Рішення

від 13.05.2009 по справі 49/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

49/101

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  49/101

13.05.09

За позовом:          Приватного підприємства „Глобус Харків Плюс”

До:                              Товариства з обмеженою відповідальністю „МД Рітейл”

Про:                              стягнення 29 831,45 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники:

Від позивача –Баценюк М.Н. (дов. № б/н від 25.12.2008 р.)

Від відповідача          не з'явились

Рішення приймається зазначеною датою, оскільки розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 29 831,45 грн. заборгованості за договором поставки № 10/03 від 10.03.2008 р., з яких 29 493,25 грн. основного боргу, 338,20 грн. пені, крім того просить стягнути 298,31 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконання взятих на себе зобов'язань позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач зобов‘язання по оплаті отриманого товару не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом даної справи.

          Ухвалами господарського суду м. Києва від 13.03.2009 р. порушено провадження у справі № 49/101.

          Відповідач в судове засідання не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 49/101 від 13.03.2009 р. не виконав, витребуваних документів суду не надав. Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва № 49/101 від 01.04.2009 р., 27.04.2009 р., на підставі ст. 77 Господарського кодексу України, розгляд справи відкладався.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, господарський суд м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

10.03.2008 р. між Приватним підприємством „Глобус Харків Плюс” (позивач, постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю „МД Рітейл” (відповідач, покупець) укладено договір № 10/03 поставки (далі –Договір), згідно умов якого постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього Договору постачати у власність покупця товари на підставі погодженої сторонами Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього Договору.

Положеннями п. 3.1 Договору визначено, що датою приймання товару є дата підписання товарної (товарно-транспортної) накладної уповноваженими особами покупця.

Згідно п. 6.1 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочення платежу терміном 7 календарних днів з моменту отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання взятих на себе зобов'язань зо Договором ПП „Глобус Харків Плюс” було поставлено ТОВ „МД Рітейл” продукцію, що підтверджується товарно-транспортними накладними, що підписані уповноваженими представниками відповідача

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду відповідач не розрахувався повністю з позивачем за поставлений товар, а саме відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 29 493,25 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті отриманого від позивача товару належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 29493,25 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2 Договору передбачено, що у випадку затримання оплати товару покупцем, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, позивачем було правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 338,20 грн., і вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, наявними матеріалами справи, господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(04080, м. Київ, вул. Турівська 29, код ЄДРПОУ 34482413, п/р 260005013000433 в філії «Київська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, МФО 380195), а у разі відсутності грошових коштів –з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства  „Глобус Харків Плюс” (61136, м. Харків, вул. Гв. Широнінців 54-А, кв. 8, код ЄДРПОУ 34953067, п/р 26001017570010 в АКБ «Базіс», м. Харків, МФО 351760) 29 831,45 грн. заборгованості за договором поставки № 10/03 від 10.03.2008 р., з яких 29 493,25 грн. основного боргу, 338,20 грн. пені, крім того просить стягнути 298,31 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                               А. В. Митрохіна

Дата підписання рішення 05.06.2009