36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
15.05.2014р. Справа №917/710/14
про стягнення 327 556,52 грн.
Суддя Киричук О. А.
Представники:
від позивача: Лебедєв Д.В. , дов. б/н від 30.04.2014 р.,
від відповідача: не з'явився,
Розглядається позовна заява про стягнення 327 556,52 грн. заборгованості за договором № 01/07-ОК від 31.07.13 р., з яких: 313 350,00 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 3106,27 грн. та 11 100,25 грн. інфляційних нарахувань.
Позивач в обґрунтування позову вказує, що Відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання по оплаті за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість, на яку позивачем нараховані штрафні санкції.
Позивач через канцелярію суду надав письмові пояснення щодо розрахунку суми інфляційних нарахувань на суму боргу (вх. № 5862 від 07.05.14 р.).
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце проведення судового засідання, відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач значиться в реєстрі за адресою, що вказана позивачем у позові.
Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бікорм" (далі - Позивач, Постачальник) та Приватним підприємством "Росукрполімер" ( далі - Відповідач, Покупець) було укладено договір № 01/07-ОК від 31.07.13 р. (далі - Договір), що за своєю правовою природою є Договором поставки.
Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник поставляє (продає) у власність Покупцеві, а Покупець приймає (придбає) та оплачує на умовах і протягом дії Договору, суміш оксигенатна СТАРТ+ (далі - Продукція).
Згідно з пунктом 2 Додаткової угоди від 05.12.13 р., що була укладена Сторонами Договору, асортимент, кількість, ціна продукції, а також умови її оплати, Сторони узгоджують у Специфікаціях, які являються невід'ємною частиною Договору, згідно з п.3.1. Договору.
06.12.13 р., Сторони уклали Специфікацію №1, на виконання якої Позивач поставив Відповідачеві 28,90 тонн суміші оксигенатна СТАРТ+ на загальну суму 332 350,00 грн.
Факт поставки Продукції підтверджується видатковою накладною № РН-0000052 від 06.12.13 р., та товарно-транспортною накладною (ТТН) № 8 від 06.12.13 р., а також виданою Покупцеві довіреністю на отримання ТМЦ № 55 від 05.12.13 р.. Зазначена видаткова накладна, товарно-транспортна накладна та довіреність, підписані представниками сторін та засвідчені печатками. Оригінали оглянуті судом у засіданні, копії долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п.3.3 Договору, датою поставки Продукції, вважається дата передачі продукції на складі виробника продукції ТОВ "БІКОРМ", тобто 06.12.13 р..
Відповідно до п. 3 Специфікації № 1 від 06.12.13 р., Відповідач, мав здійснити оплату отриманого товару протягом 7 (семи) календарних днів від дати поставки Товару, а отже, кінцевою датою по оплаті за отриману Продукцію є 13.12.13 р..
Як зазначає Позивач, Відповідачем, було здійснено часткові платежі в рахунок оплати отриманого Товару, загальна сума яких становить 19 000,00 грн..
Здійснення платежів підтверджується банківськими виписками з особового рахунку Позивача, а саме: за 11.02.14 р. - 9 000,00 грн.; за 12.02.14 р. - 10 000,00 грн..
10 лютого 2014 року Позивач звернувся до Відповідача претензією № 10/02 з вимогою про перерахування грошових коштів в сумі 332 350,00 грн. в 7-ми денний термін, яка залишена без задоволення.
Таким чином, свої зобов'язання за Договором, Відповідач виконав не в повному обсязі, і станом на день подачі позову, сума заборгованості Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Бікорм" складає 313 350,00 грн..
Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відмові, до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтями 253-255 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов"язано його початок.
Правові наслідки порушення зобов"язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 1 вказаної статті, у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Керуючись нормами ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачу, за прострочення виконання грошового зобов"язання, на загальну суму боргу 313 350,00 грн. за весь час прострочення платежу, з 13.12.13 р. по 10.04.14 р. нараховано 11 100,25 грн.. інфляційних збитків.
Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 3 106,27 грн. (за період з 13.12.13 р. по 10.04.14 р).
Після здійсненого судом перерахунку, з урахуванням встановленої судом кількості днів прострочення, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню є вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 3 053,19 грн. (за період з 14.12.13 р. по 10.04.14 р.).
Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається Позивач, доказів сплати за отриманий товар не надано, таким чином, вимоги Позивача про стягнення заборгованості у розмірі 313 350,00 грн. основного боргу, 11 100,25 грн. інфляційних нарахувань, та 3% річних в сумі 3 053,19 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Росукрполімер" (вул. Московська, 37, м.Кременчук, Полтавська область, 39626, Код ЄДРПОУ 35713498, п/р № 2600201300482 в АТ "БМ банк", МФО 380913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікорм" (вул. Олімпійська, 3, смт. Малинівка, Чугуївський район, Харківська область, 63525, Код ЄДРПОУ 33866995, ІПН 338669920431, п/р № 26002000126199 і філії АТ "УКРЕКСІМБАНК", м.Харків, МФО 351618) 313 350,00 грн. - основного боргу, 11 100,25 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних - 3 053,19 грн. та 6 550,08 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено
Суддя О. А. Киричук
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2014 |
Оприлюднено | 23.05.2014 |
Номер документу | 38764536 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Киричук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні