Рішення

від 11.06.2009 по справі 48/424-6/119/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

48/424-6/119/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.09                                                                                 Справа №  48/424-6/119/09

Суддя   Місюра Л.С.

За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дніпро”  с. Дніпрова  

                              Кам'янсько  –Дніпровського району Запорізької області

До                                 Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”,

                                   м. Київ

Треті особи,             які   не   заявляють    самостійних вимог    на    предмет   спору   на   

          стороні     відповідача:

                                   Приватний    підприємець     Папуча   Олександр   Васильович   с.

          Скельки  Василівського району Запорізької області

Відкрите    акціонерне    товариство   “Агрофірма  “Гюнівська”,  с. Гюнівка    Великобілозерського району Запорізької області,

                                    Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроальянс”,                                    

                                    м. Дніпропетровськ

                                      Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

                                                                                  Суддя   Місюра  Л.С.

За участю представників:

Від позивача:              Дробишевський О.А. –дов.  выд 03.04.2009р.

                              Від відповідача:          Мукоїда  Л.В. -  № 26-12/08-6 від 26.12.2008р.

Від третьої особи 1:    не з'явився

Від третьої особи 2:    не з'явився

Від третьої особи 3:    не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дніпро” с. Дніпрова Кам'янсько –Дніпровського району Запорізької області  до Товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” м. Київ, треті особи,  які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний підприємець Папуча Олександр Васильович, с. Скельки Василівського району Запорізької області, Відкрите акціонерне товариство “Агрофірма “Гюнівська”, с. Гюнівка Великобілозерського району Запорізької області, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агроальянс”, м. Дніпропетровськ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати виконавчий напис, вчинений 10.10.2008р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І., зареєстрований в реєстрі за р. № 4106, про повернення від фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності Папучі Олександра Васильовича на користь ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” комбайну Case, модель AF2388, 2005 року, серійний  номер HAJ 295622, в комплекті з зерновою жниваркою Case 1010, у кількості 1шт. вартістю 860 000 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Підставами для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню позивач вказує наступне :   Виконавчий напис вчинений з грубим порушенням ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.06.99 р. № 1172 (далі –Перелік документів). Виконавчий напис вчинений на підставі договору фінансового лізингу № L1540-12/7 від 21.12.2007 р., укладеного між відповідачем та ПП Папучею О.В. Відповідно п/п 4, 5 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингодавець має право: вимагати розірвання договору та повернення предмету лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тобто, ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачається: або - сумісне виконання двох послідовних дій, перша дія: розірвання договору, друга дія: повернення предмету лізингу; або - стягування з лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса виключно прострочену заборгованість у вигляді грошових коштів. В даному випадку Відповідач вибрав перший варіант –розірвання договору та повернення предмету лізингу. Відповідно до приписів ст. 188 Господарського кодексу України: Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Таким чином, для повернення предмету лізингу лізингодавець –відповідач зобов'язаний був спочатку розірвати договір фінансового лізингу № L1540-12/7 від 21.12.2007 р. в судовому порядку і лише потім звертатись до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повернення предмету лізингу.  