Вирок

від 15.05.2014 по справі 536/763/14-к

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/763/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 січня 2014 року № 12014170220000108 по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки

с.Стецівка Чигиринського району Черкаської області, українки, громадянки України,

незаміжньої, має на утриманні неповнолітню дитину, проживає без реєстрації в

АДРЕСА_1 , раніше не судиму

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.200 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , працюючи з 10 червня 2013 року згідно наказу № 24 від 10 червня 2013 року на посаді головного бухгалтера ТОВ «Сервіскомплект» та являючись службовою особою, оскільки безпосередньо підпорядковувалась керівнику підприємства згідно посадової інструкції та здійснювала керівництво бухгалтерією виконуючи організаційно-розпорядчі функції, в обов`язки якої входило: забезпечення ведення бухгалтерського обліку, організація роботи бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, за погодженням з керівником підприємства забезпечення перерахування податків та зборів передбачених законодавством, проведення розрахунків з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов`язань, здійснення контролю за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, робота в системі клієнт-банк, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою заволодіння грошовими коштами належними ТОВ «Сервіскомплект», за місцем своєї роботи в с.Піщане вул.Київська, 2а Кременчуцького району Полтавської області маючи доступ через систему Клієнт банк до поточного рахунку ТОВ «Сервіскомплект» № НОМЕР_1 в АТ «Банк «Фінанси та кредит», 03 січня 2014 року в 14 год.17 хв. створила підроблений документ на переказ платіжне доручення № 3 від 03 січня 2014 року на суму 4 300 грн., зазначивши платником ТОВ «Сервіскомплект», код ЄДРПОУ 37895820 та його розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Фінанси і кредит», отримувачем ФОП ОСОБА_7 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 та його розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», куди внесла неправдиві відомості щодо призначення платежу, зазначивши його як оплату за транспортні послуги згідно рахунку № 3/01 від 03 січня 2014 року, якого не існувало та ніколи ФОП ОСОБА_7 не виписувалося, так як ТОВ «Сервіскомплект» ніяких договорів з ФОП « ОСОБА_7 » не укладало, не поставивши до відому директора ОСОБА_8 та не надавши йому роздруківку вказаного документу. Таким чином перерахувала кошти в сумі 4300 грн. на рахунок ФОП « ОСОБА_7 », перевела в готівку, зняла у відділенні № 39 АТ «Укрсиббанк» та розпорядилась ними на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, працюючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Сервіскомплект», 15 січня 2014 року в 10 год. 05 хв., з метою заволодіння грошовими коштами належними ТОВ «Сервіскомплект», за місцем своєї роботи в с.Піщане вул.Київська, 2а Кременчуцького району Полтавської області маючи доступ через систему Клієнт банк до поточного рахунку ТОВ «Сервіскомплект» № НОМЕР_1 в АТ «Банк «Фінанси та кредит» без дозволу та відому директора ОСОБА_4 за допомогою комп`ютера використовуючи електронний ключ, який перебував у її користуванні ввійшла в систему Клієн-банк, створила підроблений документ на переказ платіжне доручення № 6 від 15 січня 2014 року на суму 2 000 грн., зазначивши платником ТОВ «Сервіскомплект», код ЄДРПОУ 37895820 та його розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Фінанси і кредит», отримувачем ФОП ОСОБА_7 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 та його розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», куди внесла неправдиві відомості щодо призначення платежу, зазначивши його як оплату за транспортні послуги згідно рахунку № 15/01 від 15 січня 2014 року, якого не існувало та ніколи ФОП ОСОБА_7 не виписувалося, так як ТОВ «Сервіскомплект» ніяких договорів з ФОП « ОСОБА_7 » не укладало, не поставивши до відому директора ОСОБА_8 та не надавши йому роздруківку вказаного документу. Таким чином перерахувала кошти в сумі 2000 грн. на рахунок ФОП « ОСОБА_7 », перевела в готівку, зняла у відділенні № 39 АТ «Укрсиббанк» та розпорядилась ними на власний розсуд.

Крім цього, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, ОСОБА_5 , працюючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «Сервіскомплект», 15 січня 2014 року в 11 год. 05 хв., з метою заволодіння грошовими коштами належними ТОВ «Сервіскомплект», за місцем своєї роботи в с.Піщане вул.Київська, 2а Кременчуцького району Полтавської області маючи доступ через систему Клієнт банк до поточного рахунку ТОВ «Сервіскомплект» № НОМЕР_1 в АТ «Банк «Фінанси та кредит» без дозволу та відому директора ОСОБА_4 за допомогою комп`ютера використовуючи електронний ключ, який перебував у її користуванні ввійшла в систему Клієн-банк, створила підроблений документ на переказ платіжне доручення №6 від 15 січня 2014 року на суму 1000 грн., зазначивши платником ТОВ «Сервіскомплект», код ЄДРПОУ 37895820 та його розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Фінанси і кредит», отримувачем ФОП ОСОБА_7 код ЄДРПОУ НОМЕР_2 та його розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», куди внесла неправдиві відомості щодо призначення платежу, зазначивши його як оплату за транспортні послуги згідно рахунку №15/01 від 15 січня 2014 року, якого не існувало та ніколи ФОП ОСОБА_7 не виписувалося, так як ТОВ «Сервіскомплект» ніяких договорів з ФОП « ОСОБА_7 » не укладало, не поставивши до відому директора ОСОБА_8 та не надавши йому роздруківку вказаного документу. Таким чином перерахувала кошти в сумі 1000 грн. на рахунок ФОП « ОСОБА_7 », перевела в готівку, зняла у відділенні № 39 АТ «Укрсиббанк» та розпорядилась ними на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе не визнала і пояснила, що з 10 червня 2013 року вона працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Сервіскомплект» директором якого є ОСОБА_4 та виконувала обов`язки згідно посадової інструкції, користувалася системою Клієнт Банк, електронним ключем, доступ до якого мав і директор ОСОБА_4 . Гроші 03 січня 2014 року і 15 січня 2014 року вона перераховувала ФОП « ОСОБА_7 » по усній вказівці директора ОСОБА_4 оплатити рахунки, що вона і зробила, знає, що договору підприємство з ФОП « ОСОБА_7 » не укладало. ОСОБА_7 її знайомий, якому вона інколи допомагала по бухгалтерії як приватному підприємцю. Ніяких грошей вона з ним з картки не знімала і він її ніяких грошей не давав. Також просила суд звільнити її від відбування покарання за амністією, так як вона має неповнолітню дитину.

Незважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_5 винною себе не визнала, її винність підтверджується:

- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_9 , який пояснив, що він являється засновником і директором ТОВ «Сервіскомплект», офіс якого знаходиться в АДРЕСА_2 , де і з 10 червня 2014 року працювала головним бухгалтером ОСОБА_5 , виконуючи обов`язки згідно посадової інструкції, користувалася системою «Клієнт банк» та електронним ключем. Ніяких договірних відносин підприємство з ФОП « ОСОБА_7 » не мало. ОСОБА_7 він бачив кілька разів в себе в офісі, він приходив до ОСОБА_5 , особисто з ним не знайомий. Ніяких усних вказівок ОСОБА_5 на перерахування грошей 03 січня 2014 року і 15 січня 2014 року в сумі 7300 грн. ФОП « ОСОБА_7 » він не давав. Коли ОСОБА_5 не надала йому роздруківок бухгалтерських операцій за січень місяць, в нього виникли підозри і аудиторською перевіркою було встановлено, що ОСОБА_5 03 січня 2014 року і 15 січня 2014 року перерахувала гроші в сумі 7300 грн. ФОП « ОСОБА_7 » без його відому і вказівок,

