Рішення

від 12.05.2014 по справі 905/2014/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.05.2014 Справа № 905/2014/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Компанії «Зв'язок-Сервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Донецьк (ідентифікаційний код 21998801)

до відповідача Публічного акціонерного товариства Стромацемент», м.Амвросіївка (ідентифікаційний код 20321203)

про стягнення заборгованості в сумі 637480,84грн., пені в сумі 47680,05грн., інфляції в сумі 5099,82грн., 3% річних у розмірі 28817,61грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Тарабан Л.В. за довіреністю від 04.01.2014р.

Позивач, Компанія «Зв'язок-Сервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства Стромацемент», м.Амвросіївка про стягнення заборгованості в сумі 637480,84грн., пені в сумі 47680,05грн., інфляції в сумі 5099,82грн., 3% річних у розмірі 28817,61грн.

Ухвалою від 28.03.2014р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №905/2014/14.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №17/07-11СС від 11.07.2011р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 637480,84грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 28817,61грн., інфляційних втрат в сумі 5099,82грн., пені у розмірі 47680,05грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №17/07-11СС від 11.07.2011р., додаткових угод до договору №2 від 02.12.2011р., №3 від 29.07.2011р., №4 від 02.12.2011р., №5 від 29.07.2011р., довідко про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012р., актів прийомки виконаних будівельних робіт за серпень 2012р., актів звіряння взаємних розрахунків, претензії №10 від 08.02.2013р., відповіді на претензію №31 від 01.03.2013р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 28, 44, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 526, 546, 625 Цивільного кодексу України.

16.04.2014р. позивачем надано заяву, за якою останній зазначає, що розрахунок сум інфляційних витрат, 3% річних та пені здійснювався позивачем з 6 дня від дати підписання кожного акту приймання виконаних будівельних робіт та/або довідки про вартість виконаних будівельних робіт, згідно п.4.2. кожної додаткової угоди, тобто з 8 серпня 2012 року по 11.03.2014р.

Під час розгляду справи відповідач не обґрунтував свою позицію щодо відхилення вимог позивача, наданим ст. 22 ГПК України правом на представлення нових доказів, які б у встановленому порядку спростовували викладені позивачем обставини не скористався.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, господарський суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

11.07.2011р. між Відкритим акціонерним товариством «Стромацемент» (замовник) та Компанією «Зв'язок-Сервіс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (підрядник) укладено договір підряду №17/07-11СС (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати власними та залученими силами, комплекс робіт по монтажу, налаштуванню та пуско-наладці слабо точних мереж на об'єкті: «Готель з рестораном, басейном, житловими будинками, паркінгом, торговими приміщеннями по пр.Панфілова в Куйбишевському районі м.Донецька» (далі - роботи), а замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх (п.1.1. Договору).

Відповідно до приписів ст. 13.1. Договору даний договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі за умовами цього договору. Дата підписання договору зазначена на першій сторінці договору.

За п.3.1. Договору вартість робіт визначається сторонами в завданні на виконання робіт, за кожним розділом робіт. Загальна ціна даного договору складає суму вартості всіх робіт, зазначених сторонами в завданні на виконання робіт (додаткова угода).

Так, сторонами складено до Договору додаткові угоди №2 від 02.12.2011р., №3 від 29.07.2011р., №4 від 02.12.2011р., №5 від 29.07.2011р.

Пунктом 8.3. Договору встановлено, що протягом 2 (двох) банківських днів замовник, з моменту отримання від підрядника повідомлення про закінчення робіт, зобов'язаний підписати надані акти прийому-передачі виконаних підрядних робіт та довідку про вартість виконаних підрядних робіт. У випадку виявлення замовником яких-небудь недоліків та зауважень, він зобов'язаний скласти та направити підряднику акт з переліком необхідних доробок.

Так, 31.08.2012р. сторонами складено акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012р. та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012р. на загальну суму 794722,43грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

Відповідно до п.4.2. Додаткових угод до Договору розрахунок з підрядником за виконані роботи здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та/або довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма - КБ3), здача робіт може здійснюватись підрядником як в повному обсязі, так і поетапно, тобто по мірі виконання робіт.

Відтак, кінцевий термін оплати виконаних робіт становить 07.09.2012р.

Як посилається позивач, несплаченими залишилась заборгованість у розмірі 637480,84грн.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у встановлені терміни замовник не здійснив розрахунків з підрядником, у зв'язку із чим з 08.09.2012р. у замовника перед підрядником виникла заборгованість у розмірі 637480,84грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 637480,84грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 637480,84грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 47680,05грн., інфляційні втрати у розмірі 5099,82грн., 3% річних у розмірі 28817,61грн., нараховані за період з 08.08.2012р. по 11.03.2014р.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за визначений позивачем період, який не суперечить приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума нарахування є невірною.

Здійснивши розрахунок 3% річних самостійно за період з 08.09.2012р. по 11.03.2014р. на суму 637480,84грн., судом встановлено, що обрахована позивачем сума становить 28801,16грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково - у розмірі 28801,16грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат з урахуванням вимог листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума є вірною.

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 5099,82грн. підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 2520,01грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмірі 47680,05грн., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до п.10.3. Договору при простроченні платежу за виконані роботи, замовник сплачує на користь підрядника пеню за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на момент виникнення заборгованості, від суми несвоєчасно виконаних грошових зобов'язань.

За приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відтак, враховуючи, що Договором не передбачено періоду нарахування пені, то при здійсненні відповідного розрахунку застосовуються обмеження, встановлені приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, щодо строку, протягом якого може нараховуватись дана штрафна санкція.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відтак, здійснивши розрахунок пені, нарахованої за період з 08.09.2012р. по 08.03.2013р. (кінцева дата припинювального строку) на суму 637480,84грн., судом встановлено, що сума пені становить 47597,76грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково у розмірі 47597,76грн.

Також відповідачем надано до суду заяву про розстрочення виконання судового рішення на 6 місяців за наступним графіком:

- 200000,00грн. - строк платежу 25.05.2014р.

- 200000,00грн. - строк платежу 25.06.2014р.

- 80000,00грн. - строк платежу 25.07.2014р.

- 80000,00грн. - строк платежу 25.08.2014р.

- 80000,00грн. - строк платежу 25.09.2014р.

- 79078,32грн. - строк платежу 25.10.2014р.

В обґрунтування вищевказаної заяви відповідач посилається на об'єктивний характер, визначений загальним положенням в економіці та значними фінансовими витратами підприємства в рамках виконання процедури відновлення платоспроможності, а також недостатнім фінансуванням замовника перед підприємством відповідача, яке є генпідрядником.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав для долучення до матеріалів справи копії довідки про залишок на розрахунковому рахунку, графіку погашення заборгованості, балансу, виписки, договорів №15/04-14 від 15.04.2014р., №17 від 17.04.2014р., №5652/0ГН від 22.04.2014р.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

08.05.2014р. позивачем надано заяву, за якою останній не заперечує проти розстрочення погашення відповідачем заборгованості, пені, інфляційних витрат та 3% річних на 6 місяців згідно наведеного вище у цій заяві графіку.

На підстав викладеного, вказане клопотання про розстрочення виконання рішення суду на шість місяців підлягає задоволенню з урахуванням задоволених судом сум позовних вимог.

Також позивач проси суд стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3400,00грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК .

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно роз'яснення ВГСУ від 04.03.1998 року № 02-5/78 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1.

28.02.2014р. між Компанією «Зв'язок-Сервіс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (замовник) та ОСОБА_3 (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги, згідно з п.1.1. якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по наданню замовнику юридичної (правової) допомоги передбаченої цим договором, а саме: підготовка позовної заяви до Публічного акціонерного товариства «Стромацемент» про стягнення суми боргу за виконані роботи за договором №17/07-11сс, зі всіма додатковими угодами та додатками, а також за рішенням замовника 3% річних, пені та індексу інфляції, представництво інтересів замовника в суді першої інстанції по справі, по зазначеній вище позовній заяві.

За п.3.1. договору про надання правової допомоги за послуги виконавця за даним договором, замовник виплачує грошові кошти (гонорар) у розмірі та в порядку визначеному сторонами в додатках до цього договору.

Угодою про визначення вартості послуг до договору від 28.02.2014р. сторони договору про надання правової допомоги узгодили, що розмір вартості послуг виконавця складає 3400,00грн.

Відповідно до платіжного доручення №313 від 14.03.2014р. позивачем адвокату сплачено 3400,00грн.

Таким чином, враховуючи, вищенаведені факти, суд згідно з приписами статті 44 ГПК України вважає витрати на оплату послуг адвокату на підставі договору про надання правової допомоги в сумі 3400,00грн. судовими.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Визначаючи необхідний розмір судових витрат для даної справи, які складаються з витрат на послуги адвокату, які понесені відповідачем, суд приймає до уваги наступні фактори в їх сукупності:

- відсутність складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; відсутність необхідності великого досвіду для його успішного завершення;

- тривалість розгляду справи - кількість судових засідань, в яких адвокат приймав участь - 2 судових засідань;

- кількість підготовлених адвокатом документів, обсяг доказів, які надані на підтвердження доводів по справі та вплив даних доказів на результати вирішення питань, порушених в них.

За таких обставин, суд зменшує розмір відшкодування витрат на послуги адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача підлягають судові витрати на послуги адвоката в сумі 2000,00грн.

Судові витрати по сплаті судового збору та витратна оплату послуг адвоката підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Компанії «Зв'язок-Сервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Донецьк до відповідача, Публічного акціонерного товариства Стромацемент», м.Амвросіївка про стягнення заборгованості в сумі 637480,84грн., пені в сумі 47680,05грн., інфляції в сумі 5099,82грн., 3% річних у розмірі 28817,61грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Стромацемент» (87302, Донецька область, м.Амвросіївкак, вул.Заводська, буд.1, ідентифікаційний код 20321203) на користь Компанії «Зв'язок-Сервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (83058, м.Донецьк, вул.Красноуфімська, буд.2-А, ідентифікаційний код 21998801) суму основної заборгованості у розмірі 637480,84грн., 3% річних у розмірі 28801,16грн., інфляційні втрати у розмірі 5099,82грн., пеню у розмірі 47597,76грн.

Розстрочити виконання рішення на 6 місяців за наступним графіком:

- 200000,00грн. - строк платежу 25.05.2014р.

- 200000,00грн. - строк платежу 25.06.2014р.

- 80000,00грн. - строк платежу 25.07.2014р.

- 80000,00грн. - строк платежу 25.08.2014р.

- 80000,00грн. - строк платежу 25.09.2014р.

- 78979,58грн. - строк платежу 25.10.2014р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Стромацемент» (87302, Донецька область, м.Амвросіївкак, вул.Заводська, буд.1, ідентифікаційний код 20321203) на користь Компанії «Зв'язок-Сервіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (83058, м.Донецьк, вул.Красноуфімська, буд.2-А, ідентифікаційний код 21998801) судовий збір у розмірі 14379,59грн., витрати за адвокатські послуги 1999,73грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 19.05.2014р.

Суддя Ю.В. Сич