Даний порядок також встановлений п. 6.1. договору фінансового лізингу № L1540-12/7 від 21.12.2007 р., Відповідач має право достроково в односторонньому порядку розірвати договір фінансового лізингу та вилучити у лізингоотримувача –ПП Папучі О.В. предмет лізингу у безспірному порядку. Тобто, і ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»і умови договору фінансового лізингу ставлять передумову поверненні предмету лізингу –дострокове розірвання договору. В дійсності договір фінансового лізингу № L1540-12/7 від 21.12.2007 р., на підставі якого вчинений Виконавчий напис не був розірваний і до теперішнього часу продовжують діяти. Будь-які судові рішення щодо розірвання цього договору -  відсутні. Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом міністрів України. Пунктом 8 Переліку документів встановлено, що повернення об'єкту лізингу здійснюється на підставі договорів лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкту лізингу. Тобто, саме договір лізингу має містити в собі умову, згідно якій передбачено у безспірному порядку повернення об'єкту лізингу. Як вже зазначалось –договір фінансового лізингу № L1540-12/7 від 21.12.2007 р. на підставі якого вчинений Виконавчий напис, містить умову безспірного порядку повернення об'єкту лізингу, однак за виконання однієї умови - тільки після розірвання самого договору фінансового лізингу. Таким чином, при відсутності рішення суду про розірвання договору фінансового лізингу № L1540-12/7 від 21.12.2007 р., приватний нотаріус Кондратенко М.І. не мав законного права вчиняти Виконавчий напис про повернення предмету лізингу. Таким чином, Виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 8 Переліку документів, у зв'язку з чим Виконавчий напис  не підлягає виконанню. Виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст. 89 Закону України «Про нотаріат». Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;  найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата, і місце народження боржника, місце його роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків, (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню….; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис в порушення вимог ст. 89 Закону України «Про нотаріат»не містить: ім'я, по батькові нотаріуса, строк, за який провадиться стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника. Таким чином, Виконавчий напис не підлягає виконанню. Виконавчий напис вчинений з порушенням вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме Виконавчий напис не містять номеру рішення за яким видано виконавчий документ (п/п 2, ч. 1 ст. 19 Закону «Про виконавче провадження). Таким чином, Виконавчий напис не підлягає виконанню. Виконавчий напис вчинений з порушенням п. 8 Переліку документів. Так, у Виконавчому напису приватний нотаріус Кондратенко М.І., як на підставу вчинення Виконавчий напис, посилається на договір фінансового лізингу із датою 231 грудня 2007 р. Вочевидь, що між Відповідачем та ПП Папучею О.В. може існувати і діяти й договір фінансового лізингу, який має дату 231 грудня 2007 р., однак в дійсності разом з Виконавчим написом пронумеровані, прошиті та прошнуровані, скріплені печаткою договори фінансового лізингу із датою 21 грудня 2007 р. Таким чином, можна вважати, що Виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Кондратенко М.І. з порушенням п. 8 Переліку документів, а саме –Виконавчий напис містить в собі посилання на договір лізингу, як підставу вчинення Виконавчого напису, який в дійсності не існує із датою 231 грудня 2007 р. Таким чином, Виконавчий напис не підлягає виконанню. У липні 2006 р. Позивач купив у ПП Папучі О.