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , що потерпілого ОСОБА_4 він не знає, з ОСОБА_5 знайомий, вона допомагала йому по бухгалтерії як приватному підприємцю, і він інколи бував в офісі, де вона працювала головним бухгалтером. Вона попросила його дозволу перерахувати на його рахунок гроші, що це за гроші йому не відомо, говорила, що їй дуже потрібні гроші. Коли надійшли гроші від ТОВ «Сервіскомплект» 03 січня і 15 січня 2014 року вони вдвох пішли до банку, він їх отримав і віддав їй. Ніяких відносин у нього з ТОВ «Сервіскомплект» ніколи не було,

- наказом № 24 від 10 червня 2013 року, що ОСОБА_5 прийнята на роботу з 10 червня 2013 року на посаду головного бухгалтера ТОВ «Сервіскомплект»,

- платіжним дорученням № 3 від 03 січня 2014 року про перерахування коштів в сумі 4300 грн. з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Сервіскомплект» в АТ Банк «Фінанси і кредит» ФОП « ОСОБА_7 » розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», призначення платежу: оплата за транспортні послуги згідно рахунку № 3/01 від 03 січня 2014 року,

- платіжним дорученням № 6 від 15 січня 2014 року про перерахування коштів в сумі 2000 грн. з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Сервіскомплект» в АТ Банк «Фінанси і кредит» ФОП « ОСОБА_7 » розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», призначення платежу: оплата за транспортні послуги згідно рахунку № 15/01 від 15 січня 2014 року,

- випискою по рахунках за період з 01 січня 2014 року по 22 січня 2014 року, де під № 3 мається запис про перерахунок коштів в сумі 4300 грн. з розрахункового рахунку ТОВ «Сервіскомплект» ФОП « ОСОБА_7 » 03 січня 2014 року як оплату за транспортні послуги згідно рахунку № 3/01 від 03.01 2014 року,

- платіжним дорученням № 1238 від 15 січня 2014 року про перерахування коштів в сумі 1000 грн. з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Сервіскомплект» в АТ Банк «Фінанси і кредит» ФОП « ОСОБА_7 » розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», призначення платежу: оплата за транспортні послуги згідно рахунку № НОМЕР_4 від 15 січня 2013 року.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_5 в привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та в підробці документів на переказ і кваліфікує її дії за ч.2 ст.191, ч.1 ст. 200 КК України.

При призначенні покарання суд враховує характер і тяжкість вчиненого, особу обвинуваченої ОСОБА_5 , яка характеризується позитивно, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують її відповідальність.

Так, ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину і суд визнає ці обставини пом`якшуючими її відповідальність.

Обставин, що обтяжують її відповідальність в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_5 має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів не пов`язане з позбавленням волі.

Заяву ОСОБА_5 про застосування Закону «України «Про амністію в 2014 року» слід задовольнити.

Так, відповідно до п.в ч.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України звільняються особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів або повнолітніх сина, дочку визнаних інвалідами.

Відповідно до ст. 12 КК України злочини кваліфіковані за ч.1 ст.191, ч.1 ст. 200 КК України, за якими засуджується обвинувачена ОСОБА_5 , не є відповідно до ст.12 КК України умисними тяжкими або особливо тяжкими.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 виданого 19 січня 2001 року відділом РАГС Автозаводського районного управління юстиції міста Кременчука ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, обвинувачену ОСОБА_5 слід звільнити від відбування призначеного судом покарання на підставі п.в ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році».

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_11 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.200 КК України призначивши покарання:

за ч.2 ст.191 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (роки) з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1 (один) рік,

за ч.1 ст.200 КК України у виді штрафу в сумі 51000 (п`ятдесят одна тисяча) гривнів.

На підставі ч.І ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 1(один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_5 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном 1(один) рік.

Згідно ст.76 КК України на засуджену ОСОБА_5 покласти обов`язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, куди періодично з`являтися для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

На підставі п.в ст.1 Закону України «Про амністію в 2014 році» ОСОБА_11 звільнити від відбування призначеного судом покарання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Полтавської області на протязі 30 днів з дня його проголошення всіма учасниками процесу через Кременчуцький районний суд.

Суддя ОСОБА_1