Постанова

від 30.04.2014 по справі 808/1023/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року /15:08/Справа № 808/1023/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., за участю секретаря Чорної В.С., представника позивача Єрмакової С.В., представника відповідача Цесельського Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Пластпромбізнес»

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного звернулось Приватне підприємство «Пластпромбізнес» (далі - позивач, ПП «Пластпромбізнес») з позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя), в якому просило суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо внесення коригування до електронних баз даних, у тому числі до автоматизованої інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», на підставі акту № 246/08-31-22/34358860 від 24.12.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пластпромбізнес» за період з 01.12.2010 по 24.12.2013 року показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ Приватного підприємства «Пластпромбізнес» в розрізі контрагентів за період з 01.12.2010 по 24.12.2013р.; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відновити в електронних базах даних, у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ПП «Пластпромбізнес» в розрізі контрагентів за період з 01.12.2010 по 24.12.2013 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області протягом десяти днів з дня набрання чинності судовим рішенням по справі подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при проведенні звірки, відсутністю передбачених законом підстав для її проведення та порушенням встановленого порядку відображення результатів звірки. Зазначає, що оскільки зустрічні звірки не є перевірками, то за їх результатами не може складатись акт перевірки, тобто наслідками зустрічної звірки не можуть бути висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення - рішення про визначення грошових зобов'язань.

Представник позивача в судове засідання прибув та дав аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення до матеріалів справи, в яких зазначив, що акт від 24.12.2013 № 246/08-31-22/34358860 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Пластпромбізнес» з контрагентами за період з 01.12.2010 по 24.12.2013, складено податковим органом правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства України.

Також відповідач вказує на те, ДПІ не мала можливості провести перевірку у зв'язку з незнаходженням за податковою адресою платника, було складено податкову інформацію, при цьому її складення не суперечить вимогам чинного законодавства, так як дані висновки не несуть для платника жодних порушень його прав чи свобод та не здійснюють перешкод для їх реалізації, а тому відсутні порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням даного акту. А тому, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Приватне підприємство «Пластпромбізнес» зареєстроване 13.07.2011 в Виконавчому комітеті Дніпропетровської районної ради за № 12031050007001489 від 13.07.2011. та було взято на податковий облік в оганах державної податкової служби у Хортицькому районі 11.03.2013 № 1010ч.

На підставі службового посвідчення головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Козиряцькою Д.М. ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області згідно із п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України було здійснено відповідні заходи щодо проведення звірки ПП «Пластпромбізнес» (код ЄДРПОУ 34358860) з контрагентами (постачальниками та покупцями) за період з 01.12.2010 по 24.12.2013, за результатами якої складено акт № 246/08-31-22/34358860 від 24.12.2013р «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Пластпромбізнес» з контрагентами за період з 01.12.2010 по 24.12.2013.

При цьому, податковим органом встановлені такі порушення: відутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.134, п.138.1 ст. 138 ст. 73 Податкового кодексу України; відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п.198.1, п. 198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. Господарські операції між позивачем та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджується виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що в свою чергу порушують ст.185 цього Кодексу в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання. Отже, задекларовані податкові зобов'язання за період з 01.12.2010 по 24.12.2013 підлягають зменшенню до 0,00 грн. та податковий кредит з 01.12.2010 до 24.12.2013 підлягає зменшенню до 0,00 грн.

Таким чином, фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від ПП «Пластпромбізнес» до контрагентів не підтверджено. При цьому, було з'ясовано, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Так, звірку неможливо було провести у зв'язку з тим, що підприємство не надало до перевірки документи фінансово - господарської діяльності. Крім того, в ході організації зустрічної звірки було вжито такі заходи. На підставі пункту 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України підприємству позивача складений запит про надання інформації № 3118/10/22-012 від 06.06.2013 та направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення. Так, даний запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин чи його посадовій особі. Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 03.02.2014, у реєстрі наявні підтверджені відомості щодо місцезнаходження відповідача за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 61. При цьому, жодних запитів щодо надання документів для проведення зустрічної звірки ПП «Пластпромбізнес» від ДПІ не надходило. Отже, твердження відповідача про незнаходження відповідача за своїм місцезнаходженням не відповідає дійсності.

Крім того, на вже вказаний запит документи до звірки відповідачем не надано, оскільки ПП «Пластпромбізнес» не знаходиться за вказаною адресою реєстрації. Тому, у зв'язку з ненаданням документів та пояснень на запит ДПІ, фахівцями відділу було складено акт № 246/08-31-22/34358860 від 24.12.2013р «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Пластпромбізнес» з контрагентами за період з 01.12.2010 по 24.12.2013.

Суд зазначає, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку ст. 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

У матеріалах справи відсутні винесені на підставі складеного за результатами перевірки акта податкові-повідомлення рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. Як встановлено судом, за результатами проведеної звірки податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Так, на підставі висновків, зафіксованих актом № 246/08-31-22/34358860 від 24.12.2013р «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Пластпромбізнес» з контрагентами за період з 01.12.2010 по 24.12.2013. до автоматизованої інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» позивачем були внесені відповідні коригування самостійно задекларованих позивачем показників податкової звітності з ПДВ за відповідні періоди,у результаті чого зменшено податковий кредит та податкові зобов'язання ПП «Пластпромбізнес» з 01.12.2010 до 24.12.2013 до «0» грн. за операціями з платниками податків.

Варто зазначити, що розгорнута інформація щодо сум податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідача міститься в додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість «розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Так, відповідно до цього додатку № 5 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року ПП «Пластпромбізнес» задекларовано податкові зобов'язання :

- по ТОВ «Добробут» (ІПН 313823201113) на суму ПДВ 53333,34 грн.;

- ПП «Крон» (ІПН 306174704078) на суму ПДВ 19776,46 грн.;

- ТОВ БВП «Сонар» (ІПН 326739120382) на суму ПДВ 13123,49 грн.;

- ТОВ «Фірма «Діаль-Сервіс» (ІПН 219426904610) на суму ПДВ 11443,92 грн.;

- ТОВ «Світ Лайн» (ІПН 359632526546) на суму ПДВ 8353,19 грн.;

- ТОВ «Альфа Буд» (ІПН 328385904621) на суму ПДВ 4166,67 грн.;

- ТОВ «Укргеопроект» (ІПН 370913020357) на суму ПДВ 1905,00 грн.;

- ТОВ «Бізнес центр «Кристал» (ІПН 338969514042) на суму ПДВ 33,02 грн.;

- ПП «Інгеоекобуд» (ІПН 347586720353) на суму ПДВ 3367,00 грн.

Відповідно до вказаного додатку № 5 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року ПП «Пластпромбізнес» задекларовано податкового кредиту :

- ТОВ «Фірма «Діаль-Сервіс» (ІПН 219426904610) на суму ПДВ 27773,51 грн.;

- ТОВ «Нова-Метал» (ІПН 371920020313) на суму ПДВ 7034,00 грн.;

- ТОВ «Укрпартнер Трейд» (ІПН 381207304171) на суму ПДВ 5000 грн.;

- ТОВ «Альянс Маркет Груп» (ІПН 378786220317) на суму ПДВ 343 грн.;

- ТОВ «Два Тузи» (ІПН 373672520310) на суму ПДВ65152,60 грн.;

- ТОВ «Бест-Торг-Компані» (ІПН 380002920319) на суму ПДВ 13224,60 грн.

Так, суд звертає увагу, що представником відповідача надано до суду інформацію щодо наявності коригувань за період, що перевірявся, але в ньому вказано лише декілька підприємств-контрагентів позивача, в свою чергу з декларації з ПДВ за листопад 2012 року вбачається, що лише у звітному періоді (листопаді 2012 року) підприємство мало взаємовідносини з 14 підприємствами.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Слід зазначити, що відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними договорів укладених позивачем з контрагентами (постачальниками та покупцями). Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсним в установленому порядку вказаних в акті перевірки договорів чи докази порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

Отже, необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно статті 207 Господарського кодексу України та статті 228 Цивільного кодексу України є доведення факту наявності між сторонами мети укладення завідомо суперечної інтересам держави та суспільства угоди, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, зокрема, на ухилення від сплати податків. Крім того, для того щоб намір однієї особи міг бути підставою для висновку про укладеня угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, він має бути підтверджений певними засобами доказування, які б давали можливість судити про наявність волі та безпосередній зміст такої волі (усвідомлення протиправності угоди свідомо допускати настання протиправних наслідків, та ін.). Тому, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом держави і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Так, в даному випадку, жодних правочинів, укладених позивачем за період з 01.12.2010 по 24.12.2013 року податковою не було досліджено, відповідно, не було досліджено податковим органом обставин, які б свідчили про наявність у посадових осіб підприємства при укладенні вказаних правочинів умислу на порушення інтересів суспільства або держави.

