Рішення

від 21.05.2009 по справі 843-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

843-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

21.05.2009Справа №2-11/843-2009

За позовом – Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Медпрепарати», м. Херсон,

до відповідача – Дочірнє підприємство «Аура», м. Саки,

про стягнення 102 406,83 грн.

                                                                             Суддя С.С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Беляєвський О.Ю., представник, дов. від 17.01.2009р.  

Від відповідача – не з'явився.

Суть спору:

      Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Медпрепарати», м. Херсон, звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Дочірнього підприємство «Аура», м. Саки, про стягнення  102 406,83 грн. заборгованості, у тому числі: 86 870,35грн. основного боргу,                    4 638,06 грн. пені, 554,25грн. 3% річних та 10 344,17грн. інфляційних втрат.  

      Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

    Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою представника відповідача та для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.

    Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд       

В С Т А Н О В И В :

       26 лютого 2008 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Медпрепарати», м. Херсон, (постачальник) і Дочірнім підприємством «Аура», м. Саки, (покупець) був укладений договір поставки № 14,  відповідно до якого постачальник зобов'язався  поставити і передати у власність покупця, а покупець приймати й оплачувати медичні препарати і вироби медичного призначення (надалі товар) в асортименті і за цінами, зазначеними у специфікаціях – накладних,   (п.1.1 договору).

       Згідно з п. 1.2 договору постачання товару здійснюється окремими партіями. На постачання кожної партії товару оформлюється специфікація – накладна, що є невід`ємною частиною даного договору і містить умови щодо найменування, кількості і ціни товару.      

       Відповідно до п. 4.1 договору покупець оплачує кожну партію поставленого відповідно до даного договору товару в безготівковому порядку в термін, зазначений у специфікації – накладній, але в будь якому випадку не пізніше 30 днів з моменту одержання товару.

        Позивач, на виконання умов вищевказаного договору, поставив відповідачу товар  на загальну суму 88 431,91 грн.    

     Однак відповідач, у порушення умов договору не виконав свої зобов'язання перед позивачем,  у зв'язку з чим, за відповідачем на день подачі позивачем позову, склалась заборгованість у розмірі  86 870,35 грн.

       Відповідно до ст.  526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного кодексу України,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

         Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).  

          Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

         За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 86 870,35 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

   Відповідно до позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача також і 4 638,06 грн. пені за прострочення терміну оплати за  неоплачений в строк товар.

    Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

     Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

       Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

     Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

      Відповідно до п. 7.2 договору у випадку прострочення покупцем оплати поставленого товару, покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно зробленого платежу за кожний день прострочення за весь час прострочення.

   Статтею 1 Закону України N 543/96-ВР від 22.11.96 р. "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

    Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

      Наведене свідчить, що вимоги позивача про стягнення 4 638,06 грн. пені із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми за кожен день прострочки визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню  повністю.

      Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

     Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було нараховано  відповідачу 554,25 грн. 3% річних  та 10 344,17 грн. інфляційних втрат.

      Позовні вимоги в частині стягнення 554,25 грн. 3 % річних підлягають задоволенню, оскільки обґрунтовані та розраховані вірно.

     Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.1997 р. № 62-97 «Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» при нарахуванні індексу інфляції індекс нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, слід враховувати що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

     З огляду на наступне,  інфляційні витрати підлягають задоволенню частково в сумі 5 354,16 грн. із наступного розрахунку суду:

-          по накладній № 166562 від 15.07.2008 р. по сумі заборгованості 1230,00 грн., за період нарахування заборгованості по інфляції з 01.07.2008 р. по 31.01.2009 р. (1230,00 грн. х 1,089 індекс інфляції) – 1230,00 грн. = 109,47 грн.;

-           індекс інфляції по накладним за період з 22.07.2008 р. по 27.08.2008 р., за період нарахування індексу інфляції з 01.08.2008 р. по 31.01.2009 р.: (13718,07 грн. х 1,095) -13718,07 грн. =1 303,21 грн.;

-          індекс інфляції по накладним за період з 02.09.2008 р. по 16.09.2008 р., за період нарахування індексу інфляції з 01.09.2008 р. по 31.01.2009 р.: (7973,26 грн. х 1,096) – 7973,26 грн. = 765,43 грн.;

-          індекс інфляції по накладним за 01.12.2008 р., за період нарахування індексу інфляції з 01.12.2008 р. по 31.01.2009 р.: (63521,05 грн. х 1,050) – 63521,05 грн. = 3176,05 грн.

     В іншій частині вимог позивача  в сумі 4 990,01 грн.  щодо сплати інфляційних витрат позивачу слід відмовити, в зв`язку з невірним розрахунком.

       За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

       Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам  відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

       За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

      Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане 26.05.2009 року.

     Керуючись ст. ст. 49, 75, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –                                               

ВИРІШИВ:

       1.  Позов задовольнити частково.

       2. Стягнути  з Дочірнього підприємства «Аура», (96500, м. Саки, вул. Леніна, 8/2, код ЗКПО 24865800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Медпрепарати», (73025, м. Херсон, вул. Кошевой спуск № 5, код ЗКПО 21287945)   86 870,35грн. основного боргу, 4 638,06 грн. пені, 554,25грн. 3% річних та 5 354,16 грн. інфляційних втрат, 970,52 грн. державного мита, 111,83 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

    3. В частині стягнення 4990,01 грн. інфляційних витрат відмовити.

         Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Потопальський С.С.