Рішення

від 11.06.2009 по справі 1040-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1040-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

11.06.2009Справа №2-9/1040-2009

За позовом  ТОВ «Підприємство Айнур», м. Сімферополь

До відповідача Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 5», м. Феодосія

Про стягнення   72 398,67 грн.  

Суддя ГС  АР  Крим Н.С.Пєтухова

Представники:

Від позивача – Гафаров А.Ф., пред-к., дов. пост. від 25.02.2009р., у справі; Зейналієв В.Н., пред-к., дов. пост. від 27.12.2008р., у справі.

Від відповідача – Скріпніченко О.Є., прде-к., дов. пост. № 165 від 21.04.2009р., у справі.

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом,  у  якому просить стягнути з відповідача 72 398,67 грн. заборгованості, у тому числі 43057,64 грн. основного боргу|обов'язку|, 3% річних у сумі 3875,19грн., 25465,84 грн. індексу інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами були укладені договори купівлі – продажу товару №49 від 29.04.04р., №79 від 23.06.05р., №115 від 01.09.05р., №172 від 23.09.03р., №193 від 24.10.03р., №134 від 03.10.05р. Згідно даних договорів позивачем був відпущений відповідачу товар на суму 99295,19грн. Розрахунки відповідачем були проведені часткове у сумі 54237,55грн. Сума боргу склала 43057,64грн.   

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиву на позов від 15.05.2009р. (аркуш справи 77) позивні вимоги не признав по мотивам, викладеним у відзиву на позов, у частості відповідач посилається на те, що по даним бухгалтерського обліку матеріали на склад підприємства оприбутковані не були.

У судовому засіданні 02.06.2009 р. була оголошена перерва до 11.06.2009 р. до 15:30 годин.

11.06.2009 р. судове засідання відбулось у присутності представників сторін.

Заявою від 11.06.2009 р. позивач зменшив позивні вимоги і просить стягнути з відповідача 43057,64 грн. основного боргу.

Відповідач зі зменшеними позивними вимогами не згоден.

Від відповідача у судовому засіданні надійшло клопотання про виклик до суду для дачі пояснень робітників підприємства Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 5»: Нововоселової Н.О., Моторной В.О., Шевченко Н.І.

Суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання, оскільки у матеріалах справи достатньо матеріалів для розгляду даного спору по суті.

Від відповідача у судовому засіданні надійшло клопотання про призначення по справі судово – бухгалтерської експертизи.

Позивач проти даного клопотання заперечує, посилаючись на те, що відповідач питається затянути розгляд справи.

Суд розглянувши дане клопотання, не знаходить підстав для задоволення даного клопотання по наступним підставам. Згідно ст. 41 Господарського процесуального кодексу України суд призначає судову експертизу для роз'яснень питань, що виникли при розгляду господарського спору та требуючих спеціальних пізнань. Однак, у даної справі достатньо матеріалів для розгляду його по суті без проведення судово – бухгалтерської експертизи. В матеріалах справи є належно завірені копії накладних та довіреностей по яким відповідач отримав товар. Більш того, є підписаний двостопній акт звірки розрахунків, підтверджуючий наявність заборгованості у відповідача у сумі 47057,64грн. Таким чином, суд вважає судово – бухгалтерської експертизи не доцільно.

Також відповідачем заявлене клопотання про зупинення провадження по справі у зв'язку з тим, що на розгляді в Феодосійськом ГОГУ МВД України в Автономної Республіки Крим знаходиться заява Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 5» про притягання до кримінальної відповідальності колишнього директора Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 5».

Суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання, оскільки згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України Господарський  суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням  сторони,  прокурора,  який  бере  участь  в  судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи;  2)  надсилання  господарським  судом  матеріалів  до  слідчих органів;  3) заміни  однієї  з  сторін  її  правонаступником  внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –  

В с т а н о в и в:

Між сторонами були укладені договори купівлі – продажу товару №49 від 29.04.04р., №79 від 23.06.05р., №115 від 01.09.05р., №172 від 23.09.03р., №193 від 24.10.03р., №134 від 03.10.05р.

Згідно вимог вищевказаних договорів позивач брав на себе зобов'язання продати товар у кількості, асортименті та по цінам згідно витратних накладних, а відповідач прийняти та оплатити отриманий товар(пункти 1.1 та 1.2 договорів).

У виконання договору купівлі – продажу товару №172 від 23.09.03р. позивач відпустив відповідачу товар по витратної накладної №31 від 23.09.03р. на суму 19750грн. Факт отримання відповідачем товару на вказану суму підтверджується  даною накладною на якої є підпис представника відповідача, а також довіреності ЯЗГ №843651 від 23.09.03р. (аркуш справи 17 та 52).

У виконання договору №193 від 24.10.03р. позивач відпустив, а відповідач отримав товар на суму 26891,04грн., що підтверджується  витратною накладною №41 та довіреністю ЯЗГ №843662 від 18.10.03р. (що діє до 28.10.2003р.) (аркуш справи 16 та 51).

У виконання договору №49 від 29.04.04р. позивач відпустив, а відповідач отримав товар на суму 20642,14грн., що підтверджується  витратними накладними №27 від 25.06.04р., №33 від 26.08.04р., №41 від 25.11.04р., а також довіреностями ЯІГ №630507,  ЯІЖ №690674  від 26.08.04р., ЯІЮ 166205 від 24.11.04р. (аркуш справи 20-22 та 48-50).

У виконання договору №79 від 23.06.05р. позивач відпустив, а відповідач отримав товар на суму 17189,28грн., що підтверджується  витратною накладною №60 від 01.07.2005р. та довіреністю ЯІЮ №166244 від 01.07.05р. (аркуш справи 19 та 47).

У виконання договору №115 від 01.09.05р. позивач відпустив, а відповідач отримав товар на суму 10723,73грн., що підтверджується  витратною накладною №106 від 20.09.2005р. та довіреністю ЯКФ №408868 від 20.09.05р. (аркуш справи 23 та 46).

У виконання договору №134 від 03.10.05р. позивач відпустив, а відповідач отримав товар на суму 4099грн., що підтверджується  витратною накладною №129 від 14.10.2005р. та довіреністю ЯКФ №408879 від 14.10.05р. (аркуш справи 18 та 45).

Всього по вищевказаним договорам відповідачем був отриманий товар на суму 99295,19грн.

Пунктом 2.2 вищевказаних договорів сторони передбачили, що оплата за отриманий позивачем товар здійснюється відповідачем протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідачем розрахунки з позивачем за отриманий по вищевказаним договорам товар були проведені часткове у сумі 56237,55грн., що підтверджується виписками банку за період з вересня 2003р. по червень 2006р., що є у матеріалах справі.

Факт наявності боргу у відповідача підтверджується і двостороннім актом звірки розрахунків від 06.03.2006р., підписаним сторонами, з якого убачається, що за станом на 06.03.2006р. у відповідача є борг у сумі 47057,64грн.(аркуш справи 9)

Після підписання акту звірки розрахунків відповідачем був погашений борг у сумі 4000грн., що убачається з банківських виписок від 22.03.06р., 24.03.06р. та 03.05.06р. (аркуш справи 53 та 56).

Сума боргу на день подачі позову склала 43057,64грн.

Згідно ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у  три роки.

Однак ст.264 Цивільного кодексу України передбачене, що перебіг  позовної  давності переривається вчиненням особою дії,  що  свідчить  про  визнання  нею  свого  боргу  або   іншого обов'язку. Після  переривання  перебіг  позовної давності починається заново.

Відповідач 06.03.2006р. підписав акт звірки розрахунків, чім підтвердив наявність заборгованості перед позивачем.

Ст.33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких суду не представлено.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу у розміру 43057,64 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст.  49  ГПК України.

У судовому засіданні  11.06.2009 р. зі згодою сторін були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано  12.06.2009 р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -    

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 5» (98112, м. Феодосія, вул. Старшинова, 14, ЄДРПОУ 32294334, р/р 260040131169 в Кримській філії АКБ УБТС м. Феодосія, МФО 384481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство Айнур» (95011, м. Сімферополь, вул. Саковича, 16, ЄДРПОУ 13787042, р/р 2600701013309 в КРФ АТ «Кредобанк» м. Сімферополь, МФО 324913) 43057,64 грн. основного боргу, 430,58 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання  судовим рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Петухова Н.С.