено.

У своєму відзиві Відповідач стверджує про те, що виявлені ним недоліки є прихованими та істотними, при цьому не наводить належних доказів наявності таких недоліків. Єдиним доказом наявності недоліків у роботах Виконавця, на який посилається Відповідач, є Акт від 30.11.2008р.

Проте вказаний документ не можливо взяти до уваги як належний доказ, оскільки:

1. Акт складений одноособово представниками Відповідача, представники позивача для підписання не викликалися.

2. Акт складений через 3 дні з моменту підписання Акту виконих робіт форми КБ-2в від 27.11.2008р., у неробочий   день - 30.11.2008р.,   що   суперечить   усним    поясненням представника Відповідача в судовому засіданні 26.01.2009р., що такий акт було складено в 2009 році.

3. У клопотанні про проведення експертизи Відповідач посилається на Акт №17 від 05.01.2009р., який, за твердженням Відповідача, долучений до матеріалів справи та свідчить про наявність істотних недоліків, проте в матеріалах справи акт №17 відсутній, а натомість до вказаного клопогтання відповідачем додано акт від 30.11.2008р.. Це дає підстави сумніватися в належності такого акту як доказу.

Зазначені в акті недоліки не можуть заслуговувати на увагу, оскільки всі недоліки, вазані в акті носять явний характер, тобто такі недоліки могли би бути виявлені під час приймання робіт 27.11.2008р. Наведене має значення для вирішення спору, оскільки Відповідач заяви про видимі недоліки не подавав, тому він позбавлений права посилатися на відступи Підрядника (Позивача) від умов Договору підряду. Таким чином, позивач позбавляється права посилатися на недоліки роботи, як на приховані, оскільки, вони могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття.

Зустрічний позов ЗАТ "Соснівський гранкар"єр" до ТзОВ Технології сучасності" не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Зустрічні позовні вимоги ТОВ «Соснівський гранкар'єр» грунтує на тому, що голова правління не мав достатніх повноважень на підписання договору підряду, що в свою чергу тягне за собою недійсність вказаного договору.

З вказаним твердженням погодитися не можна, оскільки відповідно до до ст. ст. 79, 80 Господарського кодексу України сторони належать до господарських товариств, які є юридичними особами. Згідно ст.80 Цивільного кодексу України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного Кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно частини 3 статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень, проте у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» не надав суду жодних доказів того, що товариству «Технології сучасності» при укладанні договору підряду від 25.06.2008р. було відомо про вказані позивачем обмеження повноважень голови правління ЗАТ «Соснівський гранкар'єр», а також позивач за зустрічним позовом не надав суду жодних доказів того, що за всіма обставинами відповідач не міг не знати про такі обмеження.

Відповідно до приписів статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, договір підряду від 25.06.2008р. був прийнятий позивачем за зустрічним позовом до виконання, оскільки останнім були вчинені дії, які свідчать про схвалення угоди, а саме: ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» приймалися підрядні роботи та здійснювалися платежі, що підтверджується актом виконаних робіт та банківською випискою.

Відтак договір підряду від 25.06.2008р. був у наступному схвалений ЗАТ «Соснівський гранкар'єр» і, відповідно, вказаний договір створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки вказаної особи.       

Керуючись ст. ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю"Технології сучасності" задоволити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Соснівський гранкар"єр" (34550, Рівненська обл., Сарненський район, смт.Клесів, вул.Залізнична,63, код ЄДРПОУ 05470839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології сучасності" (33003, м.Рівне, вул.Грушевського,2А, код ЄДРПОУ 35504961) 125580,46 грн. заборгованості за виконані роботи по реконструкції підстанції КТП 2 х 1000, здійснені на підставі договору підряду №25.06-1/08 від 25 червня 2008 року, 9939,07 грн. інфляційних за період з грудня 2008р.по березень 2009 року, 3% річних в сумі 1321,19 грн. за період з 04.12.2008р. по 10.04.2009 року, 1368,40 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Відмовити Закритому акціонерному товариству "Соснівський гранкар"єр" в задоволенні зустрічного позову.    

   Суддя                                                                

підписано "15" червня 2009 р.