Рішення

від 02.06.2009 по справі 5020-2/205

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-2/205

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" червня 2009 р. справа № 5020-2/205

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства                               „ЕККО”

                    (79040, м.Львів, вул.Патона,22)

до:                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Росток і К”

                    (99029, м.Севастополь, вул.Хрустальова,105, кв. 28/1)

про          стягнення заборгованості у розмірі 214379,65 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

Представники сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство „ЕККО” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Росток і К” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 214379,65 грн., з яких: 175229,20 грн. –основна заборгованість, 29150,45 грн. – пеня, 10000,00 грн. –витрати за надання юридичних послуг.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на виготовлення та поставку поліграфічної продукції № 02а-02-08м від 05.02.2008.

25.05.2009 від позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 175229,20 грн. та  пеню у розмірі 20682,79 грн., вимогу про стягнення з відповідача витрат за надання юридичних послуг у розмірі 10000,00 грн. просить залишити без розгляду.

Вказана заява прийнята судом, проте суд не вважає за можливе задовольнити заяву про залишення без розгляду вимоги про стягнення з відповідача витрат за надання юридичних послуг у розмірі 10000,00 грн. у зв'язку з тим, що позивачем не зазначено конкретних правових підстав для цього, з посиланням на приписи статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався правом, наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за адресою, зазначеною у довідці Управління статистики у місті Севастополі (а.с. 53).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

У зв'язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі  матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

05.02.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю спеціалізоване підприємство „ЕККО” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Росток і К” (Покупець) укладений договір на виготовлення та поставку поліграфічної продукції № 02а-02-08м (далі - Договір) (а.с.33-36).

Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобов'язується виготовити згідно замовлення Покупця то передати йому у власність поліграфічну продукцію, надалі Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей Товар у відповідності до умов даного Договору.

Асортимент, ціна та кількість товару вказані у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного Договору (пункт 1.2 Договору).

Згідно з пунктом 10.2 Договору строк дії договору встановлений сторонами з моменту його підписання сторонами до 05.02.2009.

На підставі вказаного договору позивачем здійснені поставки товару відповідачеві на загальну суму 201799,20 грн., що підтверджується наступними накладними:

№ РН-0000602 від 25.04.2008 на суму 55800,00 грн.,

№ РН-0000631 від 08.05.2008 на суму 67999,20 грн.,

№ РН-0000680 від 12.05.2008 на суму 22200,00 грн.,

№ РН-0000738 від 30.05.2008 на суму 18000,00 грн.,

№ РН-0000739 від 30.04.2008 на суму 37800,00 грн.,

Зазначений товар отриманий представником відповідача на підставі довіреностей (а.с.25-28).

Проте, відповідач зобов`язання з оплати зазначеного товару виконав частково, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 175229,20 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526  Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з пунктом 5.1 Договору покупець здійснює оплату за Товар наступним чином: 50% вартості Товару у вигляді попередньої оплати на підставі виставленого постачальником рахунку протягом 3-х банківських днів з моменту його отримання, а решта 50% вартості протягом 15 банківських днів після отримання Товару.

Проте, на момент вирішення спору докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 175229,20 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до пункту 7.1 Договору за прострочення оплати з Товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, до повного розрахунку.

На підставі зазначеного пункту Договору позивачем нарахована пеня у розмірі 20682,79 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з наданням юридичної допомоги у розмірі 10000,00 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-5/78 від 04.03.1998 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У зв'язку з тим, що докази витрат позивача, пов'язаних з наданням юридичної допомоги у розмірі 10000,00 грн., відсутні, суд вважає позовні вимоги у цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, у заяві про уточнення позовних вимог позивач заявив клопотання про повернення зайво сплаченого державного мита у розмірі 184,68 грн.

Суд вважає вказане клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

При зверненні позивача з позовною заявою ціна позову складала 214379,65 грн. Таким чином, державне мито за подання зазначеного позову у розмірі 2143,80 грн. було сплачено позивачем у належному розмірі, а саме: 1% від суми позовних вимог. Отже, доводи позивача про те, що державне мито внесено ним у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством, судом не приймаються до уваги.

З огляду на зазначене, витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Росток і К” (99029, м.Севастополь, вул.Хрустальова,105, кв. 28/1, код ЄДРПОУ 32795399, р/р 260040110701 у ФКД Кліринговий дім, МФО 384920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю спеціалізованого підприємства „ЕККО” (79040, м.Львів, вул.Патона,22, код ЄДРПОУ 14370485, р/р 26007010585 у 1-й філії ВАТ „Кредобанк” м.Львова, МФО 325365), основну заборгованість у розмірі 175229,20 грн. (сто сімдесят п'ять тисяч двісті двадцять дев'ять грн. 20 коп.), пеню у розмірі 20682,79 грн. (двадцять тисяч шістсот вісімдесят дві грн. 79 коп.), витрати по сплаті державного мита в сумі 1959,12 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять грн. 12 коп.), а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107,38 грн. (сто сім грн. 38 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В решті позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                              Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України та підписано 04.06.2009

Розсилка:

1.          ТОВ „ЕККО”

(79040, м.Львів, вул.Патона,22)

2.          ТОВ „Росток і К”                                                            

(99029, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 105, кв. 28/1)

3.          Справа