В. три зернозбиральних комбайни Сase, модель AF2388 у комплекті з трьома жниварками та возиками для жниварок. Серед придбаних комбайнів був й комбайн Сase, модель AF2388, серійний номер HAJ 295622, в комплекті з зерновою жниваркою Сase 1010, 7,5 м та візком для зернової жниварки Сase 1010, який є майном, що зазначене у Виконавчому напису, як таке, що підлягає поверненню від ПП Папучі .В. на користь Відповідача. Позивач розрахувався з ПП Папучею О.В., у якого купило и одержало у власність комбайн Сase, модель AF2388, серійний номер HAJ 295622 у комплекті із жниваркою та візком. ПП Папуча О.В. з грудня 2005 р. по березень 2008 р. займав посаду Генерального директора Позивача і після звільнення з цієї посади він викрав всі документи на комбайн Сase, модель AF2388, серійний номер HAJ 295622 у комплекті із жниваркою та візком. Позивач з цього приводу звернувся до правоохоронних органів і на даний час ці матеріали щодо викрадення документів знаходяться на розгляді прокуратури Василевського району Запорізької області. 11.08.2008 р. ухвалою господарського суду Запорізької області було порушено справу № 4/397/08 за позовом Позивача до ВАТ «Агрофірма «Гюнівська»про визнання права власності на майно, в тому числі на комбайн Сase, модель AF2388, серійний номер HAJ 295622 та витребування майна із чужого незаконного володіння. Цією ж ухвалою господарський суд наклав арешт числі на комбайн Сase, модель AF2388, серійний номер HAJ 295622 та передав його на зберігання Позивачу. 29.08.2008 р. ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 4/397/08, Відповідач був залучений до справи в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог. Таким вином, Відповідач був повідомлений, що Позивач у судовому порядку намагається визнати своє право власності на комбайн Сase, модель AF2388, серійний номер HAJ 295622, у зв'язку із втратою на цей комбайн оригіналів документів (договору купівлі-продажу, тощо). Однак, у Відповідача також відсутні документи на комбайн Сase, модель AF2388, серійний номер HAJ 295622. Згідно вимог Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо - будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України 11.06.2004 р. № 221, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23.06.2004 р. за № 772/93/71 (із змінами та доповненнями), Відповідач, якщо в нього є документи, що підтверджують право власності на комбайн, зобов'язаний був зареєструвати комбайни Сase, модель AF2388, серійний номер HAJ 295622 у Держтехнагляді та одержати на нього Свідоцтво про реєстрацію машин. Однак, у Відповідача відсутні державна реєстрація та Свідоцтво про реєстрацію машин Держтехнагляду на комбайн Сase, модель AF2388, серійний номер HAJ 295622, що підтверджується наданими Відповідачем заявами та доданими до них документами у справу № 4/397/08. В порушення вимог Закону України «Про нотаріат»приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І. не витребував у Відповідача доказів державної реєстрації комбайна Сase, модель AF2388, серійний номер HAJ 295622 в Держтехнагляді, не витребував Свідоцтво про реєстрацію машин на цей комбайн, у зв'язку з чим Виконавчий напис є недійсним і таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, відсутність у Відповідача на комбайн державної реєстрації у Держтехнагляді та Свідоцтва на реєстрацію комбайна унеможливлювало вчинення Виконавчого напису, у зв'язку з чим Виконавчий напис не підлягає виконанню. Позов подається до господарського суду Запорізької області в порядку територіальної підсудності, згідно ч.3 ст. 15 ГПК України, за місцем виконання виконавчого напису – Запорізька область. Позов подається Позивачем у зв'язку з тим, що Виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, без наявних у Відповідача та нотаріуса підстав його вчиняти, вчинений відносно спірного майна, на яке у Відповідача відсутнє право власності та яке належить Позивачу, у зв'язку з чим порушуються права та інтереси Позивача щодо володіння та користування цим майном на свій розсуд (ст. 319 ЦК України) у зв'язку з чим Позивач звертається за захистом своїх порушених прав до суду.

Відповідач позовні вимоги не визнав з наступних підстав: 21.12.2007р. між відповідачем та  ПП “Папуча О.В.” був укладений договір фінансового лізингу № L1540-12/07 (надалі –договір), згідно з яким лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі за користування предметом лізингу та інші платежі передбачені договором (п. 1.1., 4.1.-4.9. договору, п. 5.1-5.5. Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до Договору) (надалі –«Загальні умови»)). Проте лізингоодержувач в порушення умов договору, зокрема, пунктів 5.1-5.5, 8.1.4 Загальних умов, не сплатив передбачені договором платежі. В результаті чого у лізингоодержувача перед відповідачем виникла заборгованості по сплаті лізингових платежів. При цьому прострочення по сплаті поточних лізингових платежів перевищувало 30 днів. 10.10. 2008 року з метою захисту свого порушеного права на підставі п. 6.1. договору, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.18 ЦК України, відповідач звернувся із заявою до нотаріусу для вчинення виконавчого напису (надалі –«Виконавчий напис») про повернення  від фізичної особи-підприємця Папучі О.В. майна - комбайна Case AF2388, 2005 року випуску, заводський номер HAJ295622, в комплекті з зерновою жниваркою Case 1010, 7.5. м та візком для зернової жниварки Case 1010, -  переданого у тимчасове володіння та користування за договором. 21.11.2008 р. позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Відповідач вважає, що виконавчий напис вчинений з дотриманням всіх положень чинного законодавства та підлягає виконанню з наступних підстав. По-перше, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингодавець має право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках. Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до п. 8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в  безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, для одержання виконавчого напису нотаріусу надається: оригінал договору лізингу, що передбачає у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу; засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення. Безспірний порядок повернення предмета лізингу Відповідачу передбачений п. 6.1. Договору. Так відповідно до п. 6.1. Договору Лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати Договір та вилучити у Лізингоодержувача Предмет лізингу у безспірному порядку у таких випадках, коли Лізингоодержувач на сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів. Таким чином, Відповідач має право відповідно до п. 6.1. Договору, ч. 2. ст.7 закону України «Про фінансовий лізинг»у безспірному порядку вилучити предмет лізингу у Лізингоодержувача за наявності простроченої заборгованості більше ніж 30 днів. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 3 ст. 651  у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Аналогічні положення передбачені ч. 1 ст. 188, ч. 7 ст. 193  Господарського кодексу України. Таким чином, за наявності в договорі підстав для односторонньої відмови від зобов'язань, відмови від договору, договір може бути розірваний і без згоди сторін та наявності рішення суду. Підстави для одностороннього розірвання Договору з ініціативи Відповідача встановленні п. 6.1. Договору. Отже, для розірвання Договору рішення суду непотрібно. Відповідно до п. 10.2.1. Загальних умов Договір достроково припиняються у останній день місяця, в лізингоодержувачу було направлено відповідачем письмового повідомлення про прийняте Відповідачем рішення про дострокове припинення договору з підстав, визначених розділом 6 Договору. Таким чином після вилучення предмета лізингу у лізингоодержувача відповідач зобов'язаний надіслати лізингоодержувачу письмове повідомлення про прийняття рішення про дострокове припинення договору. Договір вважається розірваний з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому лізингоодержувачу було надіслано зазначене повідомлення. Для вчинення виконавчого напису відповідачем було надано нотаріусу наступні документи: заяву, відповідно до положень п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 04.03.1994р. № 10/5;  оригінал договору, який передбачає у безспірному порядку повернення об'єкта лізинг; копія рахунків, направлених відповідачем лізингоодержувачу з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення; копія письмово повідомлення, після вручення якого лізингоодержувачу, відповідач  проставив на рахунках відмітку про несплату; повідомлення про отримання лізингоодержувачем письмово повідомлення. Таким чином, виконавчий напис вчинений з дотриманням положення ст. 7, 10 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст. 87 Закону України «Про нотаріат», п. 8. Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в  безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172,  розділу 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 04.03.1994р. № 10/5. Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом у точній відповідності до затвердженої форми виконавчого напису № 85 про повернення предмета фінансового лізингу і містить всі необхідні реквізити.  Таким чином, виконавчий напис підлягає виконанню. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат»(у редакції Закону України від 01.10.2008 р. N 614-VI) нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Частиною 7 ст. 50 Закону України «Про нотаріат»чинною на час звернення  Позивача до суду, передбачалося, що спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача. В даному випадку боржником є Лізингоодержувач Папуча О.В., стягувачем –Відповідач –ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль». ТОВ «Агро Дніпро»не є ні боржником, ні стягувачем. Таким чином,  позивач не мав права звертатися до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача. Оскільки Позивач не є ні боржником, ні стягувачем, і фактично відсутній спір про право, то заявлена Позивачем вимога стосовно визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, фактично є скаргою на дії нотаріуса, яким незаконно вчинена нотаріальна дія. Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про нотаріат»заінтересована особа, яка вважає неправильною вчинену нотаріальну дію або відмову у вчиненні нотаріальної дії, вправі подати про це скаргу до районного, районного у місті, міського чи міжрайонного суду за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів чи робочого місця приватного нотаріуса. Таким чином, даний спір не підлягає вирішенню в господарському суді, а розглядається судами загальної юрисдикції. Позивач повинен був звернутися з позовом до загального суду з позовом в якості відповідача повинен бути залучений приватний нотаріус, який здійснив виконавчий напис. Відповідач просить в позові відмовити.

