Рішення

від 15.05.2014 по справі 913/1000/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

15 травня 2014 року Справа № 913/1000/14

Провадження №17/913/1000/14

За позовом Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Київ

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» , м. Краснодон Луганської області

про стягнення 55612 грн. 99 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Косякова Г.І., довіреність № 14/20-144-13 від 31.10.2014;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами у сумі 54223,32 грн., пені у сумі 864,76 грн., 3% річних у сумі 199,56 грн., інфляційних нарахувань в сумі 325,35 грн., за договором фінансового лізингу №12-10-216стз-фл/317 від 13.07.2010.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 28.04.2014 та 15.05.2014 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» назву якого змінено на Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (позивач у справі), як Лізингодавцем, та Приватним сільськогосподарським підприємством «Колос», (відповідач у справі), як Лізингоодержувачем, 13.07.2010 був укладений договір фінансового лізингу №12-10-216стз-фл/317 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного Лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.

Строк лізингу відраховується з дати підписання акту приймання-передачі між сторонами (далі - Акт), що укладається у п'яти автентичних примірниках. (п. 2.2 Договору).

Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі Предмета лізингу встановлюються додатками до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу». Передача Предмета лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року. (п. 2.3 Договору).

Як зазначено у п. 3.2.1 Договору, Лізингодавець зобов'язаний відповідно до самостійного вибору Лізингоодержувача та визначеної ним специфікації укласти договір поставки Предмета лізингу з відповідним постачальником і передати Предмет лізингу в користування Лізингоодержувачеві згідно переліку, встановленому додатком до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу». Підписання Сторонами Акту свідчить про належне виконання Лізингодавцем встановлених Лізингоодержувачем умов та специфікацій Предмета лізингу та прийняття Лізингоодержувачем такого виконання. Зобов'язання Лізингодавця щодо передачі Предмета лізингу Лізингоодержувачу вступають в дію з моменту надходження на рахунок Лізингодавця попереднього платежу, визначеного п. 4.3 Договору

Згідно п. 3.4.3 Договору, Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за користування Предметом лізингу Лізнгоодержувач сплачує Лізингодавцю лізингові платежі, що включають:

- попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу в розмірі 15 % його вартості (включаючи ПДВ), на який не нараховується лізинговий платіж в частині одноразової комісії за організацію поставки Предмета лізингу;

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі 7% річних (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем та черговими платежами вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість;

- одноразову комісію за організацію поставки Предмета лізингу в розмірі 7% (без ПДВ) від невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмета лізингу, відповідно до законодавства України щодо оподаткування податком на додану вартість.

З моменту підписання Акту Лізингоодержувач за користування Предметом лізингу сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному п. 4.1 даного Договору.

Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості Предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні три місяці. (п. 4.3 Договору).

Як зазначено у п. 7.1 Договору, за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 8.1 Договору, він набуває чинності від дати надходження суми попереднього платежу, сплаченого на підставі виставленого Лізингодавцем рахунку згідно п. 4.3 Договору, на рахунок Лізингодавця і діє до закінчення строку лізингу, зазначеного в додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», та виконання сторонами всіх зобов'язань за цим договором.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував свої зобов'язання з погашення лізингових платежів відповідно до графіку, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за лізинговими платежами у сумі 54223,32 грн., пені у сумі 864,76 грн., 3% річних у сумі 199,56 грн., інфляційних нарахувань в сумі 325,35 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг", за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника), відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 ЦК України та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг", оплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в)компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

На виконання умов Договору, позивачем за актами приймання-передачі № 3 від 19.07.2010, № 10 від 05.08.2010, № 11 від 05.08.2010 було передано відповідачу придбаний за його дорученням предмет лізингу - транспортні засоби: трактор МТЗ-82.1.26, зав.№011968, 012028 (2 один.), пристосування для збирання кукурудзи КМС-8-03, зав.№ 391 (2 один.), приставка для збирання соняшника ПЗС-8-03 (7 один.) (а.с.22-24).

Відповідач вчасно не виконував свої зобов'язання за Договором лізингу з оплати лізингових платежів відповідно до Графіків сплати лізингових платежів (а.с.17,19,21), таким чином, факт неналежного виконання відповідачем умов договору лізингу підтверджується матеріалами справи та ним не спростовується.

За умовами пункту 4.3 Договору, з моменту підписання Акту Лізингоодержувач за користування Предметом лізингу сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають:

- відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу;

- комісію за супроводження договору в розмірі, визначеному п. 4.1 даного Договору.

Черговість сплати лізингових платежів в частині відшкодування вартості Предмета лізингу та сплати комісії за супроводження договору кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні три місяці. (п. 4.3 Договору).

Акти приймання-передачі предмету лізингу були підписані сторонами 19.07.2010 та 05.08.2010.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання, сума заборгованості за першим Графіком складає 15273,77 грн. (Додаток № 2), за другим Графіком - 12737,57 грн. (Додаток № 4), за третім Графіком - 26247,98 грн. (Додаток № 6), всього - 54223,32 грн.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги про стягнення основного боргу у сумі 54223,32 грн.

Крім того, позивачем заявлений до стягнення пеню в сумі 864,76 грн., за періоди згідно наданого до матеріалів справи розрахунку (а.с.70-72).

Як зазначено у п. 7.1 Договору, за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У зв'язку з викладеним, вимоги про стягнення пені у сумі 864,76 грн. є обґрунтовано заявленими, вірно нарахованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 199,56 грн., інфляційних нарахувань в сумі 325,35 грн., згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.70-72).

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та арифметично вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення заборгованість за лізинговими платежами у сумі 54223,32 грн., пені у сумі 864,76 грн., 3% річних у сумі 199,56 грн., інфляційних нарахувань в сумі 325,35 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі на підставі статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» , с. Комісарівка, Краснодонського району, Луганської області, ідентифікаційний код 30764092, на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» , м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16-а, ідентифікаційний код 30401456, заборгованість за лізинговими платежами у сумі 54223,32 грн., пеню у сумі 864,76 грн., 3% річних у сумі 199,56 грн., інфляційні нарахування в сумі 325,35 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1827,00 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 20.05.2014.

Суддя О.С. Фонова