Рішення

від 23.04.2009 по справі 2/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/35

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.09                                                                                           Справа№ 2/35

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Гарбузюка Р.О., представника відповідача Грема Р.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Малого приватного підприємства “ГРО”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зубр-2000”, м. Львів про зобов'язання вчинити дії та стягнення 680 грн. 38 коп.

В С Т А Н О В И В:

Мале приватне підприємство “ГРО”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Зубр-2000”, м. Львів про зобов'язання вчинити дії та стягнення 680 грн. 38 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 26.02.2009р. призначив розгляд справи на 10.03.2009р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 19.03.2009р., 23.04.2009р.

В судовому засіданні 10.03.2009р. представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір, відповідно до якого відповідач зобов'язався виготовити і поставити позивачу дубові заготовки. На виконання умов договору, позивач оплатив вартість дубових заготовок, однак відповідач свої зобов'язання щодо поставки обумовленої кількості заготовок в строк не виконав. У зв'язку з цим просить суд зобов'язати відповідача поставити 804 шт. дубових заготовок та стягнути неустойку в сумі 680 грн. 38 коп.

В судовому засіданні 19.03.2009р. представник позивача пояснив, що відповідач 14.03.2009р. поставив по накладній дубові заготовки, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для моживості прийняття їх по якості відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Через канцелярію суду 21.04.2009р. представник позивача подав уточнену позовну заяву, в якій, у зв'язку з частковим виконанням зобов'язання, просить суд зобов'язати відповідача поставити 541 шт. дубових заготовок та стягнути неустойку в сумі 1179 грн. 11 коп.

В судовому засіданні 23.04.2009р. представник позивача пояснив, що відповідач 14.03.2009р. поставив по накладній дубові заготовки. В результаті приймання дубових заготовок по якості певну кількість дубових заготовок було відбраковано та зменшено їх ціну. Таким чином сторони узгодили, що вартість поставки становить 13225 грн. 20 коп., а тому просить суд зобов'язати відповідача поставити дубові заготовки на решту оплаченої вартості - 5588 грн. 40 коп. Заявив про відмову від позову в частині стягнення неустойки в сумі 1179 грн. 11 коп.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав, зобов'язався допоставити дубові заготовки на решту оплаченої вартості - 5588 грн. 40 коп.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

28 листопада 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про поставку сирих дубових заготовок на суму 18813 грн. 60 коп.

За цими договором продавець (відповідач) зобов'язувався в термін до 31.12.2008р. виготовити і поставити покупцю (позивачу) своїм автотранспортом 804 шт. сирих дубових заготовок розміром 1050 мм. х 62 мм. х 62 мм. по ціні 23,40 грн. з ПДВ за 1 шт. на суму 18813,60 грн. Вартість транспортування входить в ціну заготовок.

Пунктом 2.2. договору від 28.11.2008р. встановлено вимоги, яким повинні відповідати заготовки по якості.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач оплатив відповідачу 18813 грн. 60 коп. (квитанції до прибуткового касового ордера №1/12-12 від 01.12.2008р., №2/12-12 від 02.12.2008р., платіжне доручення №114/8 від 01.12.2008р.).

14.03.2009р. відповідач по накладній №1403 від 14.03.2009р. поставив позивачу дубові заготовки в кількості 804 шт.

Позивачем 14.03.2009р. було розпочато приймання поставлених дубових заготовок по якості, в результаті чого встановлено, що заготовки в кількості 437 шт. не відповідають вимогам п. 2.2. договору, про що 24.03.2009р. складено акт №1 про фактичну якість та комплектність продукції. Про приймання продукції та її результати було повідомлено відповідача.

22.04.2009р. позивачем за участю представника відповідача було продовжено приймання заготовок, за результатами якого складено акт №2 про фактичну якість та комплектність продукції, в якому сторони узгодили, що дубові заготовки були поставлені на суму 13225 грн. 20 коп.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що у зв'язку з недотриманням вимог п. 2.2. договору від 30.11.2008р., було поставлено дубові заготовки на суму 13225 грн. 20 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо поставки товару виконав частково (поставлено заготовок на суму  13225 грн. 20 коп.), на дату розгляду справи в суді вартість продукції, яка позивачем оплачена та не отримана, становить 5588 грн. 40 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 267 ГК України, строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 268 ГК України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам  (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів (ч. 7 ст. 268 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для зобов'язання поставити оплачений та не поставлений товар, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.2. договору від 28.11.2008р., за несвоєчасне та/або неповне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у вигляді неустойки в розмірі подвійної облікової стави НБУ, що діє в період прострочки зобов'язання, яка нараховується за весь період прострочки на суму простроченого зобов'язання.

З врахуванням цих положень, позивачем нараховано неустойку в розмірі 1179 грн. 11 коп.

В судовому засіданні 23.04.2009р. представник позивача заявив про відмову від позову в частині стягнення неустойки в сумі 1179 грн. 11 коп.

Виходячи з цих обставин, суд прийшов до висновку, що відмова представника позивача від позову не суперечить законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Про часткову відмову від позову заявлено Гарбузюком Р.О., який відповідно до довідки з ЄДРПОУ є керівником МПП “ГРО”.

З огляду на наведене, керуючись ст. 78 ГПК України, суд вважає за доцільне прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 1179 грн. 11 коп. неустойки, з наслідками, встановленими при припиненні провадження у справі - повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення в частині зобов'язання відповідача поставити позивачу сирі дубові заготовки на загальну суму 5588 грн. 40 коп. В частині стягнення 1179 грн. 11 коп. неустойки провадження припинити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

Позивач просить також покласти на відповідача в якості судових витрат витрати в сумі 51 грн. 48 коп. на отримання довідки з ЄДРПОУ та пересилання поштовим зв'язком документів по справі. Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК). Таким чином, суд відмовляє в задоволенні клопотання про віднесення 51 грн. 48 коп., витрачених позивачем на отримання довідки з ЄДРПОУ та пересилання поштовим зв'язком документів по справі, в якості судових витрат на відповідача, оскільки за змістом ст. 44 ГПК України, такі витрати не відносяться до судових.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 626, 663, 670, 673, 678 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 267, 268 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 78, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Зубр-2000”, м. Львів, вул. Трактористів, 44 (ідентифікаційний код 31526819) поставити Малому приватному підприємству “ГРО”, м. Львів, вул. На Викопах, 10 (ідентифікаційний код 13797945) сирі дубові заготовки на загальну суму 5588 грн. 40 коп. на умовах договору від 28.11.2008р.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зубр-2000”, м. Львів, вул. Трактористів, 44 (ідентифікаційний код 31526819) в користь Малого приватного підприємства “ГРО”, м. Львів, вул. На Викопах, 10 (ідентифікаційний код 13797945) 187 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині стягнення 1179 грн. 11 коп. неустойки провадження припинити.

5.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя