Рішення

від 11.06.2009 по справі 8/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/34

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/34

11.06.09

За позовом    Відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція"     

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім  "МОСТ"

про                  стягнення 6 952 242,89 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача              представник - Антоненко І.В. за дов. №01-129

Від відповідача               не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 6 575 074,61 грн., що становить заборгованість за договором поставки № 08/22 від 04.03.2008р. та 140 684,47 грн. збитків від інфляції, 26 275,98 грн. трьох відсотків річних, 210 207,83 грн. пені.     

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 08.01.2009р. розгляд справи був призначений на 05.02.2009р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 05.02.2009р. розгляд справи був відкладений на 05.03.2009р., у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача та неподанням ним витребуваних доказів.

У судовому засіданні, яке відбулося 05.03.2009р. представником позивача подані письмові пояснення по справі з додатками, а також додаткові документи, а саме: акт звірки взаємних розрахунків за договором № 08/22 від 24.03.2008р. станом на 03.01.2009р. та копія довіреності № 01-129 від 02.03.2009р.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 05.03.2009р. подав свідоцтво про державну реєстрацію відповідача, статут відповідача, довідку з ЄДРПОУ відповідача, відзив на позовну заяву, в якому зазначається, що відповідач не визнає заявлені позовні вимоги в частині стягнення з нього штрафних санкцій з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити у задоволенні позову в цій частині.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Відокремлений структурний підрозділ (філію) ВАТ «Мостобуд»Мостозагін № 12.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про залучення до справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Відокремлений структурний підрозділ (філію) ВАТ «Мостобуд»Мостозагін № 12, відмовив в його задоволенні.  

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 05.03.2009р. розгляд справи був відкладений на 02.04.2009р., у  зв'язку з необхідністю витребувати нові  докази.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 02.04.2009р. розгляд справи був відкладений на 14.05.2009р., у зв'язку з необхідністю витребувати нові  докази та продовжено строк розгляду даної справи за клопотанням сторін.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 14.05.2009р. розгляд справи був відкладений на 11.06.2009р., зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засіданні та неподанням сторонами витребуваних доказів, зокрема, доказів врегулювання спору мирним шляхом та звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 11.06.2009р. з'явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання вкотре не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 6 575 074,61 грн. основного боргу, 756 045,03 грн. збитків від інфляції, 117 689,30 грн. трьох відсотків річних та 801 037,43 грн. пені та заперечення на відзив, підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд задовольнити позов з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.                                

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

04.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Укрстальконструкція»- «постачальник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «МОСТ»- «замовник»був укладений договір поставки № 08/22, відповідно до п.1.1 якого «постачальник»зобов'язався поставити та передати у власність, а «замовник»прийняти ти оплатити металоконструкції автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м.Запоріжжя, транспортна розв'язка № 3, споруда № 14 (прогонові будови: сталеві несучі конструкції) у складі будівництва об'єкту: «Мостовий перехід через р.Дніпро в м.Запоріжжя», у відповідності з проектом КМ шифр № 28.14.КМ1 в асортименті та кількості відповідно до проектної документації (проект КМ, креслення КМД).

Номенклатура та кількість продукції на момент підписання договору, визначена на основі проекту КМ шифр № 28.12.КМ1 і орієнтовно складає 1 009 тн. Остаточний об'єм продукції, що підлягає виготовленню та постачанню згідно цього договору визначається за теоретичною вагою на основі креслень КМД, що розробляється заводом-виробником, яким є ВАТ «Дніпропетровський завод металоконструкцій ім.. І.В. Бабушкіна», м.Дніпропетровськ.

Ціна за 1 тону продукції на момент укладення цього договору складає 28 571,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Загальна вартість договору на момент його укладення, виходячи із визначеної на основі проекту КМ кількості продукції в 1 009 тонн, є орієнтовною та складає 28 828 139,00 грн. (з ПДВ) (п.6.1 та п.6.2 договору).

Умовами договору сторони погодили, що розрахунки за договором здійснюються «замовником»в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок «постачальника», що зазначений в реквізитах даного договору, в наступному порядку: авансовий платіж у розмірі 30 % від загальної вартості договору, що складає 8 648 441,70 грн. перераховується «замовником»протягом 10-ти банківських днів від дати підписання цього договору; остаточний розрахунок в розмірі 70% за фактично поставлену продукцію здійснюється щомісячно «замовником»згідно графіка постачання та фінансування.

Відповідач, в свою чергу, перерахував авансовий платіж на рахунок позивача в розмірі 8 850 000,00 грн. лише 11.06.2008р., що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи).

Згідно з п.7.1 договору передбачено, що строки постачання продукції та фінансування встановлюються згідно графіку постачання та фінансування.

На виконання п.7.3 договору, сторонами по договору була підписана додаткова угода № 1 від 09.09.2008р. до спірного договору, якою був погоджений новий графік поставки та фінансування.

Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив поставку продукції у період з серпня по жовтень 2008р. на суму 10 374 004,75 грн., що підтверджується видатковими накладними № СК-0000690 від 28.08.2008р. на суму 268 167,44 грн., № СК-0000691 від 31.08.2008р. на суму 538 649,12 грн., № СК-0000726 від 23.09.2008р. на суму 1 509 491,90 грн., № СК-0000737 від 30.09.2008р. на суму 2 796 558,05 грн., № СК-0000762 від 07.10.2008р. на суму 68 387,55 грн., № Ск-0000776 від 15.10.2008р. на суму 660 390,09 грн., № Ск-0000777 від 21.10.2008р. на суму 613 590,80 грн., № Ск-0000785 від 27.10.2008р. на суму 991 585,13 грн., № Ск-0000793 від 28.10.2008р. на суму 952 157,15 грн., № СК-0000800 від 30.10.2008р. на суму 928 700,36 грн., № СК-0000804 від 31.10.2008р. на суму 1 046 327,16 грн. та довіреностями виданими ТОВ «Торговий дім «Мост»(копії в матеріалах справи).

Враховуючи умови спірного договору відповідач зобов'язаний був здійснити розрахунок за поставлену позивачем продукцію у період з серпня 2008р. по жовтень 2008р. в розмірі 7 261 803,33 грн., тоді як відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 978 213,53 грн., що підтверджується банківськими виписками за 16.09.2008р. та за 29.09.2008р. (копії в матеріалах справи).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію становить 6 283 589,80 грн.

Крім того, для забезпечення перевезення металоконструкцій, як це вимагають нормативні акти, їх поставка здійснюється одночасно з транспортними пристосуваннями.   

15.09.2008р. сторонами по спірному договору була підписана додаткова угода № 3, якою сторони погодили ціну за транспортні пристосування: за одну тонну транспортних пристосувань –23 453,88 грн. (з ПДВ), вартість даної додаткової угоди склала 297 207,56 грн. (з ПДВ).   

Позивач поставку продукції одночасно з транспортними пристосування, що підтверджується видатковими накладними № СК-0000738 від 30.09.208р. на суму 122 429,24 грн., № Ск-0000750 від 06.10.2008р. на суму 42 216,98 грн., № СК-0000761 від 07.10.208р. на суму 5 675,84 грн., № СК-0000775 від 15.10.2008р. на суму 40 528,31 грн., № СК-0000778 від 21.10.2008р. на суму 40 528,30 грн., № СК-0000786 від 27.10.2008р. на суму 40 106,14 грн. На загальну суму 291 484,81 грн.

Пунктом 5 додаткової угоди № 3 від 15.09.2008р. до спірного договору передбачено, що транспортні пристосування оплачуються «замовником»по факту поставки продукції з використанням таких транспортних пристосувань, протягом 3-х банківських днів з моменту одержання рахунку-фактури «постачальника», але в будь-якому разі не пізніше 15-ти календарних днів з моменту поставки продукції з використанням транспортних пристосувань.

Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином за транспортні пристосування в сумі 291 484,81 не розрахувався.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію одночасно з транспортними пристосуваннями не погашена та становить 6 575 074,14 грн. та відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідач посилається на невиконання ним власних зобов'язань по спірному договору, у зв'язку з постійним невиконанням «замовником»зобов'язань по фінансуванню об'єкту будівництва «Мостовий перехід через р.Дніпро в м.Запоріжжя», що і призвело до прострочення строків оплати відповідачем.    

Частиною 2 ст. 838 ЦК України передбачено, що генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, відповідач зобов'язаний здійснити розрахунки за поставлену продукцію.

В матеріалах справи знаходиться гарантійний лист відповідача № 65-04/09 від 01.04.2009р. адресований позивачу, в якому відповідач гарантував погашення заборгованості перед позивачем в сумі 6 575 074,61 грн. у строк до кінця квітня 2009р., а також зобо'язався відшкодувати понесені позивачем витрати на оплачу судових зборів (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) (копія в матеріалах справи).

Станом на день розгляду справи відповідач за поставлену продукцію у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 6 575 074,14 грн.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  6 575 074,14 грн. основного боргу за договором поставки № 08/22 від 04.03.2008р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача, з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог,  756 045,03 грн. збитків від інфляції, 117 689,30 грн. трьох відсотків річних та 801 037,43 грн. пені.

В обґрунтування заперечень щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій відповідач послався на те, що свої зобов'язання по виконанню умов спірного договору порушувало і ВАТ «Укрстальконструкція», однак жодних доказів в обгрунтування вищевказаних обставин відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті поставленої продукції виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки № 08/22 від 04.03.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість поставленої продукції  у повному обсязі, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 117 689,30 грн. та збитків від інфляції в розмірі 756 045,03 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 117 689,30 грн. та збитків від інфляції в розмірі 756 045,03 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що в разі порушення «замовником»умов договору щодо оплати –п.п.7.4.1, 7.4.2 договору, «замовник»сплачує «постачальнику»пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, від вартості простроченого платежу за кожен день затримки такого (п.10.3 договору).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 801 037,43 грн. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.   

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 838 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232  ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім  "МОСТ"              (01033, м.Київ, вул.. Панківська, 5; код ЄДРПОУ 33594189) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укрстальконструкція" (01001, м.Київ, вул.. Архітектора Городецького, 11-В; код ЄДРПОУ 01412868) 6 575 074 (шість мільйонів п'ятсот сімдесят п'ять тисяч сімдесят чотири) грн. 61 коп. основного боргу, 756 045 (сімсот п'ятдесят шість тисяч сорок п'ять) грн. 03 коп. збитків від інфляції, 117 689 (сто сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 30 коп. трьох відсотків річних,  801 037 (вісімсот одну тисячу тридцять сім) грн. 43 коп. пені, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 18.06.2009р.