Рішення

від 02.04.2009 по справі 2/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/41

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.09                                                                                           Справа№ 2/41

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Усенка М.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Галичина-Авто”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка-Захід”, м. Львів про стягнення 1315 грн. 10 коп.  

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Галичина-Авто”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка-Захід”, м. Львів про стягнення 1315 грн. 10 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 02.03.2009р. призначив розгляд справи на 17.03.2009р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 02.04.2004р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що відповідачу відповідно до поданих ним замовлень-нарядів були надані послуги з ремонту автомобіля на загальну суму 1315 грн. 10 коп. Однак відповідач свій обов'язок щодо оплати не виконав. У зв'язку з цим відповідачу було надіслано претензію, яка залишена останнім без розгляду та задоволення. Просить стягнути з відповідача вартість наданих послуг в сумі 1315 грн. 10 коп.

Представнику роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України та право заявляти відводи.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 02.03.2009р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві, по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр підприємств, установ та організацій, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

31 січня 2006р. відповідач подав позивачу замовлення-наряд №ЗН-0001198 від 31.01.2006р. на виконання робіт з ремонту автомобіля.

Позивачем було виконано роботи в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт №ЗН-0001198 від 31.01.2006р., робочою карткою автослюсаря до замовлення-наряду №ЗН-0001198. Вартість робіт за даним замовленням становила 696 грн. 00 коп.

5 травня 2006р. відповідач подав позивачу замовлення-наряд №ЗН-0006045 від 05.05.2006р.  на виконання робіт з ремонту автомобіля.

Позивачем було виконано роботи в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт №ЗН-0006045 від 05.05.2006р., робочою карткою автослюсаря до замовлення-наряду №ЗН-0006045. Вартість робіт за даним замовленням становила 619 грн. 10 коп.

За вихідним №2274 від 19 листопада 2008р. позивач надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав оплатити заборгованість в сумі 1315 грн. 10 коп. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дану претензію залишив без розгляду, вартість робіт не оплатив.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1315 грн. 10 коп., яка на дату розгляду справи в суді не оплачена.  

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.   

Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), позивач надав відповідачу обумовлені послуги, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки строк виконання зобов'язання сторонами визначений не був, позивач, в порядку ст. 530 ЦК України, направив відповідачу вимогу (претензію) про сплату боргу, яка залишена без розгляду та задоволення.

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.  

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1315 грн. 10 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ніка-Захід”, м. Львів, вул. Гайдучка, 1 (ідентифікаційний код 30293056) на користь Відкритого акціонерного товариства “Галичина-Авто”, м. Львів, вул. Городоцька, 282 (ідентифікаційний код 32801235) 1315 грн. 10 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя