Рішення

від 15.05.2014 по справі 913/239/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

15 травня 2014 року Справа № 913/239/14

Провадження №16/913/239/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервісконсалт" , м. Полтава

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 11750 грн. 98 коп.

Суддя Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення боргу у сумі 10858,00 грн. та 3% річних у сумі 892,98 грн. за період з 01.04.2012 по 31.12.2013, за договором від 15.03.2012 по обслуговуванню торгових площ №37 за адресою АДРЕСА_2 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 25.04.2014 №24).

Представник позивача 14.05.2014 надіслав суду клопотання №25 від 12.05.2014 про зменшення позовних вимог, в якому зазначив, що згідно з п. 2.2 Договору, один раз в місяць позивачем та відповідачем підписувалися Акти приймання-передачі виконаних робіт. За квітень та травень 2012 року відповідач надані для підпису акти не повернув й користуючись цим заперечує факт надання послуг в ці місяці на загальну суму 9200,00 грн., тому позивач змушений зменшити позовні вимоги на вказану суму. Крім того, позивач зменшує свої вимоги, щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 892,98 грн. та не просить їх стягнути взагалі.

За таких обставин, на підставі ст. 22 ГПК України, позивач просить викласти прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:

«Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервісконсалт" 10858,00 грн. - борг за надані послуги, та судові витрати, до яких відносяться судовий збір у розмірі 1827,00 грн., послуги адвоката у розмірі 3000,00 грн.»

З цього приводу суд зазначає, що зменшення позовних вимог полягає у арифметичному зменшенні суми будь-якої вимоги, що має вартісну оцінку, а не виключенні її з прохальної частини взагалі. Водночас, представником позивача вимога про стягнення 3% річних в сумі 892,98 грн. у вказаній заяві про зменшення позовних вимог була виключена з прохальної частини. Вказана дія не є ані зменшенням позовних вимог ані відмовою від позову в цій частині, тому суд не розцінює вказану заяву як заяву про зменшення позовних вимог і розглядає вимоги про стягнення 10858,00 грн. та 3% річних в сумі 892,98 грн.

Відповідач витребувані судом документи не надав, явку повноважних та компетентних представників у судові засідання 10.02.2014, 03.03.2014, 24.03.2014, 07.04.2014, 22.04.2014, 28.04.2014 та 15.05.2014 не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

З огляду на вищевказане, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгсервісконсалт" (позивач у справі), як Виконавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач у справі), як Замовником, 15.03.2012 був укладений договір по обслуговуванню торгових площ №37 за адресою АДРЕСА_2 (далі - Договір).

Згідно пункту 1.1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг і обслуговуванню 57,5 кв.м, торгових площ Замовника, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 2.2 Договору, Сторонами не менше ніж 1 раз на місяць підписується Акт приймання - передачі виконаних робіт.

Як зазначено у п. 2.3 Договору, він діє з 01.04.2012 по 31.12.2012.

Згідно пункту 4.1 Договору, Замовник зобов'язаний щомісячно до 15-го числа, за наступний місяць, проводити оплату послуг Виконавця в сумі 80 грн. в місяць за 1 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на те, що відповідач не виконав умови Договору, не сплатив позивачу борг у сумі 10858,00 грн., який позивач просить стягнути у судовому порядку.

Крім того, заявник просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 892,98 грн. та вартість послуг адвоката у сумі 3000,00 грн.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що позивач надав послуги з обслуговування торгових площ, що підтверджується актами приймання-передачі від 30.06.2012, 30.07.2012, 30.08.2012, 30.09.2012, 30.10.2012, 30.11.2012, 30.12.2012, № 395 від 01.09.2010 на суму 1366,80 грн. (а.с.11-14).

Оплата за надані послуги становить 4600,00 грн. в місяць з розрахунку: 57,5 х 80 = 4600, де: 57,5 кв. м - торгова площа; 80 грн. - розмір оплати послуг в місяць за 1 м.кв.

В зв'язку із зменшенням попиту на товари та на прохання відповідача, позивач своїм розпорядженням №4 від 25.11.2012 зменшив плату за послуги за грудень 2012 року до 2588,00 грн. за 57,5 м 2 торгової площі.

Таким чином, за період з 01.04.2012 по 31.12.2012 відповідач повинен був сплатити позивачу 39388,00 грн. за обслуговування торгових площ.

Позивачем вказано, що відповідач сплатив за квітень 4600,00 грн., за травень - 4600 грн., за червень - 4600,00 грн., за липень - 4600,00 грн. та частково за серпень - 930,00 грн. на загальну суму 19330,00 грн. по прибутковим касовим ордерам: №200 від 23.05.2012 на суму 4560,00 грн.; №201 від 23.05.2012 на суму 40,00 грн.; №202 від 23.05.2012 на суму 400,00 грн.; №207 від 31.05.2012 на суму 4560,00 грн.; №249 від 22.06.2012 на суму 4640,00 грн.; № 315 від 11.09.2012 на суму 4130,00 грн.; № 100 від 20.02.2013 на суму 1000,00 грн.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем не сплачено за серпень 3670 грн., за вересень - 4600 грн., за жовтень - 4600 грн., за листопад - 4600 грн., за грудень 2588 грн., а всього на загальну суму 20058,00 грн.

На вимогу суду чітко визначити борг по кожному місяцю окремо з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог та часткових оплат відповідача, позивачем такого розрахунку надано не було. Позивачем було виведено суму боргу 20058,00 грн. арифметичним шляхом, а саме: від вартості наданих послуг 39388,00 грн. відраховано загальну суму оплат 19330,00 грн.,

Крім того, оскільки позивач не може довести надання послуг за квітень-травень 2012 року, він зменшив позовні вимоги щодо стягнення боргу на суму 9200,00 грн. вартості послуг за вказані місяці та просив стягнути 10858,00 грн. за червень-грудень 2012 року з врахуванням вказаних вище оплат.

Судом встановлено, що зобов'язання по перерахуванню позивачеві повної оплати за зазначені послуги згідно Договору, в обумовлені договором строки відповідачем виконані не були.

Факт наявності основного боргу в сумі 10858,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.

Стосовно 3% річних у сумі 892,98 грн. суд дійшов висновку про залишення даної вимоги без розгляду з наступних підстав.

Так, згідно розрахунку, наданого позивачем до матеріалів справи, сума 3% річних розрахована виходячи з суми боргу 20058,00 грн., без ідентифікації боргу по місяцях, на який були нараховані 3%.

Оскільки період для обрахування 3% річних визначається для суми боргу по кожному місяцю окремо, а позивачем чітко не визначено, на борг за які місяці нараховано 3% річних, не зазначено, куди саме віднесено часткові оплати відповідача за касовими ордерами без зазначення періоду оплати, вказане унеможливлює встановлення суми на яку позивач почав рахувати 3% річних та встановлення вірного періоду їх нарахування.

З метою повного та всебічного розгляду даної справи по суті господарський суд ухвалами від 24.03.2014, 07.04.2014, 22.04.2014, 29.04.2014 витребовував у позивача належний розрахунок 3% річних по кожному акту приймання-передачі окремо з урахуванням часткових оплат, однак у наданий суду розрахунок є ідентичним розрахунку, що подавався до позовної заяви.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення 3% річних у сумі 892,98 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України з покладенням на позивача судових витрат у справі в цій частині.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 3000 грн., суд дійшов висновку про їх часткове стягнення з відповідача з огляду на наступне.

Так, згідно договору № 1 від 06.02.2014 про надання правової допомоги та представлення інтересів у веденні господарської справи (а.с.47), укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_2, вартість послуг адвоката складає 400 грн. на годину.

Повноваження адвоката підтверджуються також свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в такому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Водночас, з клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката (а.с.59) вбачається, що ним до змісту витраченого часу включено представництво у суді 07.04.2014, водночас, з ухвали суду вбачається, що судового засідання у вказану дату не було у зв'язку з блокуванням приміщення Луганської обласної державної адміністрації, в приміщенні якої знаходиться господарський суд.

Крім того, як вбачається з протоколу судового засідання 10.02.2014, судове засідання відбувалось протягом 20 хвилин (початок 10-40, кінець - 11.00), тоді як згідно змісту витрачено часу, на представництво в суді 10.02.2014 адвокатом було витрачено 1 годину. З протоколу судового засідання 03.03.2014 також вбачається, що судове засідання відбувалось протягом 35 хвилин (початок 11-15, кінець - 11.50), тоді як згідно змісту витрачено часу, на представництво в суді 03.03.2014 адвокатом було витрачено також 1 годину.

Стосовно опрацювання законодавчої бази протягом двох годин суд також зауважує, що позов містить посилання на чотири статті Цивільного кодексу України. Опрацювання їх протягом двох годин адвокатом (особою з професійними навичками та спеціальними знаннями в сфері юриспруденції) викликає у суду обґрунтовані сумніви. Більше того, спір про стягнення боргу та 3 % річних за послуги є типовим, та не потребує вивчення великої кількості нормативної бази.

З урахуванням викладеного, адвокатом було завищено витрачений на представництво час, а тому вірним обсягом часу, виходячи з дій, вказаних у клопотанні, слід вважати 4 години та вартість послуг 1600,00 грн.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог на підставі статті 49 ГПК України.

Отже, враховуючи зменшення позовних вимог на 9200,00 грн. в частині основного боргу з підстав недоведеності наявності боргу за квітень-травень 2012 року, залишення без розгляду вимоги про стягнення 3% річних в сумі 892,98 грн. витрати на адвоката підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, а саме в сумі 829,21 грн.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем 25.04.2014 було зменшено позовні вимоги з 20950,98 грн. до 11750,98 грн. З огляду на викладене, в частині зменшення позовних вимог позивачу слід повернути судовий збір в сумі 802,27 грн.

Питання по повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 20.05.2014.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгсервісконсалт" , м. Полтава, вул. Жовтнева, буд. 28/13, ідентифікаційний код 31801119, борг у сумі 10858,00 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 946,85 грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог залишити без розгляду.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 20.05.2014.

Суддя О.С. Фонова