Рішення

від 06.04.2009 по справі 2/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/62

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.09                                                                                           Справа№ 2/62

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Єфтемія Р.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Галс 2000”, м. Чернівці до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-55”, м. Львів про стягнення 208844 грн. 63 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Галс 2000”, м. Чернівці звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-55”, м. Львів про стягнення 208844 грн. 63 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 20.03.2009р. призначив розгляд справи на 06.04.2009р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договори поставок, на виконання умов яких відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату звернення до суду заборгованість за товар становила 208844 грн. 63 коп.

Представнику сторони роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 20.03.2009р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

1 січня 2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №138/8 з протоколом розбіжностей.

1 січня 2008р. між позивачем та філією відповідача було укладено договір поставки №84/8 з протоколом розбіжностей.

За цими договорами постачальник (позивач) зобов'язувався передати у власність покупця (відповідача), а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до договорів.

На виконання умов вищевказаних договорів, позивач поставив відповідачу по видаткових накладних (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 208844 грн. 63 коп.

Пунктами 3.6. договорів поставок №138/8 від 01.01.2008р. та №84/8 від 01.01.2008р. передбачено, що оплата за товар проводиться протягом 45 календарних днів з моменту отримання поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар не виконав, на дату оформлення позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 208844 грн. 63 коп.

На дату проведення судового засідання відповідачем 11.03.2009р. основний борг частково в розмірі 5000 грн. 00 коп. оплачено, а також повернуто 18.02.2009р. товар на суму 176 грн. 80 коп., що підтверджується актами звірки розрахунків. За таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення 5176 грн. 80 коп. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 203667 грн. 83 коп. основного боргу. В частині стягнення 5176 грн. 80 коп. основного боргу провадження припинити.

У зв'язку з тим, що відповідач частково оплатив заборгованість в розмірі 5000 грн. 00 коп. 11.03.2009р. та повернув товар на суму 176 грн. 80 коп. 18.02.2009р., тобто до подання позовної заяви позивачем в суд (17.03.2009р.), судові витрати пропорційно в цій частині суд покладає на позивача. Решту судових витрат, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільпо-55”, м. Львів, вул. Городоцька, 367 (ідентифікаційний код 33359114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Галс 2000”, м. Чернівці, вул. Хотинська, 43Б (ідентифікаційний код 31083108) 203667 грн. 83 коп. основного боргу, 2036 грн. 21 коп. державного мита, 115 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 5176 грн. 80 коп. основного боргу провадження припинити.

4.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.