Суд звертає увагу, що відповідно до листа ДПА України «Щодо підстав для визнання договорів нікчемними» від 29.09.2010 року № 20289/7/16-1617, дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Наявність же розбіжностей між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів не є самостійною підставою для визнання правочинів нікчемними.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

В процесі розгляду справи, зазначені факти не встановлено та відповідачем не надано доказів на підтвердження недотримання позивачем в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України , що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Крім цього, з 01.01.2011 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного кодексу України, зокрема, було викладено ч. 1 ст. 203 у новій редакції та доповнено ст. 228 частиною третьою. На підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України чи ст. 207 Господарського кодексу України, доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Перевіряючи дії відповідача по проведенню зустрічної звірки та складенню вказаного вище акта на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 6 Конституції України, органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 24 січня 2006 року про те, що для можливості судового захисту законом не вимагається наявність негативних наслідків перевірки, а право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю такої перевірки.

Отже, дії податкового органу по проведенню перевірки (та звірки, як її форми) мають вплив на права, свободи та інтереси позивача, а тому можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 року № 236 (далі по тексту - Методичні рекомендації) з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС - виконавець), запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, отриманий органом ДПС - виконавцем запит реєструється як вхідна кореспонденція у загальному порядку.

Відповідно до абз. 4 п.3.2 Методичних рекомендацій у разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України визначено, що зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Підстави, строки та процедура проведення зустрічних звірок передбачено Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232.

Згідно з п.2 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пункт 3 Порядку визначає, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Пунктом 4 вказаного Порядку передбачено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що підставою для проведення зустрічної звірки є запит іншого податкового органу про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. У разі відсутності у податкового органу інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки та оформлення її результатів такий орган зобов'язаний направити суб'єкту господарювання письмовий запит про подання пояснень та їх документального підтвердження.

Як встановлено судом з пояснень представника позивача, податковою на адресу підприємства письмовий запит не направлявся, а відповідні дії, передбачені актами податкової для проведення зустрічної звірки відповідача, не здійснювались.

Таким чином, жодних доказів, які б свідчили про направлення позивачу письмового запиту суду не надано. Тому твердження відповідача про те, що запит був направлений, але у зв'язку з тим, що ПП «Пластпромбізнес» не знаходиться за податковою адресою, не можуть бути визнані судом обґрунтованими.

Так, згідно пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Судом встановлено, що позивач знаходився на момент звірки за адресою: М.Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 61, про що свідчив запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та не спростовується податковою (стр. 2 акту).

Так, відповідно до п. 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка (повідомлення за формою 18-ОПП) про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки. В свою чергу п.14 зазначеного Закону, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Так, відповідно до п.п.12.4, 12.5 п.12 Порядку обліку платників податків, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 , щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 18-ОПП для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону. Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за ф. № 19-ОПП. Адже, податковою не заперечується факт відсутності повідомлення за формою 18-ОПП та відсутності відповідного запису на момент проведення звірки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З цього приводу Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 16.09.2013 року по справі № 2а/1270/8101/2012 (К/800/3806/13) зазначає, що єдиним підтвердженням відсутності юридичної особи за її зареєстрованим місцезнаходженням є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч. 3 ст. 18 Закону).

Доказів внесення до Єдиного державного реєстру інформації про відсутність ПП «Пластпромбізнес» за його місцезнаходженням відповідачем суду не надано. З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність позивача за його місцезнаходженням.

Суд також зазначає, що за відсутності можливості вручити запит про надання інформації безпосередньо платнику податків, податковий орган повинен був направити такий запит поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як передбачено п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України. Доказів направлення такого запиту на адресу позивача та повернення поштового відправлення через відсутність підприємства за його місцезнаходженням відповідач суду не надав.

З наведеного випливає, що позивач був позбавлений можливості надати для проведення зустрічної звірки документи первинного обліку, а орган державної податкової служби не отримав потрібної інформації та її документального підтвердження, оскільки з Акту про неможливість проведення зустрічної звірки вбачається, що відповідачем під час складення вказаного Акту не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з причин їх відсутності (ненадання).

