Рішення

від 11.06.2009 по справі 16/54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/54

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.06.09 р.                                                                                                       Справа № 16/54                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія Донзапчастина” м.Макіївка, Донецької області  

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Староварварівка” с.Староварварівка, Донецької області

про стягнення 6683,95грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Прядко О.Д. – за довіреністю, Репухін С.В. – керівник

від відповідача: Сивяков В.В. – за довіреністю, Баган В.І - керівник

                                                  В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.03.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія Донзапчастина” м.Макіївка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Староварварівка” с.Староварварівка, Донецької області про стягнення 6683,95грн., у тому числі суми заборгованості в розмірі 5905,11грн, індексу інфляції в розмірі 636,13грн. та 3% річних в розмірі 142,71грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 18.03.2009р. – 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду  справи.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із                   ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами        не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на накладні № 1000481 від 08.12.2007р., № 1000563 від 24.12.2007р., № 14 від 10.01.2008р., № СЛВ-000412 від 08.04.2008р., рахунки-фактури, розрахунок суми позову, акт звірки розрахунків, несвоєчасну оплату прийнятого товару, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем були нараховані індекс інфляції та 3% річних.

Відповідач надав до суду заперечення проти позовних вимог та посилається на відсутність договірних відносин з позивачем та на той факт, що відповідачем не видавались довіреності на отримання вказаного у позові товару за накладними.

Під час розгляду справи у судовому засіданні представники відповідача визнали позовні вимоги частково в розмірі заборгованості за поставлений товар на суму 5905,11грн., в іншій частині позову заперечує у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до накладних № 1000481 від 08.12.2007р., № 1000563 від 24.12.2007р., № 14 від 10.01.2008р., № СЛВ-000412 від 08.04.2008р. позивач здійснив поставку товару (партії запасних частин та іншого товару) на користь відповідача на загальну суму 5905,11грн.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 ЦК України).

Таким чином, між сторонами склалися цивільні правовідносини відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом його представника на вказаних накладних та не спростований представниками під час розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На сплату отриманого відповідачем товару позивачем були виставлені рахунки-фактури  за № 1000481 від 08.12.2007р., № 1000563 від 24.12.2007р., № 0000000004 від 10.01.2008р.,                      № СЛВ-000175 від 08.04.2008р. на загальну суму 5905,11грн., які до теперішнього часу                      не оплачені відповідачем.

Між сторонами був підписаний без заперечень та зауважень акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2008р., згідно якого сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 5905,11грн.

Зважаючи на визнання відповідачем позовних вимог в частини суми заборгованості та на той факт, що на момент розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення суми заборгованості у повному обсязі, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості в розмірі 5905,11грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення індексу інфляції в розмірі 636,13грн. та 3% річних в розмірі 142,71грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми за весь час прострочення, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання  не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, позивачем не надано до матеріалів справи доказів звернення до відповідача з вимогою про погашення наявної суми заборгованості в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки доказом звернення з вимогою до відповідача є позовна заява, яка подана 26.02.2009р. до суду, тому відсутні правові підстави для нарахування індексу інфляції та                      3% річних.

Тому суд дійшов висновку про відмову в цій частині позовних вимог.

Позивач у позовній заяві просить накласти арешт на грошові кошти відповідача.

Суд розглянув заявлені вимоги позивача та відмовив у задоволенні з наступних підстав:

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який  подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

За приписом ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві вчиняти певні дії тощо.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що існує реальна загроза порушення прав та інтересів заявника.

Однак, позивач не надав доказів, у розумінні ст.66 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не визначені розрахункові рахунки відповідача, на які позивач просить накласти арешт.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки саме з вини останнього виник спір.

На підставі ст.ст.525, 530, 615, 625, 692 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

                                                 В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія Донзапчастина” м.Макіївка, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Староварварівка” с.Староварварівка, Донецької області про стягнення 6683,95грн., у тому числі суми заборгованості в розмірі 5905,11грн., індексу інфляції в розмірі 636,13грн. та 3% річних в розмірі 142,71грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Староварварівка” с.Староварварівка, Донецької області (вул.Велика садова, 11, с.Староварварівка, Олександрівський район, Донецька область, 84031; ЄДРПОУ 33174034; п/р 2600211435 в ОД „Райффайзенбанк Аваль”, МФО 335076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія Донзапчастина” м.Макіївка, Донецької області (вул.Магістральна, буд.б/н, м.Макіївка, Донецька область, 86115; ЄДРПОУ 33654216; п/р 26001198029751 у Донецькій філії ВАТ „Кредит-промбанк”, МФО 335593) суму заборгованості в розмірі 5905,11грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 90,11грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104,25грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.

Рішення підписане 11.06.2009р.

               Суддя                                                                                                            Манжур В.В.                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2,

У справу № 16/54

Вик. Єрохіна В.В.