Рішення

від 19.05.2009 по справі 585-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

585-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2009Справа №2-7/585-2009

За позовом Фірми «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65110, Одеська область, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71)

До відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Невада» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 3); 2) Державної податкової інспекції в м. Сімферополі (95053, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 1/9)

Про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суддя І. І. Дворний

                                        представники:

Від позивача – Суховеєва І. Б., предст., дов. від 12.05.2009 р.

Від відповідачів:  1) не з'явився; 2) не з'явився.

        Суть справи: Фірма «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Невада», в якому просило витребувати з чужого незаконного володіння відповідача гральні автомати, що належать на праві власності Фірмі «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, згідно доданого переліку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні гральні автомати були передані в користування відповідачу за договором оренди обладнання від 01.04.2006 р., умовами якого передбачений обов'язок ТОВ «Невада» за першою вимогою Орендодавця повернути майно впродовж 10 днів. Позивач посилається на те, що відповідачем був порушений вказаний обов'язок та за вимогою Фірми «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю не були повернуті 33 гральні автомати, у зв'язку з чим позивач просить витребувати їх у примусовому порядку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2008 р. процесуальний статус ДПІ в м. Сімферополі був змінений з третьої особи на іншого відповідача.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати ТОВ «Невада» виконати умови договору оренди обладнання від 01.04.2006 р. та забезпечити повернення гральних автоматів згідно переліку, а також витребувати з чужого незаконного володіння ДПІ в м. Сімферополі гральні автомати, що належать на праві власності Фірмі «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.09.2008 р. позов був задоволений в повному обсязі.

За результатом апеляційного оскарження цього рішення постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2008 р. рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2008 р. було скасовано, а справу повернено до суду першої інстанції для подальшого направлення за підсудністю.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.01.2009 р. справу направлено за підсудністю до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Справу передано на розгляд судді І. І. Дворному із привласненням номеру 2-7/585-2009 та ухвалою від 05.02.2009 р. прийнято до провадження.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

            Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

                    Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

           Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.04.2006 р. між фірмою «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Невада» (Орендар), укладено договір оренди обладнання.

Відповідно до п.1.1 укладеного договору Орендодавець зобов'язався передати Орендареві, а орендар зобов'язався прийняти в строкове платне користування гральні автомати та зобов'язався сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Згідно з пунктом 3.1 Договору майно, що орендується, повинно бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності цим договором в м. Одесі.

В пункті 3.2 Договору сторони обумовили, що передача майна, що орендується, в оренду здійснюється сторонами за актом приймання-передачі.

Матеріали справи свідчать, що фактично майно було передано в оренду не впродовж 10 календарних днів, як це передбачено договором, а лише в серпні 2007 року. Даний факт підтверджуються відповідними актами приймання-передачі №884 від 03.08.2007 р. та №975 від 11.08.2007 р., підписаними обома сторонами та скріпленими печатями підприємств (т. ІІ, а. с. 86-87).

Так, в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Невада» були передані наступні гральні автомати:

Згідно п. 6.1.2 укладеного договору, фірма «Одрекс» у вигляді ТОВ мала право в будь-який момент вимагати, від ТОВ «Невада» повернення всіх, або частини переданих згідно Договору гральних автоматів.

Пунктом 7.1.6 вищезазначеного договору встановлено, що ТОВ «Невада» зобов'язано повернути гральні автомати, зазначені в вимозі, протягом 10 днів.

30.04.2008 р. фірма «Одрекс» у вигляді ТОВ направила на адресу ТОВ «Невада» лист з вимогою повернути 33 гральні автомати, які були передані згідно укладеного договору. Зазначений лист ТОВ «Невада» отриманий 30.04.2008 р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції (т. І, а. с. 20). Однак, відповідь на надісланий лист-вимогу позивач не отримав.

Зазначені обставини спонукали Фірму «Одрекс» у вигляді ТОВ звернутися до господарського суду Одеської області з позовом про витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Невада» 33 гральних автоматів, які є власністю фірми «Одрекс» у вигляді ТОВ.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Суд звертає увагу на те, що договір оренди обладнання від 01.04.2006 р. є дійсним, оскільки його недійсність у судовому порядку встановлена не була, а тому, в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, неповернення Товариством з обмеженою відповідальністю «Невада» за першою вимогою Орендодавця майна (33 гральних автоматів) є порушенням умов договору, через що вимоги Фірми «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю про витребування майна з чужого незаконного володіння є обґрунтованими.

У той же час, у ході розгляду справи судом було встановлено, що гральні автомати, які позивачем були передані ТОВ «Левада» на підставі договору оренди, знаходяться у ДПІ в м. Сімферополі.