За клопотанням сторін був продовжений строк розгляду справи. Розгляд справи тричі відкладався..

11.06.2009р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Треті особи, сповіщені про місце, день та час розгляду справи в порядку, передбаченому ГПК України (далі –ГПК України), в судове засідання жодного  разу не з'явились, про причини не явки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали.

Суд вважає  за можливе  розглянути справу за відсутністю представників третіх осіб,  по наявним в неї матеріалам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,  суддя вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав:            

21 грудня 2007 р. між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»(надалі –відповідач) та фізичною особою-підприємцем Папучею О.В. (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № L1540-12/07 (надалі –договір), згідно з яким лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі за користування предметом лізингу та інші платежі передбачені договором (п. 1.1., 4.1.- 4.9. договору, п. 5.1-5.5. Загальних умов фінансового лізингу (Додаток № 4 до договору) (надалі –загальні умови)).

Проте,  лізингоодержувач (ПП Папуча О.В.),   в порушення умов договору, зокрема, пунктів 5.1-5.5, 8.1.4 Загальних умов, не сплатив передбачені договором платежі. В результаті чого у лізингоодержувача перед відповідачем виникла заборгованості по сплаті лізингових платежів. При цьому, прострочення по сплаті поточних лізингових платежів перевищувало 30 днів.

10 жовтня 2008 року, з метою захисту свого порушеного права, на підставі п. 6.1. договору, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», ст.18 ЦК України, відповідач звернувся із заявою до нотаріусу для вчинення виконавчого напису  про повернення  від фізичної особи-підприємця Папучі О.В. майна - комбайна Case AF2388, 2005 року випуску, заводський номер HAJ295622, в комплекті з зерновою жниваркою Case 1010, 7.5. м та візком для зернової жниварки Case 1010, -  переданого у тимчасове володіння та користування за договором.

10.10.2008 р. приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко М.І., за заявою ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль»,  вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 4106 про повернення від фізичної особи –суб'єкта підприємницької діяльності (ПП) Папучі Олександра Васильовича на користь відповідача комбайну Сase, модель AF2388, 2005 року випуску, серійний номер HAJ 295622, в комплекті з зерновою жниваркою Сase 1010, 7,5 м та візком для зернової жниварки Сase 1010, у кількості 1 шт. вартістю 860 000 грн. (далі –виконавчий напис).

Позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню , при цьому позивач вказує, що  він є власником  цього комбайну.

В позовної заяві позивач вказує, що  в липні 2006р. він купив у ЧП Папучі О.В.  спірний комбайн..

Позивач не надав суду жодного  документу, якій би підтверджував, що позивач є власником  комбайну, заводський номер HAJ295622, в тому числі позивач не надав суду  договір  купівлі –продажу .

В судовому засіданні  позивач вказав, що в нього відсутні документи, які підтверджують його право власності на спірний комбайн. Позивач не довів суду, що він дійсно купив комбайн у ПП Папучі О.В.

Оскільки позивач не довів суду що  він є власником  комбайну, то він є не належним позивачем по даної справі.

Оскільки позивач не довів суду, що він є власником комбайну, відповідно позивач не довів суду, що  спірний виконавчий напис якимось чином порушив його права та інтереси.

Позивач  не має ні якого відношення до виконавчого напису , в виконавчому напису  позивач  не вказаний, а тому  позивач  вправі просити суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню лише  по тім підставам, які порушують його права та інтереси .

Позивач не довів, що порушення, яки були, за його  думкою, допущені  при вчиненні виконавчого напису, та на які він посилається в позові, якимось образом  порушують права та обов'язки позивача.

За таких обставин, вимоги позивача  не обґрунтовані.

Судові витрати покладаються на  позивача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 75, 82 –85 ГПК України, суддя  

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Суддя                                                                                                                Л.С. Місюра

Рішення підписано :   11.06.2009р.