Рішення

від 18.05.2009 по справі 1310-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1310-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

18.05.2009Справа №2-30/1310-2009

За позовом Військового прокурору Феодосійського гарнізону м. Феодосія в особі Міністерства оборони України, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6.

До відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Мис Зюк», Ленінський район, смт. Багерове, вул. Леніна, 12.

                             2. Військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України, Ленінський район, смт. Багерове, вул. Леніна, 12.

                  Про визнання договору недійсним.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Депутатов, посвідчення №19.

Від відповідача 1 – Кувалдін Я.А., представник за дов. №01 від 03.01.2009р.

Від відповідача 2 – не з'явився.

Прокурор - не з'явився.

Суть спору: Військовий прокурор Феодосійського гарнізону. М. Сімферополя в особі Міністерства оборони України, м. Київ звернувся до господарського суду з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Мис Зюк», Ленінський район, смт. Багерове та Військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України, Ленінський район, смт. Багрове про визнання договору купівлі-продажу майна № 04\07 від 03.09.2007р. укладеним між В ійськового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України, Ленінський район, смт. Багерове та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мис Зюк», Ленінський район, смт. Багерове недійсним.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що укладений договір купівлі-продажу №04/07 від 03.09.2007р. є недійсним, оскільки директор військового радгоспу  «Азовський» не є уповноваженою особою на відчуження нерухомого військового майна, що належить до основних фондів військового радгоспу «Азовський». Крім того, договір купівлі-продажу нерухомого майна не посвідчений нотаріально і не здійснена його державна реєстрація. З викладеного, прокурор та позивач просять визнати договір недійсним на підставі ст. 203, 215, 216 ЦК України.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мис Зюк», Ленінський район, смт. Багерове проти позову заперечує та пояснює, що позивачем не надано доказів належності майна до військового майна. Також відповідач підтвердив, що договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений та немає юридичних наслідків, тобто за цим договором  не було зареєстровано чи перереєстровано право власності на обумовлене договором майно.

Відповідач 2 - Військовий радгосп «Азовський» Міністерства оборони України, Ленінський район, смт. Багерове у відзиві від 21.04.2009 р. позов визнав в повному обсязі, вважає договір недійсним на підставі ст. 203, 209, 657 ЦК України.

Ухвалою від 05.05.2009 р. строк розгляду справи було продовжено на один місяць.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам. Інших доказів сторонами не представлено.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

в с т а н о в и в:

03 вересня 2007 року Військовий радгосп «Азовський» (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Мис Зюк» (покупець) уклали договір купівлі-продажу  майна № 04/07 (а.с. 12-14).

Згідно з п. 1.1 договору продавець зобов'язаний у порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцю, будівлю та споруди, які визначені п. 1.2 договору, а покупець зобов'язаний у порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити вартість майна.

Майно за договором купівлі-продажу визначено пунктом 1.2, а саме: корпус птичника із залізобетонною огорожею.

Пунктом 2.1 договору встановлена вартість переданого майна, яка складає 25000,00грн.

Строк передачі майна визначений в п. 3.1 договору купівлі-продажу майна, в якому зазначено, що майно, яке є предметом даного договору, передається продавцем покупцю шляхом складання акту приймання-передачі компетентною комісією представників сторін протягом п'яти днів, з моменту оплати обумовленою у п. 4.1 даного договору суми на рахунок продавця.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за договором купівлі-продажу майна між продавцем та покупцем здійснюються шляхом складання здійснення безготівкового перерахунку грошових коштів на рахунок продавця протягом одного календарного місяця з моменту підписання сторонами даного договору.

Майно було передано покупцю на підставі акту прийому-передачі від 04.09.2007р. (а.с. 15).

Дослідивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №055240 (а.с. 24) Військовий радгосп «Азовський Міністерства оборони України має організаційно-правову форму – державне підприємство.

Як вказано в Статуті підприємства, військовий радгосп «Азовський» засноване на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю і підпорядковується через управління сільського господарства Міністерства оборони України (орган управління майном).

Відповідно до ст. ст.  4.1, 4.2, 4.5, 7.1 Статуту військового радгоспу «Азовський»  майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на правах повного господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджується зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. Здійснення функцій по управлінню майном підприємства покладено на орган управління майном. Відчуження засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за підприємством, здійснюється за погодженням з органом управління майном у порядку, встановленому чинним законодавством. Здійснення функцій по управлінню майном підприємства покладено на орган управління майном.

Положенням статей 73 та 74 Господарського кодексу України закріплено, що державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, його майно перебуває у державній власності та закріплено за ним на праві повного господарського відання.

Згідно з ч. 5 ст. 75 ГК України відчужувати майнові об'єкти, що належать до  основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Відчуження нерухомого майна, здійснюється за умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна України.

Крім того, постановою Кабінету міністрів України №1919 від 28.12.2000 р. визначений порядок відчуження та реалізації військового майна у Збройних Силах України, який не був дотриманий під час укладення договору купівлі-продажу майна Військового радгоспу «Азовський».

Статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Таким чином, директор військового радгоспу «Азовський» не є уповноваженою особою на відчуження нерухомого майна, яке відноситься до основних фондів військового радгоспу «Азовський», не мав права відчужувати майно підприємства, а тому договір купівлі-продажу майна №04/07 від 03.09.2007р. укладений не уповноваженою особою, тобто такою особою, яка не має цивільної дієздатності в розумінні п. 2 ст. 203 ЦК України.

Крім того, статтею 657 Цивільного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу майна від 03.09.2007 р. № 04/07 в порушення вимог ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 210, ст. 657 ЦК України нотаріально не посвідчувався та його державна реєстрація не здійснювалась.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

На підставі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З приведених підстав, суд вважає позов Військового прокурору Феодосійського гарнізону в особі Міністерства оборони України обґрунтованим та доведеним і таким, який ґрунтується на нормах законодавства, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідачів, відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 18 травня 2009 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 26 травня 2009 року.

Керуючись ст.ст.  49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Військового прокурору Феодосійського гарнізону м. Феодосія в особі Міністерства оборони України, м. Київ задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна № 04/07 від 03.09.2007р., укладений між Військовим радгоспом «Азовський» Міністерства оборони України, Ленінський район, смт. Багерове та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мис Зюк», Ленінський район, смт. Багерове.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мис Зюк», Ленінський район, смт. Багерове, вул. Леніна, 12 (ЄДРПОУ 32755252) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 42,5 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мис Зюк», Ленінський район, смт. Багерове, вул. Леніна, 12 (ЄДРПОУ 32755252) на користь Державного бюджету України (р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000) 59,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з Військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України, Ленінський район, смт. Багерове, вул. Леніна, 12 (ЄДРПОУ 08388742) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 42,5 грн. державного мита.

6.          Стягнути з Військового радгоспу «Азовський» Міністерства оборони України, Ленінський район, смт. Багерове, вул. Леніна, 12 (ЄДРПОУ 08388742) на користь Державного бюджету України (р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000) 59,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ловягіна Ю.Ю.