Так, представником ТОВ «Невада» в обґрунтування своїх заперечень на позов, було надано суду постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 29.10.2007 р., якою гр. Копачинську М.І. притягнено до адміністративної відповідальності та накладено адміністративний штраф за ст. 164 КУпАП ч. 1 у вигляді штрафу в розмірі 350 грн., з конфіскацією предметів правопорушення, та постанову Київського районного суду м. Сімферополя у справі №3-25239 2007 від 20.12.2007р., якою до адміністративної відповідальності за здійснення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 2 КпАП України притягнено гр. Копачинську М.І. та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 680 грн. з конфіскацією 19 гральних автоматів, згідно з протоколом огляду та вилучення від 13.11.2007 р.

На підставі цього, 20.08.2008 р. Фірма «Одрекс» у вигляді ТОВ звернулася до суду з заявою про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд зобов'язати ТОВ «Невада» виконати умови договору оренди обладнання від 01.04.2006 р. та забезпечити повернення гральних автоматів, а також витребувати з чужого незаконного володіння ДПІ у м. Сімферополі вищевказані гральні автомати, що належать на праві власності фірмі «Одрекс» у вигляді ТОВ.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що зобов'язаною стороною по відношенню до позивача є саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Невада», яке в силу прийнятих на себе договірних обов'язків повинно повернути Фірмі «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю спірні 33 гральні автомати з огляду на наявність листа-вимоги від 30.04.2008 р. При цьому, вилучення спірного майна з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Невада» через здійснення господарської діяльності без наявності дозвільних документів (торгових патентів) не звільнює відповідача-1 від виконання покладеного на нього договірного обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Отже, з огляду на вищевказану норму Основного Закону, притягнення посадової особи відповідача-1 (Копачинська М. І. на момент винесення постанов від 22.10.2007 р. та від 15.11.2007 р. обіймала посаду директора Сімферопольської філії «Крим» ТОВ «Невада») до адміністративної відповідальності не може бути підставою для позбавлення позивача права власності, позаяк Фірма «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою не може відповідати за протиправні дії працівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Невада».

Відповідно до частини 1 статті 620 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Причому способом захисту цивільних прав та інтересів, може бути, у тому числі, примусове виконання обов'язку в натурі.

За таких обставин, позовні вимоги в частині спонукання ТОВ «Невада» виконати умови договору оренди обладнання від 01.04.2006 р. та забезпечити повернення гральних автоматів згідно переліку підлягають задоволенню.

У той же час, стосовно заявлених позивачем вимог до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі суд зазначає наступне.

Так, згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вказане положення відповідає статті 15 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та статті 55 Конституції України, якою закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 р. зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Отже, за змістом статті 1 ГПК України порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд має відмовити в позові.

З матеріалів справи вбачається, що до часу подання позову до суду Фірма «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою не зверталася до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі з вимогою про повернення 33 гральних автоматів. В свою чергу, дії ДПІ в м. Сімферополі були засновані на постанові Залізничного районного суду м. Сімферополя від 29.10.2007 р., постанові Київського районного суду м. Сімферополя від 20.12.2007 р. та постанові Апеляційного суду АР Крим від 28.05.2008 р., які на теперішній час є дійсними. Вказані постанови Фірмою «Одрекс» у вигляді ТОВ не оскаржувалися. Іншого суду доведено не було, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення фактів такого роду.

Ухвалами від 05.02.2009 р., від 19.03.2009 р., від 02.04.2009 р. та від 27.04.2009 р. суд витребував у позивача докази звернення до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі з вимогою щодо повернення спірних гральних автоматів. На виконання вказаних вимог суду позивачем був наданий лист-вимога №78 від 15.05.2009 р., який був направлений до ДПІ в м. Сімферополі. Проте, вказаний лист не може бути розцінений судом в якості належного та допустимого доказу порушення прав позивача з боку ДПІ в м. Сімферополі, оскільки він був направлений вже після звернення до суду.

Згідно з приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності порушених прав/інтересів позивача з боку ДПІ в м. Сімферополі до моменту звернення до суду, в задоволенні позовних вимог до другого відповідача слід відмовити.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати суд покладає на Товариство з обмеженою відповідальністю «Невада» у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Невада» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 3, ідентифікаційний код 31309716) виконати умови договору оренди обладнання від 01.04.2006 р. та забезпечити повернення Фірмі «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65110, Одеська область, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, ідентифікаційний код 24765919) гральних автоматів, а саме:

3.          Відмовити в позові в частині витребування з чужого незаконного володіння Державної податкової інспекції в м. Сімферополі гральних автоматів, що належать на праві власності Фірмі «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Невада» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 3, ідентифікаційний код 31309716) на користь Фірми «Одрекс» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65110, Одеська область, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, ідентифікаційний код 24765919) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.