Рішення

від 19.05.2009 по справі 1306-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1306-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2009Справа №2-15/1306-2009

За позовом  Приватного підприємства «Кримагро- Поставка» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 11-25, ідентифікаційний код 34797650)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» (04112, м. Київ, вул. Ріжская, 8-а) в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» у м. Сімферополі  (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ясна, 37,  ідентифікаційний код 35531314)

Про стягнення 50 164, 67    грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача – не з'явився

Обставини справи: Приватне підприємство «Кримагро- Поставка» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» у м. Сімферополі про стягнення  50164,67    грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого позивачем товару за договором  поставки № 56 СМФ 2008 від 07.11.2007р. та договором поставки від 10.07.2008р. № 3797СМФ2008, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 50164, 67 грн., що і стало приводом для звернення Приватного підприємства «Кримагро- Поставка»  з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був поінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

07.11.2007 р. між Приватним підприємством «Кримагро- Поставка» (Постачальник) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» в особі філії ТОВ «Вестер Україна» в м. Сімферополі  (Покупець) (відповідач) був укладений Договір № 56СМФ2008 (а.с. 11-18)

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передавати (поставити) в обумовлені строки другій стороні – Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується  прийняти товар та сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до пункту 9.7 оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом безготівкового розрахунку протягом 21 банківського дня з дня отримання товару покупцем.

10.07.2008 р. між Приватним підприємством «Кримагро- Поставка» (Постачальник) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» в особі філії ТОВ «Вестер Україна» в м. Сімферополі  (Покупець) (відповідач) був укладений Договір № 3797СМФ2008 (а.с. 24-29).

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передавати (поставити) в обумовлені строки другій стороні – Покупцеві товар (товари), а Покупець – прийняти товар та сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до пункту 9.7 оплата за товар здійснюється Покупцем шляхом безготівкового розрахунку протягом 18 банківських днів з дня отримання товару покупцем.

Так на виконання вказаних Договорів позивачем протягом 2008-2009 років була здійснена поставка відповідного товару на загальну суму  534194,93 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними  (а.с. 54-145 1 тому).

Вказаний товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника Покупця у накладних, доданих до матеріалів справи.

Було повернуто товару на загальну суму 675, 53 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи зворотними накладними.

Відповідачем у виконання свого зобов'язання було частково оплачено отриманий товар у розмірі 461378, 74 грн.

Крім того , згідно договорів від 07.11.2007р. та  від 10.07.2008р. на надання послуг, укладених між Приватним підприємством «Кримагро- Поставка» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна», відповідач надав позивачеві послуги на суму 21 975,99 грн., а позивач оплатив послуги, на підставі чого сторони здійснили взаємозалік зустрічних вимог.

Таким чином та теперішній час перед відповідачем склалася заборгованість у розмірі 50 164, 67 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства  не представив суду доказів виконання свого зобов'язання  оплати продукції в повному обсязі. Не надано також відповідачем доказів повернення отриманого товару у випадку його нереалізації позивачу тощо.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків щодо оплати вартості поставленого позивачем товару у повному обсязі, а отже сума заборгованості у розмірі 50 164,67 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Крім того позивачем до матеріалів справи залучений акт звірки на суму 50164,67 грн. станом на 13.02.2009р., підписаний представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна».

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача  відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49,  82-84  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» (04112, м. Київ, вул. Ріжская, 8-а, ідентифікаційний код 35073676) в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» у м. Сімферополі  (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Ясна, 37,  ідентифікаційний код 35531314) на користь Приватного підприємства «Кримагро- Поставка» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 11-25, ідентифікаційний код 34797650, р/р 26004318841 у філії ВАТ «Морський транспортний банк» у м. Сімферополі, МФО 384748) 50 164, 67 грн. заборгованості, 501, 65 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.