Ухвала

від 29.04.2014 по справі 5-1763км14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого - судді ОСОБА_5,

суддів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

за участю прокурора ОСОБА_8,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 29 квітня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Свердловського міського суду Луганської області від 25 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 03 грудня 2013 року.

Вироком Свердловського міського суду Луганської області від 25 грудня 2012 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 34 000 грн., з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням фінансово-господарських функцій, строком на 2 роки.

Задоволено цивільний позов Краснодонської ОДПІ Луганської області на суму 1 657 611 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 03 грудня 2013 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним у тому що він, будучи директором ПП «Оптсхідмета-К», зареєстрованого за адресою Луганська область, м. Краснодон, вул. Макаренко, 26 (код ЕДРПОУ 34165303) у період з 1 по 31 грудня 2007 року, маючи умисел на умисне ухилення від сплати податків, занизив податкові зобов'язання по податку на прибуток ПП «Оптсхідмета-К» за 2007 рік, що виражалось у прихованні об'єктів оподаткування, тобто зменшенні валових доходів в податковій звітності по податку на прибуток підприємства шляхом їх не відображення, а також необґрунтованому завищенні валових витрат. ОСОБА_1 склав податкову декларацію по податку на прибуток ПП «Оптсхідмета-К» за 2007 рік та 10 січня 2008 року подав податкову звітність в електронному вигляді через мережу Інтернет до Краснодонської ОДПІ м. Краснодона Луганської області, внаслідок чого умисно ухилився від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах в сумі 822 954 грн.

Крім того, повторно ОСОБА_1, маючи умисел на умисне ухилення від сплати податків, у 2008 році розробив та застосував схему заниження податкових зобов'язань по податку на прибуток ПП «Оптсхідмета-К» за період з 1 квітня по 31 травня 2008 року, що виражалась у прихованні об'єктів оподаткування, тобто зменшенні валових доходів в податковій звітності по податку на прибуток підприємства шляхом їх не відображення, а також необґрунтованому завищенні валових витрат. ОСОБА_1 склав податкову декларацію по податку на прибуток ПП «Оптсхідмета-К» за перше півріччя 2008 року та 8 серпня 2008 року подав податкову звітність в електронному вигляді через мережу Інтернет до Краснодонської ОДПІ м. Краснодона Луганської області, внаслідок чого умисно ухилився від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах в сумі 834 657 грн.

В цілому ОСОБА_1 у 2007-2008 роках умисно ухилився від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у в сумі 1 657 611 грн.

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_347/ed_2012_12_05/pravo1/T012341.html?pravo=1" \l "347" \o "Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" \t "_blank У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, порушує питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосовуванням кримінального закону та істотним порушенням кримінально - процесуального закону. При цьому посилається на те, що судами не доведено наявність у нього умислу на ухилення від сплати податків та порушено його право на захист.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга засудженого не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, які були предметом перевірки й оцінки судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року перегляду в касаційному порядку не підлягають, а тому колегія суддів при перегляді справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, постановлену щодо цього вироку, виходить із фактичних обставин, установлених рішеннями місцевого та апеляційного судів.

Під час перевірки матеріалів справи було встановлено, що висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене посадовою особою підприємства, що призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у великому розмірі, повторно за обставин, установлених судом і детально викладених у вироку, ґрунтується на зібраних органом досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказах і є правильним.

При цьому суд обґрунтовано поклав в основу вироку сукупність досліджених доказів, зокрема: показання свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з приводу допущених ПП «Оптсхідмета-К» порушень податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на прибуток підприємства; показання свідка ОСОБА_4, який пояснив, що згідно договору, укладеному особисто директором ОСОБА_1 з державною податковою службою, право подачі звітності підприємства в електронному виді мав виключно директор, який особисто отримав ключ (цифровий підпис), та в подальшому всі подані податкові декларації ПП «Оптсхідмета-К», відповідно до зазначених в них даних, подавав саме ОСОБА_1; дані висновків Краснодонської ОДНІ Луганської області ДПС з питань виконання вимог податкового законодавства посадовими особами ПП «Оптсхідмета-К»; дані Статуту ПП «Оптсхідмета-К»; податкові декларації з податку на прибуток ПП «Оптсхідмета-К»; реєстр руху грошових коштів по розрахунковому рахунку ПП «Оптсхідмета-К», згідно яких всі фінансові операції виконував особисто директор ОСОБА_1 Наведеним доказам суд дав об'єктивну оцінку з точки зору достовірності, допустимості та достатності.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи єдиною посадовою особою ПП «Оптсхідмета-К», уповноваженою на вчинення дій пов'язаних з виконанням податкових забов'язань підприємства знав про свої обов'язки керівника підприємства, забов'язаний був належним чином їх виконувати, у тому числі щодо сплати податків на користь держави, та відповідно до викладених у вироку доказів, виконував покладені на нього функції керівника підприємства.

З огляду на це, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Посилання засудженого про порушення його права на захист у зв'язку з тим, що він не мав можливості користуватися послугами захисника є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи протоколами роз'янення процесуальних прав ОСОБА_1 як підозрюваному і його особистою заявою про відмову від послуг захисника, в якій він зазначив, що у достатній мірі володіє знаннями в даній галузі права та його відмова не пов'язана з матеріальним становищем (а.с. 46-48). З протоколу судового засідання також вбачається, що на стадії судового розгляду справи ОСОБА_1 особисто захищав свої інтереси, а тому від послуг професійного захисника добровільно відмовився (а.с. 353).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що право на захист ОСОБА_1 порушено не було.

Доводи про те, що судом порушено кримінально-процесуальний закон через відсутність фіксування процесу технічними засобами також є безпідставними, оскільки з протоколу судового засідання вбачається, що жодний з учасників процесу клопотань про фіксування перебігу судового процесу технічними засобами не заявляв і зауважень на вказані протоколи засуджений та інші учасники не подавали.

Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку та виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 законним і обґрунтованим. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК 1960 року.

Покарання ОСОБА_1 призначене у виді штрафу і є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, тому касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 394-396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Свердловського міського суду Луганської області від 25 грудня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 03 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

С у д д і:

ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7