Також відповідачем не надано суду жодних доказів надходження до ДПІ запитів від органів державної податкової служби (ініціаторів) на проведення зустрічної звірки позивача, як не надано і доказів того, що звірка ним правомірно ініційована самостійно, як податковим органом, на обліку в якому перебувають і суб'єкт господарювання, з яким проводиться звірка, і платник податків та зборів, щодо здійснення операцій з якими виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій.

Згідно п. 73.5 Податкового кодексу України та п. 1 Порядку № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Отже, метою проведення зустрічної звірки є виключно співставлення даних первинних бухгалтерських документів одного платника податків з іншим.

В силу п. 3 Порядку № 1232 зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно лише у разі, коли суб'єкт господарювання, дані якого підлягають звірці, перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває інший платник податків. В інших випадках зустрічна звірка проводиться на підставі запитів інших органів державної податкової служби (ініціаторів) на проведення зустрічної звірки. Однак, такого запиту, як встановлено судом, відповідач перед проведенням зустрічної звірки позивача не отримував.

Відповідно до пп. 6, 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Згідно п.4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт).

З акту про неможливість проведення зустрічної звірки вбачається, що відповідачем під час складення вказаного акту не здійснювалося співставлення бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки № 246/08-31-22/34358860 від 24.12.2013р. викладені висновки з приводу обставин здійснення позивачем господарської діяльності. Тобто, суд зазначає, що оглянутий вище акт містить найменування «про неможливість проведення зустрічної звірки», однак, судом встановлено, що фактично звірка була проведена, що підтверджується як змістом самого акту, де викладені думки податкового органу щодо обставин господарської діяльності позивача.

Як зазначалось вище, відповідно до п. 1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з іншим платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

З аналізу викладених вище норм суд приходить до висновку про відсутність у податкового органу повноважень по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, відповідно до п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та, відповідно її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби». В той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Тому, суд дійшов висновку що позовні вимоги про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо внесення коригування до електронних баз даних, у тому числі до автоматизованої інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», на підставі акту № 246/08-31-22/34358860 від 24.12.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пластпромбізнес» за період з 01.12.2010 по 24.12.2013 року показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ Приватного підприємства «Пластпромбізнес» в розрізі контрагентів за період з 01.12.2010 по 24.12.2013р., є обґрунтованими та доведеними.

Спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

В частині вимог позивача зобов'язати Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відновити в електронних базах даних, у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ПП «Пластпромбізнес» в розрізі контрагентів за період з 01.12.2010 по 24.12.2013 року суд зазначає наступне.

Як визначено пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266, який втратив чинність на підставі наказу № 165 від 14.06.2013 року. Так, відповідно до пп.1.3.1 п.1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стані доходи та податкової декларації платника податку - фізичної особи-підприємця. Затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165, визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти, як підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів».

Отже, показники, які були відображені у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» перенесено до інформаційної системи «Податковий блок». Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Так, даний етап контрольно-ревізійної роботи не передбачає здійснення податковою оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нрахуванням і сплатою податку. Так, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових ззобовязань та їх узгодження у встановленому законодавством порядку.

В той же час, наведені вище законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Як свідчать матеріали справи, ДПІ не було виявлено розбіжності у податковій звітності позивача та його контрагентів при співставленні засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Однак при цьому відповідач дійшов висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку.

Сама по собі здійснена відповідачем податкова кваліфікація операцій за відсутності відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів не може слугувати підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Відповідна правова позиція викладена ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року у справі К/9991/74156/12.

Вимога позивача про зобов'язання Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подати до суду звіт про повне виконання судового рішення також не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Так, суд не вбачає підстав для зобов'язання податкової подавати звіт про виконання судового рішення, оскільки це не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім визначеного, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивача підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України сплачений ним при подачі позову судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов позивача задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо внесення коригування до електронних баз даних, у тому числі до автоматизованої інформаційної системи «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», на підставі акту № 246/08-31-22/34358860 від 24.12.2013р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Пластпромбізнес» за період з 01.12.2010 по 24.12.2013 року показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ Приватного підприємства «Пластпромбізнес» в розрізі контрагентів за період з 01.12.2010 по 24.12.2013р.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відновити в електронних базах даних, у тому числі у автоматизованій інформаційній системі «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ПП «Пластпромбізнес» в розрізі контрагентів за період з 01.12.2010 по 24.12.2013 року.

В іншій частині позову - позивачу відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Пластпромбізнес» судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко