Рішення

від 20.05.2014 по справі 905/1959/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.2014р. Справа № 905/1959/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання

«Голландські технології в тваринництві», ЄДРПОУ 30730519, м.Дніпропетровськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-Агро»,

ЄДРПОУ 32019723, м.Донецьк

про стягнення 89345 грн. 93 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Ковалевська Н.В.- по дов., Гришакіна К.С.-по дов.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 30.04. по 20.05.2014р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання «Голландські технології в тваринництві», м.Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-Агро», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 89345 грн. 93 коп., у тому числі основний борг в сумі 87098 грн. 80 коп., інфляція в сумі 1137 грн. 52 коп. та три проценти річних в сумі 1109 грн. 61 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №1 від 04.01.2013р., протокол розбіжностей від 04.01.2013р., видаткову накладну №Г-00001642 від 02.10.2013р., розрахунок суми позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 29.04.2014р. №29/04, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на неукладеність договору №1 від 04.01.2013р., недоведеність позивачем факту поставки товару за цим договором, неотримання від позивача вимоги про сплату заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

04.01.2013р. між сторонами був підписаний договір поставки №1, за умовами якого позивач (продавець) зобов'язався передати у власність покупця товар, згідно замовлення покупця, а відповідач (покупець) - прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Відповідно до п.1.2 договору асортимент, кількість та вартість кожної конкретної партії товару вказується у рахунках та накладних, які є невід'ємними додатками до даного договору.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст.638 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 4 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування та кількість, зокрема, товару, а також вимоги до його якості.

Як вказувалось вище, згідно п.1.2 договору №1 від 04.01.2013р. сторонами було передбачено, що асортимент, кількість та вартість кожної конкретної партії товару вказується у рахунках та накладних, які є невід'ємними додатками до даного договору.

Згідно п.4.1 договору ціна товару та загальна вартість вказана в рахунку-фактурі або накладних, які мають силу протоколу узгодження ціни.

Як встановлено, позивачем та відповідачем було складено видаткову накладну №Г-00001642 від 02.10.2013р., згідно якої позивач передав, а відповідач прийняв товар - замінник знежиреного молока для тварин «Пре Старт» та «Пре Старт Преміум» у кількості 300 упаковок на суму 107098,80 грн. У вказані накладній відсутнє посилання на договір поставки №1 від 04.01.2013р., проте, наявне визначення підстави поставки - рахунок-фактура №Г-00004519 від 01.10.2013р. За змістом даного рахунку-фактури підставою для його виставлення визначено саме договір №1 від 04.01.2013р.

Таким чином, за висновками суду, сторонами у видатковій накладній №Г-00001642 від 02.10.2013р., складеній на виконання умов договору №1 від 04.01.2013р., було узгоджено найменування та кількість товару, його ціну.

За приписом ст.180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, є строком дії останнього.

Як встановлено судом, в п.8.1 договору №1 від 04.01.2013р. сторонами вказано, що цей договір діє до 31.12.2013р. Тобто, сторонами також було узгоджено таку істотну умову господарського договору як строк його дії.

За таких обставин, твердженння відповідача щодо неукладеності договору №1 від 04.01.2013р. не відповідають дійсності.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вказувалось вище, відповідно до наданої до матеріалів справи видаткової накладної №Г-00001642 від 02.10.2013р. позивачем відповідачу за договором поставки №1 від 04.01.2013р. був переданий товар на суму 107098,80 грн.

У відзиві на позов відповідач стверджує про недоведеність позивачем факту поставки товару за договором №1 від 04.01.2013р.

Проте, згідно наданої до матеріалів справи банківської виписки відповідачем частково було сплачено позивачу вартість отриманого товару в сумі 20000,00 грн. При цьому, у графі «Призначення платежу» саме відповідачем було зазначено - «Оплата за замінник молока згідно договору №1 від 04.01.2013р.».

Пунктом 4.3 договору поставки №1 від 04.01.2013р. встановлено, що покупець проводить 100% оплату товару шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця на протязі 7 (семи) банківських днів з моменту отримання товару.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 87098 грн. 80 коп. за договором поставки №1 від 04.01.2013р. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача інфляцію за період з 14.10.2013р. по 17.03.2014р. в сумі 1137 грн. 52 коп. та три проценти річних в сумі 1109 грн. 61 коп.

За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних та інфляції є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, враховуючи, що заперечення відповідача проти позову є безпідставними, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 89345 грн. 93 коп., у тому числі основний борг в сумі 87098 грн. 80 коп., інфляція в сумі 1137 грн. 52 коп. та три проценти річних в сумі 1109 грн. 61 коп. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання «Голландські технології в тваринництві», м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-Агро», м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 89345 грн. 93 коп., у тому числі основний борг в сумі 87098 грн. 80 коп., інфляція в сумі 1137 грн. 52 коп. та три проценти річних в сумі 1109 грн. 61 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВС-Агро» (83086, м.Донецьк, вул.Кобозєва, 12, ЄДРПОУ 32019723, банківські реквізити не вказані) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання «Голландські технології в тваринництві» (49034, м.Дніпропетровськ, вул.Білостоцького, 143, ЄДРПОУ 30730519, банківські реквізити не вказані) основний борг в сумі 87098 грн. 80 коп., інфляцію в сумі 1137 грн. 52 коп. та три проценти річних в сумі 1109 грн. 61 коп., всього заборгованість в сумі 89345 грн. 93 коп., судовий збір в сумі 1827 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 20.05.2014р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина